06 жовтня 2025 року
справа № 752/7865/25
провадження № 33/824/4483/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г. розглянувши справу за апеляційною захисника ОСОБА_1 - Александрова Дмитра Олександровича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275215 від 18.03.2024 о 21 год. 05 хв. у м. Київ, на пр-т. Глушкова, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я - відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 - Александров Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог посилається на те, що судом першої інстанції залишено без належної правової оцінки відеозапис, на якому ОСОБА_1 відкрито висловлює згоду на проходження медичного огляду. Звертає увагу, що Інструкція прямо покладає на поліцейського обов'язок доставити особу до найближчого медичного закладу, а не до будь-якого іншого на власний розсуд. На момент затримання скаржника у м. Києві було офіційно оголошено повітряну тривогу. Відповідно до відповіді КНП «КМНКЛ Соціотерапія», в умовах діях повітряної тривоги вказаний медичний заклад не проводить огляди водіїв на стан сп'яніння. ОСОБА_1 , діючи добросовісно та у прагненні довести свою правоту, добровільно звернувся до приватної лабораторії для проведення лабораторного аналізу на наявність наркотичних речовин. Висновок лабораторії однозначно засвідчив відсутність будь-яких слідів наркотичних засобів у організмі заявника.
В судове засідання особа, ОСОБА_1 та захисник Александров Д.О. з'явились, апеляційну скаргу підтримали та просив постанову Голосіївського районного суду міста Києва скасувати та постановити нову про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 року серії ЕПР1 № 275215;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.03.2025 року;
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського від 18.03.2025 року.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та Порядком № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Абзацами другим та четвертим частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Таким чином, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм пункту 2.5 ПДР України та вчинення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 березня 2025 року.
В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 18 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , в ході спілкування з співробітниками поліції, поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що в нього вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло та запропоновано ОСОБА_1 проїхати до лікарні Соціотерапії, яка знаходиться на вул. Петра Запорожця, 20, м. Київ. На що, ОСОБА_1 відмовився, та повідомив, що це дуже далеко та сказав, що погоджується їхати в медичний заклад, який знаходиться по вул. Відпочинку, 18, де також можна пройти огляд. Працівники поліції повідомили, що оскільки на той момент в м. Київ була оголошена повітряна тривога, то в лікарні, яка за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, була зачинена та під час повітряної тривоги огляд вони не проводять, а за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20, є кабінет для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в укритті, що є безпечним, на що ОСОБА_1 відреагував негативно, та переконував працівників поліції везти його на вул. Відпочинку, 18, на що йому було відмовлено, та повторно повідомлено, про те, що під час повітряної тривоги лікарня зачинена.
На неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що за адресою : м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20, ОСОБА_1 ухилявся, та казав що згоден їхати лише за адресою Відпочинку, 18, після чого дії ОСОБА_1 працівниками поліції було розцінено, як відмову, та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом складеного протоколу та ознайомлено з його правами.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сама по собі відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я беззаперечно є діями щодо ухилення водія від проходження такого огляду, що спростовує неспроможні доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме у фабулі протоколу, всупереч п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, не зазначено дій водія щодо ухилення від огляду.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції залишено без належної правової оцінки відеозапис, на якому ОСОБА_1 відкрито висловлює згоду на проходження медичного огляду, не беруться до уваги оскільки з відеозапису, що міститься в матеріалах справи зафіксовано, про те що ОСОБА_1 , погоджується їхати лише в той медичний заклад, який не працює під час повітряної тривоги, вказані обставини відповідно до вимог КУпАП не є підставою для пом'якшення накладеного на нього стягнення та не можуть бути підставою для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Александрова Д.О. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Александрова Дмитра Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя