майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
27 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/941/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Комар О.Г. - ордер серія АВ №1209988 від 16.09.2025;
від відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС"
до Відділу освіти Пулинської селищної ради
про стягнення 65735,96 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" звернулося до суду з позовом до Відділу освіти Пулинської селищної ради про стягнення 65735,96 грн заборгованості за спожиту електроенергію.
Ухвалою від 31.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.09.2025 об 11:00.
25.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких останній просить суд долучити до матеріалів справи докази, що свідчать про визнання відповідачем прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії у грудні 2023 за актом №914 від 31.12.2023.
Підготовче засідання, яке було призначено на 02.09.2025 об 11:00 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для його проведення (у період з 10:21 по 12:35) на території м. Житомира та Житомирської області тривала повітряна тривога, тому ухвалою від 02.09.2025 суд призначив підготовче засідання на 30.09.2025 о 10:00.
03.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 03.09.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою суду від 04.09.2025.
16.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Комара О.Г. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
19.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 19.09.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою суду від 23.09.2025 в частині участі у судовому засіданні, яке призначене на 30.09.2025 о 10:00.
Суд протокольною ухвалою від 30.09.2025 оголосив перерву до 15:00 год. 30.09.2025.
30.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого останній просить провести судове засідання, яке призначене на 30.09.2025 о 10:00 без участі представника позивача, перейти до розгляду справи по суті, а також просить долучити до матеріалів справи документи, які підтверджують обсяг витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 30.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.10.2025.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.113).
Протокольною ухвалою від 16.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 14:30 год. 27.10.2025, про що відповідач був повідомлений належним чином (а.с.116).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 25.08.2023 №326/23 в частині своєчасної та у повному обсязі оплати поставленої електричної енергії на загальну суму 65735,96 грн.
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
Відповідно до частини 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 599 ЦК України вказано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" (постачальник, позивач) та Відділом освіти Пулинської селищної ради (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №326/23 (а.с.7-12), відповідно до п.2.1 якого постачальник продає споживачу з 01.09.2023 до 31.12.2023 товар "Електрична енергія" (код за ДК 021:2015:09310000-5) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки, примірна форма якої є додатком №2 до цього договору та яка має містити інформацію щодо об'єкта (об'єктів) постачання електричної енергії, в тому числі щодо найменування об'єкта, адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (у тому числі дату початку постачання) за кожним об'єктом споживача, відомості щодо споживання електричної енергії об'єктами споживача (за наявності).
За умовами п.5.1, 5.2 договору, ціна цього договору становить 1136000,00 грн, у т.ч. ПДВ 189333,33 грн. Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (а.с.11 (на звороті)).
Згідно з п.5.11, 5.12, 5.13 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок. По закінченні розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк. Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді визначається згідно ціни визначеної в договорі або в додатковій угоді.
Відповідно до пп.1 п.6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
За умовами п.13.1 договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Згідно з додатковою угодою №1 від 14.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №326/23 від 25.08.2023 (а.с.13-14), відповідно до пп.1, 2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 та у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, а саме зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, що відбулась з моменту підписання договору, сторони, за взаємною згодою, вирішили збільшити ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку та викласти додаток 1 "Комерційна пропозиція постачальника" та додаток 2 "заявка на постачання електричної енергії споживачу" до договору про постачання електричної енергії споживачу №326/23 від 25.08.2023 в оновленій редакції.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 16.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №326/23 від 25.08.2023 сторони домовились внести зміни до п.5.1 договору та викласти його у наступній редакції:
"Ціна цього договору становить 630180,04 грн, у т.ч ПДВ 105030,01 грн".
Так, згідно з оновленими редакціями додатку №1 до вказаного договору "Комерційна пропозиція постачальника" (а.с.15) загальний обсяг постачання електричної енергії на 2023 рік становить 87909 кВт*год на загальну вартість 630180,04 грн, з яких 36575 кВт*год за ціною (без ПДВ) 5,91667 на загальну суму 259682,65 грн, 51334 кВт*год за ціною (без ПДВ) 6,01449 на загальну суму 370497,39 грн.
У додатку №2 до договору "Заявка на постачання електричної енергії споживачу" (а.с.15 (на звороті)) вказано найменування та адресу об'єкта постачання електричної енергії: Відділ освіти Пулинської селищної ради, 12001, Житомирська область, смт. Пулини, вул. Незалежності, 13.
На виконання умов договору №326/23 від 25.08.2023 позивач поставив відповідачу у період з вересня 2023 року по грудень 2023 року електричної енергії у загальній кількості 97016 кВТ*год на загальну суму 695908,80 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання-передачі наданих послуг (а.с.17-21, 59).
Суд встановив, що відповідач частково оплатив вартість поставленої електричної енергії на загальну суму 630172,84 грн, що підтверджується виписками по банківському рахунку (а.с.23-28), заборгувавши позивачу 65735,96 грн за поставлену електричну енергію у кількості 9108 кВт*год у грудні 2023 року.
Згідно з підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом звірки розрахунків (а.с.60), відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 65735,96 грн.
Доказів сплати відповідачем заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 65735,96 грн матеріали справи не містять.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором №326/23 від 25.08.2023 щодо оплати вартості спожитої електричної енергії на загальну суму 65735,96 грн.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 65735,96 грн заборгованості за спожиту електроенергію.
З огляду на задоволення позовних вимог, відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2422,40 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір") покладається на відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи відсутність клопотання позивача про повернення судового збору у розмірі 605,60 грн, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, вказане питання суд не вирішує.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі N 242/4741/16-ц).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Так, у позовній заяві позивач вказав, що розмір судових витрат складається з суми сплаченого судового збору, інших судових витрат попередньо не передбачається.
Водночас відповідно до ч.3 ст.124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Так, 30.09.2025 до суду від представника позивача Комара О.Г. надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу на загальну суму 5000,00 грн.
Згідно ч.6 ст.129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 23.07.2025, провадження у справі суд відкрив ухвалою від 31.07.2025.
В свою чергу, позивачем укладено угоду про надання правничої допомоги №2/9/25 з адвокатом Комаром О.Г. лише 16.09.2025 (а.с.96), у зв'язку з чим останній подав 16.09.2025 до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (а.с.81-84).
Отже, питання щодо витрат позивача на правничу допомогу виникло з 16.09.2025, а тому не могло бути передбачено у позовній заяві у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не зазначення стороною судових витрат, яких вона не могла передбачити на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Крім того, суд також враховує, що сам факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. (Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №914/4/20).
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з матеріалами справи, правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" надавалася адвокатом Комаром Олександром Георгійовичем на підставі ордера серії АВ №1209988 від 16.09.2025 (а.с.84).
Суд встановив, що між позивачем та адвокатом Комаром О.Г. була укладена угода про надання правничої допомоги №2/9/25 від 16.09.2025 (а.с.96), якою визначено, що адвокат представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" як позивача у Господарському суді Житомирської області по справі щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" заборгованості, штрафних та фінансових санкцій в рамках договору про постачання електричної енергії споживачу №326/23 від 25.08.2023.
Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.09.2025 (а.с.96 на звороті) адвокат надав клієнту правничу допомогу відповідно до угоди №2/9/25 від 16.09.2025, а клієнт прийняв надану правничу допомогу. Вартість робіт з надання правничої допомоги становить 5000,00 грн, у тому числі:
- вивчення матеріалів судової справи №906/941/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" про стягнення заборгованості за договором №326/23 від 25.08.2023 - 3000,00 грн;
- супроводження розгляду справи у суді І інстанції, підготовка процесуальних та інших документів - 2000,00 грн.
Відповідно до частин першої і другої статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, згідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, тобто виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд також може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд вважає за необхідне зазначити, що даний спір не відноситься до категорії складних справ, які потребують додаткового вивчення судової практики, опрацювання значного обсягу доказової бази; позивачем заявлено лише одну вимогу про стягнення заборгованості, яка до того ж відповідачем не заперечується, оскільки останній підписав як акт звірки розрахунків, так і акт прийняття-передавання товарної продукції на визначену у позові суму; відзив на позовну заяву надано не було, тому підстав для реалізації прав позивача щодо надання заяв по суті спору не виникло і останні не подавалися; всі необхідні документи були наявні у позивача та не потребували вчинення адвокатом додаткових дій для їх отримання, до того ж на час вступу адвоката у справу як представника, всі матеріали було подано до суду. Суд встановив, що фактично адвокат Комар О.Г. у цій справі надав незначний обсяг правничих послуг позивачу: подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 16.09.2025; заяву про участь у судовому засіданні 30.09.2025 в режимі відеконференції від 19.09.2025, яка була задоволена ухвалою суду від 23.09.2025, водночас 30.09.2025 до судового засідання в режимі відеоконференції не підключився; подав клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу від 30.09.2025, заяву про участь у судовому засіданні 16.10.2025 в режимі відеоконференції та брав участь у судовому засіданні 16.10.2025, яке тривало з 11:05 год. до 11:43 год.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи є неспіврозмірними та завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати, враховуючи обсяг наданих послуг та виконаних робіт, неспіврозмірні із виконаною роботою.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розумними, справедливими, а також пропорційними до предмета спору, складності справи та обсягу наданих послуг є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, у зв'язку з чим саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу освіти Пулинської селищної ради (12001, Житомирська область, Житомирський район, селище міського типу Пулини(з), вул. Незалежності, будинок 13, ід. код 41830460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС" (01601, місто Київ, пл.Спортивна, будинок 1-А, ід. код 41987461):
- 65735,96 грн заборгованості;
- 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору;
- 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 29.10.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
- позивачу - через систему "Електронний суд";
2 - відповідачу - рек. з пов.