Справа № 489/849/25
Провадження № 6/489/192/25
Ухвала
30 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
без участі учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа по справі № 489/849/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 11.07.2025 по справі № 489/849/25 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 20.05.2025 Інгульським районним судом м. Миколаєва постановлено рішення по справі № 489/849/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, відповідно до якого позовні вимоги задоволено, а саме змінено розмір стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до повноліття дитини. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 20.06.2025 відповідачем було подано до Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу. Однак, всупереч положень діючого законодавства, до набрання рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва про зміну способу стягнення аліментів законної сили, працівниками суду 11.07.2025 було видано відповідний виконавчий лист, який було пред'явлено позивачем (стягувачем) ОСОБА_2 до примусового виконання. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначає про те, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є те, що рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2025 не набрало законної сили через подання ним апеляційної скарги. Відповідно у нього відсутній обов'язок згідно даного виконавчого документа.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд:
-визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 2/489/1349/25 (489/849/25), виданий Інгульським районним судом м. Миколаєва 11.07.2025;
-стягнути судовий збір, сплачений заявником, із працівника суду, який видав даний виконавчий лист.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07.08.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду, призначено судове засідання у справі.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Ліщук О.В. в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. 27.10.2025 від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_2 та її представник адвокат Болюбаш І.О. в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. 07.10.2025 від ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Проти задоволення заяви заперечують.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторін.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
20.05.2025 Інгульським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі № 489/849/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, відповідно до якого позовні вимоги задоволено. А саме: змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, які були стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 за рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.09.2017 по цивільній справі № 488/1816/17 (провадження № 2/488/1293/17); стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили до повноліття дитини; відкликано виконавчий лист, виданий Корабельним районним судом м. Миколаєва по цивільній справі № 488/1816/17 (провадження № 2/488/1293/17) від 29.09.2017, після набрання даним рішенням законної сили; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
20.06.2025 від відповідача ОСОБА_1 на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2025 по справі № 489/849/25; вх. № 6034.
Згідно ухвали Миколаївського апеляційного суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Після усунення ОСОБА_1 недоліків поданої ним апеляційної скарги, 18.07.2025 Миколаївським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження по справі № 489/849/25.
Згідно постанови Миколаївського апеляційного суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2025 залишено без змін.
В той же час, вже після подання відповідачем ОСОБА_1 апеляційної скарги, проте до відкриття апеляційного провадження, а саме 11.07.2025, Інгульським районним судом м. Миколаєва позивачу (стягувачу) ОСОБА_2 було видано виконавчий лист по справі № 489/849/25 (провадження № 2/489/1349/25) - про зміну способу стягнення аліментів та стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили до повноліття дитини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 355 ЦПК України).
Системний аналіз вищевказаних положень діючого законодавства свідчить про те, що, оскільки рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2025 по справі № 489/849/25 було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, на підставі поданої апеляційної скарги було відкрито апеляційне провадження та 30.09.2025 винесено постанову за результатами розгляду даної скарги, рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва по справі № 489/849/25 набрало законної сили 30.09.2025.
Таким чином, станом на дату видачі Інгульським районним судом м. Миколаєва виконавчого листа, а саме 11.07.2025, рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва по справі № 489/849/25 не набрало законної сили, відтак у відповідача був відсутній обов'язок на виконання даного рішення.
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1 ст. 432 ЦПК України).
Згідно положень ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В п. 4 Узагальнення судової практики ВССУ № 8 від 25 вересня 2015 року надані роз'яснення словосполучення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме про те, що словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наведені в ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу 1 книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, що в даному випадку не встановлено матеріалами справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/200.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого ним судового збору з працівника суду, що видав виконавчий лист, судом встановлено наступне.
Положеннями ст. 432 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подання заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Таким чином ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання даної заяви без належних правових підстав, визначено його розмір на власний розсуд.
Крім того, Главою 8 Розділу І ЦПК України «Судові витрати» не передбачено можливості про стягнення сплаченого судового збору з працівників суду.
За такого, в цій частині вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 141, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа по справі № 489/849/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист по справі № 489/849/25 (провадження № 2/489/1349/25) позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, виданий Інгульським районним судом м. Миколаєва 11.07.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30.10.2025.
Суддя Г.А. Микульшина