2/130/697/2025
130/374/25
"27" жовтня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Жмеринської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро-Захід» про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки,
У лютому 2025 року представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0521083400:05:002:0053 та 0521083400:05:002:0132, розташованих на території Куриловецької сільської ради.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
ОСОБА_3 являлась власником двох земельних ділянок з кадастровими номерами 0521083400:05:002:0053, площа земельної ділянки 3,2358 га та 0521083400:05:002:0132, площа 3,5835 га, розташованих на території Куриловецької сільської ради, що стверджується державними актами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новоселиця Жмеринського району Вінницької області померла ОСОБА_3 , яка на момент смерті проживала та була зареєстрована в с. Новоселиця Жмеринського району Вінницької області. Спадкова справа після її смерті не відкривалась. На час відкриття спадщини разом з ОСОБА_3 ніхто не був зареєстрований, проте з 2015 року до самої смерті постійно проживала без реєстрації ОСОБА_4 , яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2 .
При зверненні ОСОБА_2 до Жмеринської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Оскільки позивач постійно проживала з матір'ю вона прийняла спадщину, що підтверджується відповідними доказами.
Враховуючи вищевикладене, на думку представника позивача є всі підстави для встановлення факту родинних відносин та визнання за позивачем права власності на спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ.
12.02.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі, справа призначена до підготовчого розгляду на 29.04.2025.
29.04.2025 за клопотанням представника позивача, ухвалою суду витребувано у Жмеринської державної нотаріальної контори належним чином копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 . В судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2025.
08.05.2025 надійшла витребувана судом спадкова справа.
11.06.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
17.06.12025 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 27.10.2025.
27.10.2025 представник позивача в судовому засіданні підтримав подану позовну заяву та просив її задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача Жмеринської міської ради Вінницької області в судове засідання не з'явився, в наданій до суду 13.03.2025 заяві представник ОСОБА_6 зазначив, що вирішення даної справи залишає на розсуд суду. Просив справу розглянути у відсутність представника.
Тертя особа ТОВ «ТАС Агро - Захід» належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась без повідомлення причин.
Суд на підстав ч. 3 ст.211, ч.1 ст.223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність представника відповідача та третьої особи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Відповідно до копії державних актів на право власності на землю серії ІІІ-ВН №058839 та ЯБ № 384406, ОСОБА_3 являлась власником двох земельних ділянок з кадастровими номерами 0521083400:05:002:0053, площа земельної ділянки 3,2358 га та 0521083400:05:002:0132, площа 3,5835 га, розташованих на території Куриловецької сільської ради (а.с.8-9), відомості про дані земельні ділянки внесені до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.10-21).
Нормативно - грошова оцінка вказаних земельних ділянок складає 102 708,36 грн, що стверджується витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с.22-23).
Як вбачається з інформації з Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 0521083400:05:002:0053, площа земельної ділянки 3,2358 га та 0521083400:05:002:0132, площа 3,5835 га, належні ОСОБА_3 , перебувають в оренді Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро-Захід» (а.с.24-25).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26).
Відповідно до копії Витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась (а.с.27), що також доводиться відомостями Жмеринської державної нотаріальної контори від 05.05.2025 (а.с.62-63).
Згідно довідки Куриловецького старостинського округу від 09.09.2024 № 01-7-2024/199, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 ніхто не був зареєстрований, але з 2015 року до самої смерті постійно проживала без реєстрації донька ОСОБА_4 і витрати на поховання взяла на себе (а.с.28).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_7 являються ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с.29).
Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що стверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.30).
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу 26.01.2021 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с.31).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (а.с.32).
При зверненні ОСОБА_2 до Жмеринської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , постановою державного нотаріуса Жмеринської державної нотаріальної контори від 19.11.2024 № 657/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів щодо реєстрації місця проживання разом зі спадкодавцем на час її смерті (а.с.33).
Відповідно до копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину/заповіти/ спадкові договори, заповіт після смерті ОСОБА_3 відсутній. Свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.65-65 на звороті).
В судовому засіданні також була допитана свідок ОСОБА_12 , яка підтвердила факт, що ОСОБА_2 проживала разом з матір'ю ОСОБА_3 , яка хворіла і не могла себе самостійно обходити, на момент її смерті.
Від допиту іншого свідка представник позивача відмовився.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування.
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справи про встановлення фактів що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб, та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка за відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди мають розглядати заяви про встановлення родинних відносин зі спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оскільки, встановлення факту спільного проживання породжує для ОСОБА_2 юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право для отримання спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , та встановити даний факт іншим шляхом, а ніж через суду, є неможливим, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки цей факт знайшов своє підтвердження на підставі досліджених вище доказів.
Стосовно позовних вимог, що стосуються визнання за позивачем права власності на земельні ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховним Судом у постанові від 05 червня 2019 року по справі №554/3192/16-ц висловлена правова позиція про те, що при вирішенні справ про спадкування слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі, якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Відповідності до глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерством Юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, про відмову особі у вчиненні нотаріальних дій нотаріус виносить вмотивовану постанову, в якій зокрема, зазначається причина такої відмови з посиланням на чинне законодавство та порядок і строки оскарження відмови.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З постанови державного нотаріуса Жмеринської державної нотаріальної контори Вінницької області від 19.11.2024 № 657/02-31 вбачається, що перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину є відсутність доказів про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавицею на час її смерті. Доказів, які б свідчили про неможливість отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке належало померлій ОСОБА_3 , через інші підстави до суду не надано.
За таких обставин, за наявності перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину пов'язаних із підтвердженням факту спільного проживання, суд вважає, що звернення до суду із позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно, є передчасними. Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання та вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем, однак не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, оскільки спір щодо цього майна відсутній (відмова нотаріуса, яка ставила під сумнів приналежність майна спадкоємцю).
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судові витрати слід залишити за позивачем, як він того просив.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на момент її смерті.
У задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи: - позивач ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ); - відповідач Жмеринська міська рада Вінницької області (місцезнаходження: 23100 Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, ЄДРПОУ 03084233); - третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро-Захід» (місцезнаходження: 22500 Вінницька область, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, буд. 63, ЄДРПОУ 32513287).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Дата складання повного судового рішення 30.10.2025