майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
15 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/588/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
за участю секретаря судового засідання: Рудницької Н. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі
України в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою
відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго»
про стягнення 971 533,07 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Довгалюк В. С. (у порядку самопредставництва)
від відповідач: Приймак В. С., Чайковська О. С. (у порядку самопредставництва)
І. СУТЬ СПОРУ
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати послуг з розподілу природного газу, що надані у березні - травні 2025 року.
1. Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовом до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 6 659 407,65 грн, яка складається з 5 687 874,58 грн основної заборгованості, 811 476,84 грн пені, 78 530,02 грн 3 % річних та 81 526, 21 інфляційних втрат (з урахуванням позовних заяв від 01.05.2025, 30.05.2025, 25.06.2025 та заяви про збільшення позовних вимог від 28.07.2025).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг з розподілу природного газу, що надані у березні - травні 2025 року відповідно до умов Типового договору розподілу природного газу, укладеного відповідачем 01.09.2023 шляхом заяви - приєднання №OZ00DT023, у зв'язку з чим нараховано пеня, 3% річних та інфляційні втрати, а також нараховано пеня, інфляційні втрати та 3% річних на борг за надані послуги у грудні 2024 року, січні та лютому 2025 року.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №6528/25 від 22.05.2025) зазначає, що заборгованість виникла не з його вини, а внаслідок об'єктивних обставин воєнного стану, державного регулювання тарифів та наявної заборгованості держави з компенсації різниці в тарифах. Підприємство є об'єктом критичної інфраструктури, перебуває у скрутному фінансовому становищі та не має можливості своєчасно здійснювати розрахунки. Враховуючи соціальну значущість КП «Бердичівтеплоенерго» та його фінансовий стан, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90 %. Також відповідач заперечує проти стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за надані послуги у грудні 2024 року, січні та лютому 2025 року.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
01.05.2025 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про стягнення 2 090 357,51 грн, з яких: 1 895 958,22 грн - основна заборгованість; 151 316,40 грн - пеня; 14 643,52 грн - 3% річних; 28 439,37 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 07.05.2025 провадження у справі № 906/588/25 відкрито за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
30.05.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ «Газорозподільні мережі України в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (далі - позивач) з вимогою до КП «Бердичівтеплоенерго» (далі - відповідач) про стягнення 2 167 026,94 грн, з яких: 1 895 958,17 грн - основна заборгованість; 235 050,25 грн - пеня; 22 746,81 грн - 3% річних; 13 271,71 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 04.06.2025 провадження у справі №906/707/25 відкрито та об'єднано в одне провадження зі справою №906/588/25. Присвоєно об'єднаним судовим справам єдиний номер - №906/588/25.
25.06.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ «Газорозподільні мережі України в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (далі - позивач) з вимогою до КП «Бердичівтеплоенерго» (далі - відповідач) про стягнення 1 917 151,37 грн, з яких: 1 895 958,19 грн - основна заборгованість; 19 323,19 грн - пеня; 1 869,99 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 30.06.2025 провадження у справі № 906/824/25 відкрито та об'єднано в одне провадження зі справою №906/588/25. Присвоєно об'єднаним судовим справам єдиний номер - №906/588/25.
22.05.2025 через підсистему “Електронний суд» відповідач подав:
- відзив на позовну заяву, яка подана 01.05.2025 (вх.№6528/25);
- клопотання про зменшення розміру пені (вх.№01-44/1534/25).
26.05.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив (вх. № 6667).
29.05.2025 через підсистему “Електронний суд» відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№6472).
12.06.2025 через підсистему “Електронний суд» відповідач подав:
- додаткові пояснення (вх.№7586/25);
- відзив на позовну заяву, яка подана 30.05.2025 (вх.№7588);
- клопотання про зменшення розміру пені в межах справи №906/707/25 (вх.№01-44/1754/25).
16.06.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач подав:
- додаткові пояснення (вх.№01-44/1791/25);
- відповідь на відзив (вх.№7770) в межах справи №906/707/25.
14.07.2025 через підсистему “Електронний суд» відповідач подав:
- відзив на позовну заяву, яка подана 25.06.2025 (вх.№8990/25) в межах справи №906/824/25;
- клопотання про зменшення розміру пені (вх.№01-44/2087/25) в межах справи №906/824/25.
18.07.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив (вх.№9145/25) в межах справи №906/824/25.
28.07.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач подав:
- додаткові пояснення у справі (вх.№9526);
- заяву про збільшення позовних вимог (вх.№01-44/223), яка обґрунтована тим, що Відповідачем не сплачено в повному обсязі послуги розподілу природного газу, що надані в січні - травні 2025 року, у зв'язку з чим позивачем до нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати за періоди, не охоплені первісним позовом, на загальну суму 484 871,83 грн.
Ухвалою від 30.07.2025 Суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та вирішив здійснювати подальший розгляд справи про стягнення 6 659 407,65 грн. Цією ухвалою Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 19.08.2025.
У судовому засіданні 19.08.2025 Суд заслухав вступне слово представників позивача і відповідача та оголосив перерву до 17.09.2025.
15.09.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач подав заяву (вх. №01-44/2790/25) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: платіжної інструкції №648 від 05.09.2025 про сплату заборгованості у розмірі 5 687 874,58 грн за надані послуги з розподілу природного газу та довідки щодо стану розрахунків від 15.09.2025.
Ухвалою від 17.09.2025 Суд закрив провадження в частині вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 5 687 874,58 грн та продовжив розгляд справи в частині вимоги про стягнення 971 533,07 грн, з яких: пеня - 811 476,84 грн, 3 % річних - 78 530,02 грн та інфляційні втрати - 81 526,21 грн.
У судовому засіданні 17.09.2025 Суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами та оголосив перерву до 15.10.2025.
У судовому засіданні 15.10.2025, після заслуховування заключних промов представників позивача та відповідача, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та проголосив скорочене рішення.
ІІІ. Фактичні обставини справи
З викладених у позовній заяві обставин та матеріалів справи слідує, що з 01.09.2023 позивач здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу та відповідає за безаварійну (безперебійну) роботу газорозподільної системи у межах Житомирської області та частини Вінницької області (Вінницький район: село Бухни; село Морозівка; Хмільницький район: село Махаринці).
Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 26.12.2022 №1839 (з урахуванням змін та доповнень, внесених постановами НКРЕКП від 31.08.2023 №1596 та від 22.02.2024 №371).
01.09.2023 між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРМ) та КП "Бердичівтеплоенерго" (споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №OZ00DT023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу системою з метою фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу системою з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.п.2.1 - 2.2 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 договору).
Згідно з п.6.3 договору, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність, виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.4 договору).
Пунктом 6.6 договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 договору).
Згідно з п.7.1 договору, оператор ГРМ зобов'язується, зокрема, забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.
У свою чергу споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4 договору).
Відповідно до п.п.8.1, 8.2 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Згідно з п.12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.
01.09.2023 між сторонами підписано акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін і розрахунки втрат природного газу (додаток 4 до договору розподілу природного газу) щодо 15 об'єктів відповідача, які приєднані та забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи, розташовані за адресами: м. Бердичів, вул. Б.Хмельницького, 2-Б; м. Бердичів, вул. Всеволода Нестайка, 6; м. Бердичів, вул. Гранична, 4-А; м. Бердичів, вул. Європейська, 41; м. Бердичів, вул. Житомирська, 78; м. Бердичів, вул. Одеська, 41; м. Бердичів, вул. Одеська, 60-В; м. Бердичів, вул. Одеська, 88А; м. Бердичів, пров. 2-й Червоний, 22А; м. Бердичів, вул. Білопільська, 91А; м. Бердичів, вул. Володимирська, 9-А; м. Бердичів, вул. Миру, 5А; м. Бердичів, вул. Мостова, 1/2; м. Бердичів, вул. Мучна, 52-В; м. Бердичів, вул. Шевченка, 23, приміщ. 3
Так, за період з жовтня 2023 року по березень 2024, Відповідачем було спожито сумарно 11 152 695, 29 м. куб, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу: № 3604 від 31.10.2023, № 6520 від 30.11.2023, № 8458 від 31.12.2023, № 1986 від 31.01.2024, № 4115 від 29.02.2024, № 6246 від 31.03.2024.
З огляду на долучений розрахунок місячної вартості послуг з розподілу природного газу у 2025 році становить, зокрема, у березні 1 895 958, 22 грн, у квітні 1 895 958, 17 грн, у травні 1 895 958, 19 грн.
У березні 2025 року Позивач надав Відповідачу послуги з розподілу природного газу на суму 1895958,22 грн, що підтверджується актом № ЖИТ005676 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.03.2025.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості послуг, наданих в березні 2025 року, Позивач нарахував пеню у розмірі 16102,66 грн та 3 % річних у розмірі 1558,32 грн за період з 11.04.2025 по 20.04.2025 грн.
У квітні 2025 року Позивач надав Відповідачу послуги з розподілу природного газу на суму 1895958,17 грн, що підтверджується актом № ЖИТ006326 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.04.2025.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості послуг, наданих в квітні 2025 року, Позивач нарахував пеню у розмірі 20933,46 грн та 3 % річних у розмірі 2025,82 грн за період з 13.05.2025 по 25.05.2025.
У травні 2025 року Позивач надав Відповідачу послуги з розподілу природного газу на суму 1895958,19 грн, що підтверджується актом № ЖИТ008992 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.05.2025.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості послуг, наданих в травні 2025 року, Позивач нарахував пеню у розмірі 19323,19 грн та 3 % річних у розмірі 1869,99 грн, за період з 11.06.2025 по 22.06.2025.
Крім цього Позивач зазначає, що станом на 20.04.2025 у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за надані послуги:
за лютий 2025 року - у розмірі 1 895 958,19 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою цієї заборгованості позивач нарахував за період з 24.03.2025 по 20.04.2025 : пеню у розмірі 45 087,44 грн та 3 % річних у сумі 4 363,30 грн, а також інфляційні втрати у сумі 28 439,37 грн, нараховані за період з 11.03.2025 по 31.03.2025.
за січень 2025 року - у розмірі 1 895 958,19 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач здійснив нарахування пені у розмірі 45 087,44 грн та 3 % річних у сумі 4 363,30 грн за період з 24.03.2025 по 20.04.2025.
за грудень 2024 року - у розмірі 1 893 915,19 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою позивач нарахував пеню у розмірі 45 038,86 грн та 3 % річних у сумі 4 358,60 грн за період з 24.03.2025 по 20.04.2025.
Позивач зазначив, що визначення дат початку періодів нарахування пені у цій справі за порушення відповідачем строків оплати наданих послуг з розподілу природного газу у грудні 2024, січні, лютому 2025 пов'язані з тим, що стягнення пені за попередні періоди були предметами розглядів справ № 906/307/25, № 906/103/25.
Судом встановлено, що рішеннями Господарського суду Житомирської області у зазначених справах підтверджується несвоєчасна оплата вартості наданих позивачем відповідачу послуг з розподілу природного газу у грудні 2024, січні, лютому 2025.
Відповідно до платіжних інструкцій № 97 від 26.05.2025 на суму 1 391 190, 76 грн та № 103 від 29.05.2025 на суму 502 724, 43 грн Відповідач здійснив повну оплату наданих послуг у грудні 2024 року.
У зв'язку з тим, що станом на 28.07.2025 відповідач не забезпечив повну та своєчасну оплату наданих послуг за січень - травень 2025 року, позивач збільшив розмір позовних вимог, здійснивши додаткове нарахування штрафних санкцій та компенсаційних платежів, а саме:
за травень 2025 року - заборгованість у розмірі 1 895 958,19 грн; за період з 23.06.2025 по 20.07.2025 нараховано пеню - 45 087,44 грн, 3 % річних - 4 363,30 грн, а також інфляційні втрати - 15 167,67 грн за період з 11.06.2025 по 30.06.2025;
за квітень 2025 року - заборгованість у розмірі 1 895 958,17 грн; за період з 26.05.2025 по 20.07.2025 нараховано пеню - 90 174,89 грн, 3 % річних - 8 726,60 грн, а також інфляційні втрати - 24 647,46 грн за період з 13.05.2025 по 31.05.2025;
за березень 2025 року - заборгованість у розмірі 1 895 958,22 грн; за період з 26.05.2025 по 20.07.2025 нараховано пеню - 90 174,89 грн та 3 % річних - 8 726,60 грн;
за лютий 2025 року - заборгованість у розмірі 1 895 958,19 грн; за період з 26.05.2025 по 20.07.2025 нараховано пеню - 90 174,89 грн та 3 % річних - 8 726,60 грн;
за січень 2025 року - заборгованість у розмірі 1 895 958,19 грн; за період з 26.05.2025 по 20.07.2025 нараховано пеню - 90 174,89 грн та 3 % річних - 8 726,60 грн.
01.08.2025, у межах виконавчого провадження №78588059 на підставі виданого наказу у справі №906/307/25, на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 3 637 032,45 грн.
Крім того, 05.09.2025 відповідач здійснив платіж у розмірі 5 687 874,58 грн за послуги з розподілу природного газу, надані у березні, квітні, травні 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 648 та довідкою ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії від 15.09.2025 щодо стану розрахунків.
Оскільки після відкриття провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу за березень - травень 2025 року, суд ухвалою від 17.09.2025 закрив провадження у частині вимоги про стягнення основного боргу у сумі 5 687 874,58 грн та продовжив розгляд справи в частині вимог про стягнення 971 533,07 грн, з яких: пеня - 811 476,84 грн, 3 % річних - 78 530,02 грн, інфляційні втрати - 81 526,21 грн.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд
За приписами ч.1 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Згідно з ч.2, 6 ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч.2 цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Згідно з п. 10 гл. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Відповідно до п.1, 2 гл.6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
2. Оцінка суду
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 3,4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до диспозитивності господарського судочинства, визначеного ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 76-79, 86 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, господарський суд виходить з таких міркувань.
Щодо вимог позивача про стягнення 78 530,02 грн 3% річних та 81 526,21 грн інфляційних втрат.
За розрахунками позивача, доданими до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог від 28.07.2025, розмір було визначено таким чином:
1) 3 % річних 8 717,20 грн на суму боргу за грудень 2024 - 1 895 958,22 грн, що нараховані за період 24.03.2025 - 18.05.2025;
2) 3 % річних 18 544,03 грн на суму боргу за січень 2025 - 1 895 958,22 грн, що нараховані за період: 24.03.2025 - 20.07.2025;
3) 3 % річних 18 544,03 грн на суму боргу за лютий 2025 - 1 895 958,22 що нараховані за період: 24.03.2025 - 20.07.2025 та інфляційні втрати 28 439,37 грн що нараховані за період: 11.03.2025 - 31.03.2025;
4) 3 % річних 15 739,05 грн на суму боргу за березень 2025 - 1 895 958,22 грн, що нараховані за період: 11.04.2025 - 20.07.2025 та інфляційні втрати 13 271,71 грн, що нараховані за період: 11.04.2025 - 30.04.2025;
5) 3 % річних 10 752,42 грн на суму боргу за квітень 2025 - 1 895 958,17 грн, що нараховані за період: 13.05.2025 - 20.07.2025 та інфляційні втрати 24 647,46 грн, що нараховані за період: 13.05.2025 - 31.05.2025;
6) 3 % річних 6 233,29 грн на суму боргу за травень 2025 - 1 895 958,19 грн, що нараховані за період: 11.06.2025 - 20.07.2025 та інфляційні втрати 15 167,67 грн, що нараховані за період: 11.06.2025 - 30.06.2025.
Відповідач не надав суду контррозрахунку.
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Враховуючи положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17 зазначено, що виходячи зі змісту частини 1 статті 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.
Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Нарахування на суму боргу 3% річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22).
Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано, що зобов'язання з оплати наданих послуг за грудень 2024 року, січень та лютий 2025 року були виконані із порушенням установлених договором строків, у зв'язку з чим мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання. Відтак, позивач має право на стягнення сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, зокрема 3 % річних, на підставах, викладених вище.
Суд перевірив розрахунки позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 та встановив, що розрахунок здійснений позивачем є арифметично правильним.
Щодо вимоги позивача про стягнення 811 476,84 грн пені.
За розрахунками позивача, доданими до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог від 28.07.2025, розмір пені було визначено таким чином:
1) 90 077,72 грн на суму боргу за грудень 2024 - 1 895 958,22 грн, що нарахована за період 24.03.2025 - 18.05.2025;
2) 191 621,64 грн на суму боргу за січень 2025 - 1 895 958,22 грн, що нарахована за період: 24.03.2025 - 20.07.2025;
3) 191 621,64 грн на суму боргу за лютий 2025 - 1 895 958,22 грн, що нарахована за період: 24.03.2025 - 20.07.2025;
4) 162 636,86 грн на суму боргу за березень 2025 - 1 895 958,22 грн, що нарахована за період: 11.04.2025 - 20.07.2025;
5) 111 108,35 грн на суму боргу за квітень 2025 - 1 895 958,17 грн, що нарахована за період: 13.05.2025 - 20.07.2025;
6) 64 410,63 грн на суму боргу за травень 2025 - 1 895 958,19 грн, що нарахована за період: 11.06.2025 - 20.07.2025.
Відповідач контррозрахунку не надав, натомість просить зменшити пеню на 90 %, посилаючись на таке.
Відповідач є комунальним підприємством, створене рішенням Бердичівської міської ради та віднесене до об'єктів критичної інфраструктури. Підприємство є суб'єктом природної монополії у сфері транспортування та постачання теплової енергії, здійснює діяльність на підставі ліцензій, виданих НКРЕКП, і є єдиним виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у місті Бердичеві.
Відповідач обґрунтовує необхідність зменшення розміру пені тим, що прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем зумовлене об'єктивними, незалежними від нього обставинами, зокрема:
- дією воєнного стану на території України, який суттєво вплинув на фінансово-економічну діяльність підприємства та платоспроможність споживачів;
- запровадженням мораторію на підвищення тарифів у сфері теплопостачання відповідно до Закону України № 2479-ІХ від 29.07.2022, що призвело до збитковості тарифів і неможливості покриття фактичних витрат;
- наявністю значної заборгованості держави з компенсації різниці в тарифах, яка становить понад 193 млн грн, що позбавляє підприємство обігових коштів;
- дією постанови Кабінету Міністрів України № 812 від 19.07.2022, якою встановлено спеціальний механізм розподілу коштів, отриманих від споживачів, у співвідношенні 65 % - на користь ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» і 35 % - на користь теплопостачальних підприємств, що фактично обмежує можливість відповідача самостійно розпоряджатися власними коштами;
- низьким рівнем розрахунків споживачів за теплову енергію, у тому числі населенням та бюджетними установами, внаслідок чого утворилася дебіторська заборгованість понад 51 млн грн.
Крім того, відповідач посилається на збитковість підприємства, підтверджену фінансовою звітністю, та зазначає, що всі кошти, які залишаються після примусового перерахування на рахунок постачальника природного газу, спрямовуються на виплату заробітної плати, сплату податків і забезпечення безперебійної роботи систем теплопостачання.
Підприємство також зверталося до органу місцевого самоврядування з проханням про надання фінансової підтримки для погашення заборгованості перед постачальниками енергоресурсів, що свідчить про добросовісність його поведінки.
За наведених обставин відповідач вважає, що розмір заявленої пені є надмірним і неспівмірним наслідкам порушення зобов'язання, оскільки несвоєчасна оплата не була наслідком його недобросовісних дій, а спричинена державним регулюванням тарифів, воєнними обставинами та обмеженням у розпорядженні коштами.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, Суд керується наступним.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав: якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відтак зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 вересня 2023 року у справі № 913/228/22, від 27 березня 2024 року у справі № 912/940/23, від 27 липня 2024 року у справі № 916/4158/23, від 24 вересня 2024 року у справі № 915/1037/23 та інших.
Верховний Суд зазначає про те, що положення статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що і підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 811 476,84 грн, Суд установив, що він є арифметично правильним і відповідає визначеним у договорі умовам нарахування.
Водночас, оцінивши подані докази та доводи сторін, Суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, що дають підстави для зменшення розміру пені, а саме:
- відповідач є комунальним підприємством - бюджетною неприбутковою установою, діяльність якої спрямована на забезпечення суспільно важливих потреб населення та бюджетної сфери;
- розмір нарахованих штрафних санкцій становить близько 14,3 % від суми основної заборгованості, що є надмірним з огляду на компенсаційний характер неустойки;
- заборгованість за послуги з розподілу природного газу, що надані у березні - травні 2025 року, погашена відповідачем добровільно;
- пеня нарахована за відносно короткий період прострочення, при цьому відсутні докази зловживання правами з боку відповідача чи навмисного ухилення від виконання договірних зобов'язань;
- позивач, крім пені, заявив до стягнення також 3 % річних та інфляційні втрати, що вже частково компенсують наслідки несвоєчасного виконання зобов'язання;
- під час судових дебатів представник позивача не заперечував проти можливості зменшення пені, однак вважав доцільним її зменшення не більш ніж на 50 %.
Ураховуючи наведене, суд, керуючись принципами справедливості, розумності та співмірності відповідальності порушенню зобов'язання, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір пені є надмірним.
Суд зазначає, що доказів, які свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків у результаті дій відповідача, матеріали справи не містять. Крім цього матеріалами справи не підтверджено погіршення фінансового стану позивача у зв'язку з можливим зменшенням неустойки.
Суд констатує про те, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а відтак Суд вирішує це питання з урахуванням конкретних обставин справи й керуючись статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому Суд враховує позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22, про те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 Господарського кодексу України і частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22, висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.
Крім цього у постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20 Верховний Суд зазначив, що отримання кредитором 3% річних та суми інфляційних втрат оцінюється судами як сума, яка поряд з пенею, компенсує кредитору шкоду, завдану порушенням боржника. Така позиція зумовлена тим, що пеня, компенсація 3% річних та інфляційних втрат виконують функцію компенсації збитків, завданих кредитору порушенням зобов'язання. Відповідно, присудження кредитору 3% річних та інфляційних втрат дозволяє суду зменшити розмір пені (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
З урахуванням установлених обставин справи, принципів справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України), Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 90 %, визначивши до стягнення 81 147,68 грн із заявлених 811 476,84 грн. Такий підхід забезпечує оптимальний баланс інтересів сторін, є співмірним характеру порушення, відповідає компенсаційному, а не каральному характеру заходів відповідальності та запобігає надмірним негативним наслідкам як для позивача, так і для відповідача.
V. Висновки Суду
Розглянувши справу із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи і досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Обґрунтованими є вимоги про стягнення пені - 81 147,68 грн, 3% річних - 78 530,02 грн
та інфляційних втрат - 81 526,21 грн.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 730 329,16 грн слід відмовити, враховуючи зменшення судом розміру пені на 90 %.
Керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»:
- 81 147,68 грн (вісімдесят одна тисяча сто сорок сім гривень 68 копійок) - пені;
- 78 530,02 грн (сімдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять гривень 02 копійки) - 3 % річних;
- 81 526,21 грн (вісімдесят одна тисяча п'ятсот двадцять шість гривень 21 копійка) - інфляційні втрати.
3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення пені у розмірі 730 329,16 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200; вул. Шолуденка 1, м. Київ, 04116) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45204957; вул. Фещенка Чопівського, 35, м. Житомир, 10002)
Відповідач: Комунальне підприємство “Бердичівтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 32794899, вул. Шевченка, 23, м. Бердичів, Житомирська обл., 13312)
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 28.10.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК