8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 911/1505/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імплант Компанія" (вул. Лесі Українки, буд. 14, с. Щасливе, Київська обл., 08325; код ЄДРПОУ 39173701)
до Фізичної особи - підприємця Воробченка Максима Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про розірвання договору та стягнення 420 076,36 грн
за участю представників:
позивача - Філімонова М.В., в режимі відеоконференції,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імплант Компанія" 30.04.2025 звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Воробченка Максима Юрійовича про розірвання Договору про розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення, укладеного 21.08.2024 між ним та Фізичною особою - підприємцем Воробченком Максимом Юрійовичем, у зв'язку з істотним порушенням його умов Відповідачем; стягнення з відповідача на користь позивача сплачені за Договором кошти в розмірі 375 403,76 грн як відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язань, та пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 44 672,60 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2025 матеріали електронної справи № 911/1505/25 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням відповідача.
Справа № 911/1505/25 надійшла до Господарського суду Харківської області 15.07.2025.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025, для розгляду справи № 911/1505/25 визначено суддю Господарського суду Харківської області Кухар Н.М.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2025 позовну заяву ТОВ "Імплант Компанія" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2025, після усунення недоліків, позовну заяву ТОВ "Імплант Компанія" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 911/1505/25 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 26.08.2025 о 14:00.
Протокольною ухвалою господарського суду від 26.08.2026 підготовче засідання у справі відкладено на 30.09.2025 о 14:40.
Протокольною ухвалою господарського суду від 30.09.2025 підготовче провадження у справі № 911/1505/25 закрито; розгляд справи по суті призначено на 21.10.2025 о 14:20.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.10.2025, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив.
Копії ухвал від 28.07.2025, 26.08.2025 та 30.09.2025 надіслані на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
21.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імплант компанія" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Воробченком Максимом Юрійовичем (відповідач) було укладено Договір про розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору та Додатку № 1, відповідач, як виконавець, зобов'язався розробити програмне забезпечення для операційних систем iOS та Android з серверною частиною, призначене для автоматизації бізнес-процесів позивача у сфері медичних послуг, а також надати послуги технічної підтримки, а позивач, як замовник, зобов'язався приймати надані послуги та своєчасно здійснювати розрахунки із відповідачем, відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пунктом 2.4 Договору, послуги надаються замовнику протягом всього періоду дії Договору. За результатами періоду надання послуг (щомісячно) виконавець формує рахунок на оплату за послуги і направляє його замовникові разом із актом приймання-передачі наданих послуг.
За умовами пункту 6.2 Договору, сторони погоджуються, що остаточна сума платежів, що виплачуються виконавцеві за надання послуг, залежить від фактичного обсягу замовлених та наданих послуг та погодженої вартості послуг. Попередній обсяг замовлення та вартість послуг виконавця погоджуються сторонами у Додатку № 1 до цього Договору.
Строки виконання робіт, визначені у Додатку № 1, передбачали завершення розробки до 31.12.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав усі фінансові зобов'язання за Договором, перерахувавши відповідачу повну суму в розмірі 375 403,76 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в АТ "УкрСиббанк".
Отже, позивачем було здійснено фінансування всіх етапів розробки, включаючи створення клієнтської частини для iOS та Android, серверної інфраструктури та технічної підтримки.
Проте, незважаючи на повне та своєчасне фінансування, відповідачем, в порушення умов Договору, не було виконано жодного з передбачених етапів розробки.
Так, станом на 09.04.2024 позивачу не було передано:
1. Програмне забезпечення для операційних систем iOS та Android у вигляді робочих застосунків;
2. Серверну частину, необхідну для функціонування програмного забезпечення;
3. Будь-які матеріальні чи електронні носії з результатами роботи;
4. Технічну документацію чи інші докази виконання робіт.
Відповідачем було надіслано позивачу три акти виконаних робіт, а саме:
1. Акт № 1 від 06 вересня 2024 року на суму 33 511,10 грн;
2. Акт № 2 від 03 жовтня 2024 року на суму 138 007,30 грн;
3. Акт № 3 від 13 листопада 2024 року на суму 166 670,36 грн.
Вищевказані акти не були підписані позивачем, оскільки відповідач не передав жодних результатів робіт, що є обов'язковою умовою для підписання актів відповідно до пункту 2.5 Договору.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1 від 03.04.2025 року з вимогою повернути сплачені кошти в розмірі 375403,76 грн та сплатити пеню за прострочення. Претензія була надіслана рекомендованим листом за адресою відповідача: 61023, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 106, проте не була вручена відповідачу через неможливість доставки за вказаною адресою, про що свідчить повернення поштового відправлення позивачу.
На претензію позивача відповідач відповіді не надав, кошти не повернув та не виконав зобов'язання, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання Договору про розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення, укладеного 21.08.2024 між ним та Фізичною особою - підприємцем Воробченком Максимом Юрійовичем, у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем, та стягнення з відповідача на користь позивача сплачених за договором коштів у розмірі 375 403,76 грн як відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язань, та пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 44 672,60 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд, приймаючи рішення у справі, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надсилання відповідачем позивачу актів без фактичного виконання робіт свідчить про недобросовісність відповідача та є порушенням пункту 3.1.2 Договору, який зобов'язує відповідача своєчасно передавати результати наданих послуг. Відсутність переданих результатів унеможливлює прийняття робіт позивачем, що підтверджує невиконання відповідачем зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про розірвання Договору про розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення, укладеного 21.08.2024, укладеного з відповідачем.
Водночас, судом встановлено, що цей Договір було укладено строком на 1 (один) рік, перебіг якого починається з дати підписання цього Договору сторонами (п.8.1 Договору).
Оскільки Договір про розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення було підписано обома сторонами 23.08.2025, вбачається, що цей Договір припинив свою дію 23.08.2025 та на даний час є нечинним.
Відтак, провадження у справі в частині розірвання укладеного між сторонами Договору підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
При цьому, за умовами пункту 8.3 Договору, у разі припинення дії цього Договору сторони мають виконати існуючі між ними зобов'язання та здійснити розрахунки, належні на момент припинення дії цього Договору.
Відповідно до пункту 11.2 Договору, у разі, якщо виконавець вчинив правопорушення (невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором), то він зобов'язаний відшкодувати на вимогу замовника завдані таким правопорушенням збитки та сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості періоду надання послуг за кожен день прострочення усунення порушення щодо невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України визначено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Враховуючи, що строк виконання робіт сплив 31.12.2024, а станом на 29.04.2025 (119 днів прострочення) результати цих робіт відповідачем передано не було, позивач на підставі п. 11.2 Договору здійснив нарахування пені за вказаний період у розмірі 44 672,60 грн (0,1% від 375 403,76 грн за 119 днів), а також визначено суму збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем, у вигляді сплачених за Договором коштів у розмірі 375403,76 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача, який в порушення взятих зобов'язань не виконав обов'язок з розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення, також вбачає наявність збитків, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з невиконання взятих на себе відповідачем обов'язків з виконання відповідних робіт, оскільки через таке невиконання позивач буде вимушений звернутися до інших осіб за такою послугою, яка необхідна йому для здійснення своєї господарської діяльності, а також вбачає наявність вини відповідача.
У даному випадку позивачем доведена наявна протиправна поведінка відповідача, а саме невиконання робіт та ненадання послуг на суму отриманої ним попередньої оплати.
Також позивачем доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між заявленою сумою збитків та поведінкою відповідача.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені і збитків у вищезазначеному розмірі законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 420 076,36 грн, у тому числі: збитки в розмірі 375 403,76 грн, завдані невиконанням зобов'язань, та пеня за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 44 672,60 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про відсутність у діях останнього порушення прав позивача, а позивачем в свою чергу належним чином доведено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань з розроблення програмного забезпечення та надання послуги технічної підтримки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Імплант Компанія" в частині стягнення з відповідача 375 403,76 грн збитків та 44 672,60 грн пені.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
В частині розірвання Договору про розроблення та технічну підтримку програмного забезпечення, укладений 21 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імплант компанія" та Фізичною особою - підприємцем Воробченко Максимом Юрійовичем, - провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Воробченка Максима Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імплант компанія" (вул. Лесі Українки, буд. 14, с.Щасливе, Київська обл., 08325; код ЄДРПОУ 39173701) - сплачені за Договором кошти в розмірі 375 403,76 грн, як відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язань; пеню за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 44672,60 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 349,65 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "30" жовтня 2025 р.
Суддя Н.М. Кухар