29 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Зуєв В. А., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
відповідача - Перепелиціна К. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025
(суддя Чебикіна С. О.)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025
(судді Коробенко Г. П., Тарасенко К. В., Кравчук Г. А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс"
до Київської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про визнання незаконним та скасування рішення.
1. Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" (далі - ТОВ "Валентин Плюс", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Міськрада, відповідач), третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, третя особа) про визнання незаконним та скасування рішення Міськради від 19.09.2024 № 89/9897 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 28 у Солом'янському районі міста Києва" від 12.05.2008 № 72-6-00514 (зі змінами), укладеного між Міськрадою та ТОВ "Валентин Плюс" на підставі статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 96, 116, 124, 141, 143, 187, 189 Земельного кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України.
1.2. Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2025 позов ТОВ "Валентин Плюс" залишив без розгляду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.3. Мотивував тим, що:
- у підготовче засідання 03.03.2025 та судові засідання 26.03.2025, 30.04.2025, 14.05.2025 з розгляду справи по суті позивач не з'являвся, хоча був повідомлений про місце, дату та час кожного судового засідання належним чином;
- позивач у чергове судове засідання 23.06.2025 з розгляду справи по суті, явка в яке визнавалась судом обов'язковою, не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а на обґрунтування поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи з підстав участі адвоката у розгляді 23.06.2025 іншої справи у Київському апеляційному суді, не надав відповідних доказів, у зв'язку з чим протокольною ухвалою від 23.06.2025 у задоволенні клопотання відмовлено через його необґрунтованість.
1.4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.08.2025 залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 23.06.2025 з тих же підстав.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
2.1. ТОВ "Валентин Плюс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу від 23.06.2025 та постанову від 07.08.2025, в якій просить їх скасувати, а справу - направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
2.2. Посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України в частині умов для залишення позову без розгляду та неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 щодо застосування цих норм процесуального права.
2.3. Зазначає, що суд першої інстанції передчасно залишив позов без розгляду за відсутності правових підстав, передбачених статтями 202, 226 ГПК України, оскільки не врахував, що в день судового засідання 23.06.2025 представник позивача - адвокат Колокольніков В. А. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю у судовому засіданні у Київському апеляційному суді у резонансній кримінальній справі, з огляду на що представник позивача з об'єктивної причини особисто не міг з'явитися у судове засідання. Відхиляючи це клопотання, суди попередніх інстанцій помилково послалися на відсутність доказів про участь представника позивача у справі, оскільки інформація про участь представника у кримінальній справі є публічною, а рух справи в суді відображається на офіційних ресурсах Київського апеляційного суду.
3. Позиція інших учасників справи
3.1. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
3.2. Третя особа подала клопотання, в якому просить здійснювати розгляд справи 29.10.2025 без участі представника, а також просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.3. За змістом частин першої, другої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
4.4. За частиною першою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
4.5. За частиною другою статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
4.6. За частиною третьою цієї ж статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
4.7. Щодо позивача діє норма частини четвертої цієї ж статті, за якою у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.8. Тобто стаття 202 ГПК України передбачає процесуальну можливість за наведених у ній обставин та підстав:
- відкласти розгляд справи (зокрема у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними);
- розглянути справу за відсутності учасника справи;
- залишити позов без розгляду.
4.9. Водночас за матеріалами цієї справи:
- у судовому засіданні 27.01.2025 (підготовче провадження) за участі представника позивача оголошено перерву до 03.03.2025; ухвалою від 03.03.2025 (а.с.150) закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 26.03.2025, учасників справи викликано для участі у засіданні;
- у судове засідання 26.03.2025 позивач не з'явився, інформації про причину неявки матеріали справи не містять; суд оголосив перерву у судовому засіданні на 30.04.2025, ухвалою від 26.03.2025 (а.с. 165) викликав позивача у судове засідання;
- у судове засідання 30.04.2025 позивач не з'явився, у цей самий день 30.04.2025 представник позивача Колокольчіков В. А. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю його участі у засіданні; ухвалою від 30.04.2025 (а.с.171) суд відклав розгляд справи на 14.05.2025, викликав для участі у засіданні представників учасників справи;
- у судове засідання 14.05.2025 позивач не з'явився, у цей самий день представник позивача Колокольчіков В. А. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні; ухвалою від 14.05.2025 (а.с.177) суд відклав розгляд справи на 23.06.2025, викликав для участі у засіданні представників учасників справи; явку позивача у судове засідання визнав обов'язковою;
- у судове засідання 23.06.2025 позивач не з'явився, у цей самий день представник позивача Колокольчіков В. А. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні;
- ухвалою від 23.06.2025 позов залишено без розгляду.
4.10. Тобто, стверджуючи про поважність причин, за яких представник позивача не зміг взяти участь у судовому засіданні 23.06.2025, позивач залишив поза увагою, що така його неявка у судове засідання відбулася не вперше, а вже вчетверте (в одне підготовче засідання та три рази у судові засідання по суті справи), хоча суд щоразу здійснював виклик у судове засідання учасників справи у відповідності до частини першої статті 120 ГПК України.
4.11. Оскільки процесуальних причин для виникнення у суду обов'язку втретє відкладати розгляд справи із застосуванням пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України позивач не обґрунтував, то наведені ним обставини не можуть бути визнані поважними в розумінні частини четвертої статті 202 ГПК України для цілей залишення позову без розгляду.
4.12. Судова колегія звертає увагу скаржника на те, що за пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Водночас учасники зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
4.13. Також за частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
4.14. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001).
4.15. Слід звернути увагу на те, що суб'єкти (учасники спору) мають орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Так, статтею 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
4.16. Позивач не був позбавлений можливості скористатися правами, наданими ГПК України для участі в судовому процесі 23.06.2025 особисто (самопредставництво) або через іншого представника (адвоката). Проте позивач наданими йому ГПК України правами не скористався, порушивши вимоги частини другої статті 2 ГПК України, за якими позивач, як і суд та кожен учасник судового процесу, зобов'язаний керуватися завданнями господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів.
4.17. Колегія суддів зазначає, що за таких обставин доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, є безпідставними.
4.18. Залишаючи позов без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, попередні судові інстанції, як вже зазначалося вище, надали оцінку діям позивача та іншим обставинам і, відповідно, визначили необхідні передбачені законом подальші процесуальні дії, які суди повинні були вчинити для розгляду справи, а тому немає підстав вважати, що попередні інстанції не врахували висновки Верховного Суду у справі № 910/17906/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
4.19. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не підтвердилися.
4.20. Крім того, інші доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами попередніх інстанцій, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
4.21. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій.
6. Судові витрати
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 у справі № 910/13209/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді В. Зуєв
Г. Мачульський