8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2705/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп",м.Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Оїл Груп",м.Харків
про стягнення коштів 1 379 880,00 грн.
за участю представників:
позивача: Валентина Шиян (адвокат);
відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Оїл Груп" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 року у сумі 1 379 880,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що за договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 року відповідачу був поставлений товар на суму 1 379 880,00 грн., за який останній так і не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2025 відкрито провадження у справі № 922/2705/25; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.09.2025 об 11:30.
Протокольною ухвалою від 17.09.2025 відкладено підготовче засідання на 24.09.2025 о 10:45.
Протокольною ухвалою від 24.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.25 об 11:30.
Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2025 просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов не подав. Процесуальні документи в порядку ч. 2-4 ст.120та ч. 5 ст.242 ГПК України направлялись відповідачу в електронному вигляді до його зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.
Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2ст. 178 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у справі Осіпов проти України, суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ОРІОН ГРУП» (надалі - Позивач, Продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОЇЛ ГРУП» (надалі-Відповідач, Покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу №23/12/2024, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця паливно-мастильні матеріали, надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного Договору. (п.1.1 Договору)
Номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість Товару погоджується сторонами додатково та зазначаються у видаткових накладних на Товар, які є невід'ємною частиною цього Договору. (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.2.5 Договору право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання товарно-супровідних документів уповноваженими представниками обох сторін.
Покупець, у разі узгодження ціни товару, перераховує повну (100%) оплату узгодженої сторонами партії товару Товар на п/р Продавця у розмірі, визначеному у рахунку-фактурі. (п.3.2 Договору).
Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначає про те, що останній, як Продаваць за вищевказаним договором поставив відповідачу, як Покупцю товар за видатковою накладною №811 від 26.12.2024 на суму 1 379 880,00 грн (з ПДВ) та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №868 від 26.12.2024. Також відповідачу був виставлений відповідний рахунок на оплату №600 від 23.12.2024.
Відповідач вартість товару, зазначеного у видатковій накладній за договором не сплатив, у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на суму 1 379 880,00 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5ст. 626 Цивільного кодексу Українивстановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно дост. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост.712 ЦК Українизадоговором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження позовних вимог, а саме обставин поставки відповідачу Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ОРІОН ГРУП» товару на суму 1 379 880,00 грн. надано копію видаткової накладної №811 від 26.12.2024 та копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №868 від 26.12.2024, які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач поставку товару у розмірі, вказаному позивачем у позовній заяві не спростував, доказів відсутності заборгованості за Договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 суду не надав.
Згідност. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 610 ЦКУвизначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2статті 530 ЦК Українипередбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем поштовим відправленням направлялась 25.06.2025 відповідачу Претензія щодо виконання умов договору разом з рахунком на оплату та актом звірки взаєморозрахунків. У вказаній Претензії позивач вимагав здійснити повний розрахунок за Договором на протязі 7-ми календарних днів з моменту отримання претензії, підписати та повернути на адресу позивача один примірник акту звірки взаємних розрахунків.
Зазначена претензія була відповідачем залишена без задоволення та без будь-якого реагування.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 379 880,00 грн.
Відповідно дост. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1ст. 74ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістомст. 76 ГПК Україниналежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно дост. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи та не спростованих відповідачем.
Також позивач надав до суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№24453 від 21.10.2025) в якому просить стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРО ОЇЛ ГРУП» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПК ОРІОН ГРУП» 101 994, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У пункті 4, частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З метою отримання правової допомоги щодо ведення Справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ОРІОН ГРУП» (клієнтом) та адвокатом Шиян Валентиною Олексіївною укладено договір договір № 16/2025 від 29.07.2025 року про надання правої допомоги.
Згідно п.4.1 Договору № 16/2025 від 29.07.2025 року, Клієнт та Адвокат погодили наступну ціну (гонорар) за надану правничу допомогу адвокатом по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПК ОРІОН ГРУП» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРО ОЇЛ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 року: здійснення правничої допомоги, яка в собі містить консультації, правничий аналіз, збір необхідних доказів по справі, складання, подання необхідних документів - за 1 робочу годину надання правничої допомоги у сумі 3 000,00 грн.; участь адвоката в інтересах клієнта в судових засіданнях по справі у якості його представника з виконанням покладених на нього прав та обов'язків, незалежно від кількості витрачених годин - у сумі 3 000,00 грн. за кожне судове засідання.
У п.4.2 Договору № 16/2025 від 29.07.2025 року встановлено,що за надання правової допомоги по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПК ОРІОН ГРУП» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРО ОЇЛ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 року, Клієнт зобов'язаний сплатити адвокату вартість наданої правової допомоги адвокатом по ціні, вказаній в п.4.1. даного договору, - не пізніше 15 днів з дати винесення рішення суду першої інстанції по справі. Можливе здійснення Клієнтом часткової або повної передоплати надання правничої допомоги
Відповідно до п. 4.3. Договору № 16/2025 від 29.07.2025 року, у випадку вирішення спору на користь Клієнта, Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар розмір якого становить 5 % (п'ять) відсотків від суми, що буде стягнута з відповідача у справі. Вирішенням спору на користь клієнта є задоволення заявлених клієнтом майнових позовних вимог (повністю або частково). У разі часткового задоволення позовних вимог розмір гонорару успіху встановлюється пропорційно до задоволених позовних вимог клієнта. Гонорар успіху сплачується Клієнтом Адвокату після набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПК ОРІОН ГРУП» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРО ОЇЛ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 року. У разі апеляційного та касаційного перегляду рішення суду - гонорар успіху сплачується Клієнтом Адвокату після перегляду рішення суду у судах апеляційної та касаційної інстанцій та ухваленням у справі остаточного рішення відповідно до вимог діючого процесуального законодавства України.
Разом із позовною заявою ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ОРІОН ГРУП» подало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на загальну варість 98 994,00 грн.
Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом): зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції 1 год; вивчення матеріалів справи, вивчення судової практики 2 год; підготовка та складання процесуальних документів по справі (позовна заява з додатками, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) 5 год, а всього 8 год.
3 судових засідання по справі - 17.09.2025 року, 24.09.2025 року, 22.10.2025 року (3000,00 грн. х 3,00 год. = 9 000,00 грн.).
Гонорар успіху (5 % (п'ять) відсотків від суми, що буде стягнута з відповідача у справі) - 68 994,00 грн.
Разом витрати на правову допомогу складають 101 994, 00 грн.
Суд зазначає, що у постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року по справі N922/1964/21 викладено наступний правовий висновок, щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідного для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме - учасник справи повинен деталізувати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінюванні такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цьогоКодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд звертає увагу, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд вважає, що характер спірних правовідносин не є складним, а обсяг доказів - надмірним.
Так, зазначені у розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом) витрати як складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не можуть вважатися наданням правничої допомоги, оскільки не потребують спеціальних знань у галузі права та є суто технічними роботами.
Також з урахування того, що з поданого розрахунку не можливо окремо визначити кількість витрачених годин на складання позовної заяви з додатками, суд вважає, що вказані витрати не можуть бути покладені на відповідача в цій частині.
Також суд зазначає, що домовленість про виплату "гонорару успіху" не є обов'язковою для суду і сама по собі не створює обов'язку його відшкодування. Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху" суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі/Westпроти Українивід 23 січня 2014 року (East/West Limited., заява № 19336/04).
Суд наголошує також, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справіІатрідіс проти Греції(Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна згонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
За наявності угод, які передбачають"гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 в справі Пакдемірлі проти Туреччини(Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат.
Правовий аналіз наведеного вище надає підстави для висновку, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату"гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 904/3745/22, від 20.12.2023 у справі № 910/5483/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
В контексті зазначеного, суд вважає, що гонорар у розмірі в розмір 68 994,00 грн. (5 % відсотків від суми, що буде стягнута з відповідача у справі) не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та пропорційності, в розрізі складності цієї справи. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Надавши оцінку наявним в матеріалах справі доказам, беручи до уваги ступінь складності справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), ціну позову, принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн. (Зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції. 1 год. - 3000 грн. + Вивчення матеріалів справи, вивчення судової практики 2 год - 6000 грн + участь представника у судових засіданнях по справі - 17.09.2025 року, 24.09.2025 року, 22.10.2025 року, 3год. - 9 000,00 грн.).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ОЇЛ ГРУП" (61054, м.Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120; код ЄДРПОУ 39106950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ОРІОН ГРУП" (36007, Полтавська область, м. Полтава, вул. Решетилівська, буд. 27 ; код ЄДРПОУ 39499065) заборгованість за договором купівлі-продажу №23/12/2024 від 23.12.2024 у розмірі 1 379 880 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору 20 698 грн.00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу 18 000 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "30" жовтня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне