01 жовтня 2025 року
справа № 758/9699/20
провадження № 22-ц/824/4092/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 серпня 2024 року, постановлене під головуванням судді Митрофанової А.О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 06 грудня 2011 року уклали договір б/н (далі - Кредитний договір).
14 червня 2018 року відбулася державна реєстрація та змінено найменування позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до умов укладеного Кредитного договору відповідач 06 грудня 2011 року отримав кредит, ліміт якого було збільшено до 14 000,00 грн.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконав у зв'язку із чим виникла заборгованість, що станом на 14 червня 2020 року становить 14 008, 72 грн., яка складається з: 3 991, 69 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2 571, 88 грн. - заборгованість за відсотками; 7 445, 15 грн. - пені, яку АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути на користь позивача та судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду від 28 серпня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 грудня 2011 року у розмірі 3 991,69 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна гривні 69 копійок).У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що роздруківка з сайту позивача не може слугувати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредиту. Матеріали справи не містять підтвердження про те, що саме ці Тарифи та Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними.
Зазначає, що належними доказами, що підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи . Укладений кредитний договір не містить строку повернення кредиту. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується самим позивачем, на адресу відповідача не було направлено і не надходило вимоги про сплату заборгованості КБ АТ «ПриватБанк».
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважав рішення суду законним і обґрунтованим.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач, будучи зобов'язальною стороною, не надав належних та допустимих доказів на спростування визначеної АТ КБ «Приватбанк» заборгованості по наданому кредиту та її розміру.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались відповідачу за різними процентними ставками, що не відповідає умовам кредитування. Здійснення нарахування пені позивачем виконано з недотриманням умов кредитування з використання платіжної карти.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 06 грудня 2011 року станом на 14 червня 2020 року у розмірі 3 991, 69 грн. та судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн., що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 6 093, 69 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08 червня 2024 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року у цивільній справі № 758/9699/20 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник відповідача просив суд скасувати зазначене вище заочне рішення суду і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 липня 2024 року заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року у цивільній справі № 758/9699/20 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В обґрунтування заявлені позовні вимоги вказано про неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому АТ КБ «Приватбанк» має право на стягнення з нього заборгованості, яка станом на 14 червня 2020 року становить 14 008, 72 грн., яка складається з наступного: 3 991, 69 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2 571, 88 грн. - заборгованість за відсотками; 7 445, 15 грн. пені.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідач не спростовував того факту, що звертався до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, отримував та користувався кредитною карткою.
Відтак, суд вірно вважав про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості по кредиту в розмірі 3 991,69 грн.
Анкета-заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» містить його анкетні дані та не містить даних про умови кредитування щодо строків повернення кредиту, розміру процентної ставки та строків сплати процентів за користування кредитом. Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг не підписаний ОСОБА_1 .
Умови кредитування були визначені сторонами у Довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду від 06 грудня 2011 року.
Судом вірно встановлено, що довідкою визначено базову процентну ставку в розмірі 3,0% в місяць, що становить 36% в рік, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним.
З наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися відповідачу за різними процентними ставками - 30,00 % річних, 34,80% річних, 36,00 % річних та 43,20 % річних, що не відповідає умовам кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду від 06 грудня 2011 року, яка підписана ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів за користування кредитом у визначеному позивачем розмірі.
Із розрахунку вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» здійснювало нарахування заборгованості по пені спочатку по 50 грн., пізніше - по 100 грн., що не відповідає довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду від 06 грудня 2011 року, яка визначає можливість нарахування пені в процентному відношенні від базової процентної ставки та розміру заборгованості.
У наданому суду розрахунку заборгованості не відображено нарахування відповідачу штрафів.
Відтак, висновки суду про часткове задоволення позову, ґрунтуються на вимогах закону та відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді