Справа №382/987/25Головуючий у І інстанції: Кисіль О.А.
Провадження №33/824/4002/2025
24вересня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 27червня 2025 року,
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 27червня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження в цій частині, у зв'язку з відсутністю і його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що із наявного в матеріалах справи відеозаписуосвідування за допомогою алкотестеру вбачається, що таке освідування проводилось двічі, проте результати були різними. Перший раз результат був 1,2 проміле, другий раз - 1,0 проміле. Це ставить під сумнів дійсність проведеного огляд та його результатів.
Крім цього, як стверджуєапелянт, в медичному закладі його освідування здійснювалось не лікарем, а медичною сестрою, яка не має повноважень проводити такий огляд.
Також апелянт зазначає, що у нього не було ознак алкогольного сп'яніння, а тому він не мав законного обов'язку проходити огляд.
Також зазначає, що освідування відбулося з порушенням методики освідування за допомогою приладу «Алконт 01 СУ», які містяться в інструкції до вказаного приладу. Зокрема, в п.8.3 порядку роботи при освідування зазначається, що такий огляд проводиться лише стосовно особи, яку перебуває у сидячому положенні, а він на час огляду перебував в стоячому положенні.
Крім цього, звертає увагу на те, що матеріали справи не містять сертифіката відповідності приладу, який було використано у медичному закладі. Натомість матеріали справи містять свідоцтво про повірку приладу «ALKOTEST 6810», чинність повірки якого минула ще 20 лютого 2025 року.
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову в частині визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,скасувати та закрити провадження в цій частиніза відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Коноваленко Є.О. на підтримку поданої апеляційноїскарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених с.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції здійснює перегляд справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги.
Встановлені судом фактичні обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень та правова кваліфікація його дій за ст.124, ст.122-4 КУпАП не оспорюються та не оскаржуються, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряються.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 05травня 2025 року о 00 год. 55 хв. керував транспортним засобом марки «I-VAN А04А1-60»д.н.з. НОМЕР_1 вул. Вокзальна в м. Яготин, Київської області, в стані алкогольного сп'яніння.Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу AlcotestDrager 6810, результат огляду 0,79 проміле. Та в медичному закладі, що підтверджується висновком №26 від 05.05.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху,що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 (а) ПРД суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме дані протоколу про адміністративне правопорушення, роздруківкою з мобільного принтеру Dragermobale printer про результат проведення огляду на стан сп'яніння з результатом 0,79 проміле, Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновок щодо результатів медичного огляду, акт огляду на стан сп'яніння, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Зокрема, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний ним без застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення долучено чек з приладу «Драгер», за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, за результатами якого встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості 0,79 проміле. У відповідній графі наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами огляду.
Даний чек також спростовує доводи з приводу того, що відповідно до Свідоцтва про повірку, приладу «ALKOTEST 6810», чинність повірки даного приладу минула іще 20 лютого 2025 року. Однак в чеку з приладу «Драгер» зазначено, що дата останнього калібрування 25 лютого 2025 року, а тому даний прилад може використовуватись для виявлення кількості алкоголю в організмі.
Також ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі стверджує, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності приладу, яким проводилось його освідування в лікарні. Однак суд вважає дані доводи необґрунтованими з огляду на те, що працівники поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, не зобов'язані долучати до нього документи, що свідчать про відповідність приладу, за допомогою якого проводиться огляд на стан алкогольного сп'яніння водія. При цьому, клопотання про витребування даного документу із закладу охорони здоров'я, стороною захисту в суді першої та апеляційної інстанції не заявлялось.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що результати проведених оглядів на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони різняться. Дійсно, така обставина має місце, проте не може свідчити про недійсність проведеного огляду, оскільки в обох випадках прилади фіксували наявність алкоголю в організмі ОСОБА_1 .
У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджує, що в нього були відсутні будь-які ознаки алкогольного сп'яніння. Однак дані доводи спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, актом огляду на стан сп'яніння, в якому зазначено, що ОСОБА_1 мав такі ознаки сп'яніння, як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Поряд з цим, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє працівника поліції, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої.
Та обставина, що огляд в лікарніпроводився встоячому положенні, а не в сидячому, та був проведений медичною сестрою, а не лікарем, не впливає на результат даного огляду, а тому не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Яготинського районного суду Київської області від 27червня 2025 року, якоюОСОБА_1визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, за правилами ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз