Справа № 753/23215/24 Головуючий в суді І інстанції - Комаревцева Л.В.
Провадження № 33/824/1534/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
03 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Щевича Олега Олеговича на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянку України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 13.11.2024 о 00 год. 20 хв. по вул. Олени Пчілки, 2 в місті Києві керувала автомобілем «KIA SPORTAGE» державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася в установленому законом порядку, порушивши п. 2.5 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить, що становить 17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвоката Щевич О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції порушив право на захист, розглянувши справу за відсутності захисника ОСОБА_1 , незважаючи на подане захисником заздалегідь клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказує, що на відеозаписі, який датований 13.11.2024 00:22:53, вбачається, що він починається з моменту, коли ОСОБА_1 стоїть поруч з нерухомим автомобілем та розмовляє з працівниками поліції.
Також, протягом всього відео ОСОБА_1 або знаходилася поруч з транспортним засобом, або сідає в крісло водія, проте жодного разу не було зафіксовано, що автомобіль був приведений у дію чи рухався.
Разом з тим, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з ознаками сп'яніння відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що місцем вчинення правопорушення є вулиця Олени Пчілки, 2.
Як видно з відеозапису з боді-камер працівників патрульної поліції, автомобіль КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував біля зупинки громадського транспорту (праворуч по вулиці), що також підтверджується поясненнями як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , так і працівників патрульної поліції (які зафіксовані на долученому відеозаписі).
Разом з тим, дані картографічного сервісу Google Maps свідчать, що зупинка громадського транспорту, біля якої знаходився вказаний автомобіль, належить до проспекту Петра Григоренка (відповідний скріншот долучений до даного клопотання).
Окрім цього, дані з офіційного веб-сайту КП «Київпастранс» також підтверджують той факт, що дана зупинка має адресу проспект Петра Григоренка.
Згідно з тими ж картографічними даними, за адресою «вул. Олени Пчілки, 2», зазначеною у протоколі, знаходиться житловий комплекс, який розташований на протилежному боці від місця фактичного перебування автомобіля КІА SPORTAGE.
Таким чином, місце вчинення правопорушення, зазначене у протоколі, не відповідає дійсності та має прямий вплив на оцінку події. Помилкове визначення місця може призвести до неправильного правозастосування та ставить під сумнів обґрунтованість висновків, викладених у протоколі.
Відтак, на думку сторони захисту, враховуючи той факт, що матеріали справи не містять переконливих доказів події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи той факт, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Так, у судове засідання призначене на 03.03.2025 захисник Щевич О.О., будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд та зобов'язався повідомити ОСОБА_1 про судове засідання, до суду не з'явились. 27.02.2025 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника Щевича О.О. про перенесення судового засідання, у зв'язку із тим, що у вказаний день останній залучений до проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Клопотання було задоволено, судовий розгляд відкладено на 02.05.2025.
У судове засідання призначене на 02.05.2025 захисник Щевич О.О., будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд та зобов'язався повідомити ОСОБА_1 про судове засідання, до суду не з'явились. Зазначене судове засідання було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на семінарі. Наступне судове засідання призначено на 06.06.2025.
У судове засідання призначене на 06.06.2025 захисник Щевич О.О., будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд та зобов'язався повідомити ОСОБА_1 про судове засідання, до суду не з'явились. 06.06.2025 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника Щевича О.О. про відкладення судового засідання, у зв'язку із участю адвоката у здійсненні захисту та залученні останнього до проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Клопотання було задоволено, судовий розгляд відкладено на 01.08.2025.
У судове засідання призначене на 01.08.2025 захисник Щевич О.О., будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд та зобов'язався повідомити ОСОБА_1 про судове засідання, до суду не з'явились. 16.07.2025 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника Щевича О.О. про перенесення судового засідання, у зв'язку із перебуванням останнього у відпустці. Клопотання було задоволено, судовий розгляд відкладено на 03.10.2025.
У судове засідання, призначене на 03.10.2025 захисник Щевич О.О. та ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд, до суду не з'явились. 02.10.2025 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника Щевича О.О. про перенесення судового засідання, у зв'язку із тим, що у вказаний день останній залучений до проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
У справі яка розглядається, суд у встановлений законом спосіб повідомив особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника про місце, дату і час розгляду справи. Тим самим, забезпечив останньому розумну можливість представити свою позицію у справі та надати пояснення.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
В рішенні ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України», встановлено, що, відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, за клопотанням захисника (чотири рази), що, в свою чергу, свідчить про зловживання своїми процесуальними правами та з метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 172387 від 13 листопада 2024 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 , якій були роз'яснені її права. ОСОБА_1 зазначила, що з протоколом не згідна (а.с. 1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуть увагу та швидкість реакції від 13.11.2024 (а.с. 4);
- у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «KIA SPORTAGE» державний номер НОМЕР_2 , під час комендантської години. В ході спілкування з поліцейськими, у водійки виявили ознаки алкогольного сп'яніння і запропонували пройти огляд на стан сп'яніння в встановленому законом порядку, на що остання відмовилася. (а.с. 19).
Крім того, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівники поліції перебувають біля автомобіля ОСОБА_1 . Автомобіль перебуває у нерухомому стані, однак із ввімкненим запаленням. Працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про наявність у останньої ознак алкогольного сп'яніння та пропунують пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що остання відмовляється. Працівники поліції роз'язснюють ОСОБА_1 про те, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння складається протокол, на що остання відпівідає: «хлопці, ви зараз самі відмовитесь», та сідає за кермо автомобіля. В подальшому ОСОБА_1 запитує у працівників поліції про причини її зупинки, на що останній повідомляють, що остання керувала транспортним засобом під час комендантської години.
В подальшому працівники полії повторно пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що остання відповідає: «проїдемо далі і я там вирішу». В подальшому ОСОБА_1 знову зазначає: «давайте трішки проїдемо і все вирішимо, всі питання». На що працівники поліції знову зазначають останній, що нікуди їхати ніхто не буде, пояснюють про наявність у останньої ознак алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я, на що остання вказує, що нічого не вживала та відмовляється від проходження огляду. Ствердно погодилась із складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надаючи оцінку посиланням захисника Щевича О.О. на те, що справу судом першої інстанції було розглянуто за відсутності останнього, що є порушенням права на захист, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що захиник Щевич О.О. був неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що стверджується, зокрема, розписками останнього (а.с. 13, 22), клопотаннями про відкладення розгляду справи (а.с. 10, 21, 23). ОСОБА_1 також була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що стверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15). Разом з тим, в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови захисник Щевич О.О. та ОСОБА_1 присутні не були.
Однак, захиснику ОСОБА_1 - адвокату Щевичу О.О. була надана можливість в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції надати всі свої пояснення та докази на захист ОСОБА_1 та підтвердження доводів викладених ними в апеляційній скарзі. Таким чином, судом апеляційної інстанції вживались заходи на усунення вказаних обставин та для забезпечення безпосередньої участі захисника та особи, яка протягається до адміністративної відповідальності під час судового розгляду. Однак, вказаним правом, останні не скористалися.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, є необгрунтованими.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 на початку відеозапису знаходилась біля автомобіля, в подальшому сіла за кермо, при цьому в транспортному засобі увімкнуте запалення та працюють фари, транспортний засіб перебуває на смузі руху громадського транспорту (на зупинці), що свідчить про те, що до моменту зупинки транспортний засіб перебував у русі. Крім того, з відеозапису також вбачається, що під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, остання не заперечувала факт керування транспортним засобом, запитувала поліцейських про причину зупинки. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово пропонувала працівникам поліції проїхати далі. Вказаним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом.
Крім того, доводи апеляційної скарги про відсутність допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з ознаками сп'яніння - є хибними, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з ознаками сп'яніння, а відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі про те, що протокол містить не вірне зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення, а саме, дані картографічного сервісу Google Maps свідчать, що зупинка громадського транспорту, біля якої знаходився автомобіль КІА SPORTAGE, належить до проспекту Петра Григоренка, проте в протоколі місце вчинення адміністративного правопорушення вказано: «вул. Олени Пчілки, 2», оскільки це жодним чином не впливає на факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та не спростовує наявності складу адміністративного правопорушення. Також, з відео вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складався на місці вчинення правопорушення.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Щевича Олега Олеговича - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко