Справа № 369/7502/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15248/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Марчук О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
21 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Щербини Яни Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року, постановлену у м. Василькові у складі судді Марчука О.Л., повний текст якої складено 21 липня 2025 року, у справі № 369/7502/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк», про поділ майна подружжя,-
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «Сенс Банк», про поділ майна подружжя.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Щербина Я.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального провадження. В подальшому згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа була передана на розгляд судді Ковбелю М.М., та ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та вказано, що позовна заява ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення заяви або відмови у відкритті провадження, встановлені ст.ст. 185-186 ЦПК України. В подальшому, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження. Далі ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2021 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності судовим рішенням у справі №362/4909/19 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Укрсиббанк», «Агенції адміністративних послуг», третя особа: ОСОБА_1 , про скасування рішень державного реєстратора. Ухвалою від 18.07.2024 року провадження відновлено та призначено справу до розгляду. Через звільнення головуючого-судді Ковбеля М.М., у даній справі був здійснений черговий авторозподіл і справа була розподілена на суддю Марчука О.Л., який ухвалою від 12.05.2025 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , зазначивши, що перевіривши форму і зміст первісної позовної заяви, він дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху в зв'язку з порушенням п.п. 2, 3, 4, 8, 9 і 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України (в редакції яка була чинною станом на дату отримання даної позовної заяви судом 25 червня 2018 року), а тому, позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України. Тобто, через рік після відновлення провадження у справі, суд за відсутністю правових підстав вирішив перевірити форму і зміст первісної позовної заяви, після чого прийшов до висновку, що її необхідно залишити без руху, чим грубо порушив положення п. 12 ст. 33 ЦПК України. Наголошує на тому, що провадження у даній справі відкрите ще у 2018 році, оцінка дотримання вимог ЦПК України до форми та змісту позовної заяви встановлювалась, підготовче провадження у справі закрите. При цьому, положеннями ЦПК України не передбачено на стадії розгляду справи по суті перевіряти форму і зміст позовних вимог. Також зазначає, що процесуальні документи, в тому числі ухвалу від 12.05.2025 року, якою суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , отримувала стороння особа, підписи на кількох повідомленнях про вручення ухвали та інших документів не відповідають підпису та почерку ОСОБА_1 . Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не отримувала ухвалу суду від 12.05.2025 року про усунення недоліків, відповідно і не мала можливості усунути такі недоліки. Звертає увагу на те, що ст. 257 ЦПК України визначений вичерпний перелік обставин, за яких суд має право постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, серед яких відсутня підстава, на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, враховуючи ту обставину, що розгляд справи перебував на стадії розгляду справи по суті.
Адвокат Мамай І.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Щербина Я.М. І. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.
ОСОБА_2 , представник АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «Сенс Банк», про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, не усунула недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
Колегія суддів вважає, що така ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України (в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви - 25 червня 2018 року) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до змісту вказаних норм, якщо після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, він має постановити вмотивовану ухвалу, в якій викласти підстави для залишення її без руху, визначити в чому полягають недоліки та роз'яснити яким чином та у які строки позивачеві слід усунути такі недоліки.
Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «Сенс Банк», про поділ майна подружжя, без руху відповідно до ухвали від 12 травня 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог п.п. 2, 3, 4, 8, 9 і 10 ч. 3 статті 175 ЦПК України (в редакції яка була чинною станом на дату подання позовної заяви - 25 червня 2018 року), позовна заява не містить: адреси місця проживання сторін, а зазначена в позові адреса для листування може бути відмінною від місця фактичного проживання (перебування); дійсної ціни позову; зміст позовних вимог, оскільки заявляючи вимоги про визначення ідеальної частки в розмірі 1/2 частини спірного майна, позивачка не наводить конкретний опис вказаних часток та їх розміри, вид, склад, характеристики і конфігурацію; зазначення щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відтак, судом вказано, що позивачці необхідно сформулювати і викласти прохальну частину позову відповідно до визначених цивільним законом способів захисту цивільних прав (наприклад, відповідно до норм ст. 16 ЦК України), вказати дійсну, реальну, справжню ціну позову, яка у позовах про визнання права власності на майно, визначається вартістю майна. Посилання позивачки на умови попереднього договору від 08.08.2008 року за яким сторони оцінили вартість спірного майна в 1 500 000,00 грн., не може свідчити про дійсну вартість цього майна, оскільки з того часу минуло більше шістнадцяти років. Отже, позивачці слід визначити дійсну вартість спірного нерухомого майна (наприклад, здійснивши відповідну експертну оцінку вартості майна) та, в залежності від її розміру, вказати дійсну, реальну ціну позову, та додати до позовної заяви докази, що підтверджують вартість спірного майна. Крім того, судом першої інстанції вказано, що позивачкою за подачу даного позову не сплачено судовий збір, у зв'язку з чим, останній необхідно сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру в залежності від розміру ціни позову яка дорівнює вартості половини спірного майна, та додати до нової редакції позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , в ній зазначено адреси для листування зі сторонами у справі, ціну позову та в прохальній частині заяви викладено позовні вимоги.
При цьому суд першої інстанції не врахував, що справа за позовом ОСОБА_1 в провадженні суду перебуває з липня 2018 року, тобто більше семи років, сторони у справі повідомлялися про розгляд справи за вказаними в позовній заяві адресами, та не повідомляли суд, що зазначені адреси для листування є відмінними від адреси їх місця проживання або перебування. Крім того, під час перебування справи на розгляді у інших суддів у справі було відкрито провадження, здійснювалися підготовчі дії та проведено підготовче засідання.
Залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху за спливом такого строку перебування справи в провадженні суду суперечить принципам та завданню цивільного судочинства.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції безпідставно послався на ненадання ОСОБА_1 відомостей, які б підтверджували дійсну реальну вартість спірного нерухомого майна на день звернення до суду, наприклад, здійснивши відповідну експертну оцінку вартості майна, оскільки відповідно до положень ст.ст. 175, 176 ЦПК України саме позивач визначає ціну позову. При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язку сторони у справі проводити оцінку майна, яке є предметом позову, з метою звернення до суду.
Частиною 2 ст. 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Крім того, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху згідно ухвали від 12 травня 2025 року, в тому числі, у зв'язку з несплатою судового збору, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке не було розглянуте судом (т.1, а.с. 12--13).
Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «Сенс Банк», про поділ майна подружжя, без руху та подальшого її залишення без розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відтак, ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «Сенс Банк», про поділ майна подружжя, для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Щербини Яни Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк», про поділ майна подружжя, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді