Справа № 134/1584/25
2/134/646/2025
29 жовтня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
з участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
01 жовтня 2025 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71746419 від 30.03.2025 року в розмірі 15869,50 грн.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
21 жовтня 2025 року до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані докази.
22 жовтня 2025 року (до початку розгляду справи по суті) від представника позивача - адвоката Ткаченко Ю.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у даній справі в зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки у відповідачки відсутня заборгованість за кредитним договором № 71746419 від 30.03.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою. Також представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
В судове засідання 29 жовтня 2025 року сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Від представника позивача - адвоката Ткаченко Ю.О. 06.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 також подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. При цьому вказала, що заяву представника позивача про закриття провадження у справі підтримує, однак просить відмовити в частині стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен винести рішення.
Як вбачається з поданої представником позивача заяви, відповідачка ОСОБА_1 добровільно погасила кредитну заборгованість. Згідно долученої до заяви копії довідки ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» станом на 21 жовтня 2025 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за кредитним договором № 71746419 від 30 березня 2025 року, укладеним між нею та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за яким перейшло від первісного кредитора до позивача на підставі Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.
Згідно постанови Верховного Суду від 20.09.2021 (справа № 638/3792/20) суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Отже, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Разом з тим, суд роз'яснює положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до яких у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду регламентується статтею 142 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, тобто правовою підставою для закриття провадження у справі у цьому випадку має бути п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом).
Разом з тим, представник позивача подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (відсутній предмет спору).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 199/9188/16-ц (провадження № 61-12504св20), де зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні зі статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
Таким чином, враховуючи те, що представник позивача просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.
Водночас, відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Окрім того, в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ «ОТП БАНК» № 579936226.1 від 29 вересня 2025 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
постановив:
Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» понесених судових витрат - відмовити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. (платіжна інструкція АТ «ОТП БАНК» № 579936226.1 від 29 вересня 2025 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: