Справа № 758/9748/24 Головуючий в суді І інстанції Казмиренко Л. В.
Провадження № 33/824/3867/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
25 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Павлової В.В..
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці - Наталії Горзов на постанову Подільського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ "Люкспромгаз" (код ЄДРПОУ 39755730), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0238/90300/24 від 20.06.2024 року, 20.03.2023 через пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск" митного поста "Ягодин" Волинської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , підприємство перевізник ТОВ "Сігнум Газ Груп" (код ЄДРПОУ 40075878), на митну територію України на адресу ТОВ "Люкспромгаз" (м. Житомир, вул. Покровська, буд. 48, код ЄДРПОУ 39755730) ввезено товар "газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту" у кількості 19,500 тон, 36,654 тис. л при 15° С, вартістю 9,555 тис. Євро.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:
- митної декларації типу "IM 40 EA", поданої до митного оформлення 19.03.2023 N?23UA9030300009453U1;
- товаротранспортної накладної CMR від 18.03.2023 № RVA0064241;
- рахунку (invoice) від 18.03.2023 № RVA0064241;
- сертифікату якості від 15.03.2023 № 163398_ 4981235;
- зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2023 № 4/23.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем товару є литовське підприємство UAB "Naftos Dujos" (LT-89104, Algirdo g. 42, Mazeikiai), одержувачем та покупцем є ТОВ "Люкспромгаз".
20.03.2023 зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу "IM 40 EA" № 23UA903030000945U1.
З метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 15.03.2023 № 163398_4981235, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company "Orlen Lietuva" та відповідає стандарту LST EN 589:2018+A1:2022, відомості про який внесені до гр. 44 зазначеної митної декларації.
Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації" та від 09.04.2022 № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з РФ.
З метою дотримання вищезазначених норм та заборон, посадовими особами ТОВ "Люкспромгаз" під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 589:2018 (палива автомобільні газ нафтовий скраплений) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 15.03.2023 N?163398_4981235, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - "Orlen Lietuva".
Першого березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в РФ, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company "Orlen Lietuva".
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company "Orlen Lietuva" був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією "Orlen Lietuva" щодо яких існує ризик фальсифікацій.
12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company "Orlen Lietuva" (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією "Orlen Lietuva".
За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company "Orlen Lietuva" встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 15.03.2023 № 163398_4981235 був виданий на партію товару "газ нафтовий скраплений автомобільний" у кількості 19,620 тон, яка була реалізована підприємству UAB "Naftos Dujos".
Попередньо Public Company "Orlen Lietuva" повідомляла (лист від 16.10.2023 №D2(12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об'єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов'язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.
За результатами аналізу бази даних АСМО "Інспектор" встановлено, що на митну територію України з використанням сертифікату (паспорту) якості від 15.03.2023 № 163398_4981235 ввезено товар "газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту" у кількості 1 115,866 тон (2 097,492 тис. л. при 15° С), зокрема, підприємством ТОВ "Люкспромгаз" з використанням сертифіката (паспорта) якості від 15.03.2023 № 163398_4981235 фактично ввезено на митну територію України зазначений товар у кількості 93,490 тон, що на 73,870 тон більше ніж продано (відвантажено) компанією "Orlen Lietuva" підприємству UAB "Naftos Dujos" згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 15.03.2023 N?163398_4981235.
Відповідно до наданих директором ТОВ "Люкспромгаз" гр. ОСОБА_1 пояснень та копій документів (лист від 06.06.2024 N? 222) також встановлено, що транспортний засіб р.н. НОМЕР_3 / НОМЕР_2 був завантажений з акцизного складу, який належить компанії UAB "Naftos Dujos", проте документ, який підтверджує фізико-хімічні характеристики товару, відповідність нафтопродукту стандартам EN 589:2018 (палива автомобільні газ нафтовий скраплений) є сертифікат (паспорт) якості від 24.02.2023 N? 163022_4966276, який виданий компанією Public Company "Orlen Lietuva" також на іншу партію товару "газ нафтовий скраплений автомобільний" у кількості 20 тон.
Крім того сертифікат (паспорт) якості від 15.03.2023 N? 163398_4981235, наданий митним органам України посадовими особами ТОВ "Люкспромгаз" за фактично визначеними фізико-хімічними показниками відрізняється від аналогічних показників зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 24.02.2023 N? 163022_ 4966276, в тому числі за показником густина товару при 15° С, в сертифікаті (паспорті) якості від 15.03.2023 №163398_4981235 даний показник становить 532 кг/м (кількість товару при вазі 19,500 тон становить 36,654 тис. л при 15° С), а в сертифікаті (паспорті) якості від 24.02.2023 №163022_4966276 він складає 542 кг/м3 (кількість товару при вазі 19,500 тон становить 35,978 тис. л при 15° С).
Також серед наданих директором ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 копій документів наявна декларація від 18.03.2023 №23LTKC0100EK0C3D98, оформлена митними органами Литовської Республіки під час експортної поставки зазначеного товару в Україну, в якій за кодом документу №003 (сертифікати) зазначений документ за №163398_4981235.
Тобто, на переконання енергетичної митниці, директором ТОВ "Люкспромгаз" гр. ОСОБА_1 до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 15.03.2023 №163398_4981235, виданий компанією "Orlen Lietuva" на іншу кількість товару (19,620 тон).
Таким чином, на переконання особи, що склала протокол про порушення митних правил, директором ТОВ "Люкспромгаз" вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару "газ вуглеводневий скраплений автомобільний" у кількості 19,500 тон, 36,654 тис. л при 15° С, вартістю 9 555,00 Євро або 371 233,73 грн. (станом на 20.03.2023 курс становив 1 Євро = 38,8523 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості, ваги та фізико - хімічних характеристик товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ "Люкспромгаз" є громадянин ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО "Інспектор" ПІК "Провадження в справах про ПМП" Держитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 482, 483 Митного кодексу України, не притягувався.
Таким чином, в діях директора ТОВ "Люкспромгаз" гр. ОСОБА_1 згідно з протоколом наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості та ваги товару.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи рішення про закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суддя суду першої інстанції зазначив, що Енергетичною митницею жодних доказів на підтвердження того, що подані до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо ваги товару, суду надано не було.
Також, суд дійшов висновку, що недоведеною є суб'єктивна сторона правопорушення, оскільки наведені у протоколі обставини не доводять наявність умислу в діях ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з даною постановою, представник Енергетичної митниці Наталія Горзов 18 червня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до невірних висновків, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права, просила скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів (371233,73 грн) - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Вказує, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які беззаперечно вказують на вчинення директором ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та встановлюють її вину.
Наводить зміст п. 28 ст. 4, ч. 2 ст. 459, п. 43 ст. 4 МК України, вказує, що вказані статті містять імперативні норми про настання відповідальності посадової особи підприємства-імпортера у випадку переміщення на митну територію України газу. Директор ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 ГК України як керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Усі питання організації перевезення, оформлення та подачі документів, виконання зобов'язань за контрактом, тощо, лежать, на переконання сторони апелянта, виключно в площині господарських правовідносин між ТОВ "Люкспромгаз" та його іноземним контрагентом UAB "Naftos Dujos".
Замовлення (поставку в Україну) газу у литовської компанії UAB "Naftos Dujos" в здійснював саме директор ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 на підставі зовнішньоекономічного контракту від11.01.2023 № 4/23.
Саме директор ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 вчиняв активні дії щодо подання сертифіката (паспорта) якості від 15.03.2023 №163398_4981235, виданого компанією "Orlen Lietuva" на іншу партію товару.
Таким чином, на переконання сторони апелянта, саме ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.
Щодо наявності складу правопорушення, наводила зміст ст. 198, 335 МК України, вказувала, що саме паспорт якості є тим документом, що згідно з нормами ст. 198 МК України, містить відомості про товар, достатній для його ідентифікації при здійсненні його пропуску у пункті пропуску через державний кордон України.
12.02. 2024 року Енергетична митниця отримала лист від 09.02. 2024 року № D2 від представництва AT "Orlen Lietuva" в Україні стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією "Orlen Lietuva".
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України газу Енергетичною митницею на адресу Public Company "Orlen Lietuva" був направлений лист від 15 січня 2024 року № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів, виданих компанією "Orlen Lietuva" і щодо яких існує ризик фальсифікацій.
В рамках такої взаємодії з компанією "Orlen Lietuva" - власником одного з найбільших європейських нафтопереробних заводів, за результатами опрацювання відповіді наданої Public Company "Orlen Lietuva" від 09 лютого 2024 року №D2(12.11-9)~ 339, було встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235 був виданий на партію товару "газ вуглеводний скраплений" на 19,620 тон.
Однак, фактично ТОВ "Люкспромгаз" з наданням сертифікату (паспорту) якості 15 березня 2023 року № 163398_4981235 було ввезено 19,500 тон, що не відповідає кількості відвантаженого за даним сертифікатом (паспортом) якості товару.
Вказував, що об'єктивною стороною даного правопорушення є вчинення директором ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару "газ" у кількості 19,500 тон, вартістю 371233,73 грн з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Вказує, що умисність дій посадової особи - директора ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 полягає у тому, що єдиним підтвердженням країни походження цього газу є два документи: сертифікат якості та інвойс, виданий на основі сертифікату якості. Фактично на товар "газ" у заявленій кількості відсутні документи, що підтверджують його якість та походження.
З урахуванням викладеного, сторона апелянта вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність умисних дій в діях ОСОБА_1 , оскільки директор ТОВ "Люкспромгаз" чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії, ввела в обіг газ у заявленій кількості невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та свідомо припускала настання шкідливих наслідків (складання протоколу про порушення митних правил, завдання шкоди населенню, державі).
Більше того, так як товар невідомого походження, має застосовуватись додаткова ставка мита (графи 47, вид платежу 30, який є "спеціальним митом") в розмірі 3 % у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2020 року № 719 "Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що вводять на митну територію України".
Вважає, що директором ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 вчинено саме умисне порушення митних правил.
Вказує, що висновки суду першої інстанції свідчать про те, що суд першої інстанції формально розглянув справу, без дослідження доказів, наявних у цій справі.
Наводить судову практику Київського апеляційного суду в аналогічних справах, а також аналогічних позицій (обґрунтувань) Енергетичної митниці, та правомірність дій Енергетичної митниці, які відобразились у постановах про притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств за вчинення дій імпортерами товарів, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару "газ" з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.
Заперечень у письмовому вигляді на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні представник Енергетичної митниці - Швед А.О., доводи апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити апеляційну скаргу.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко А.О. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити оскаржувану постанову без змін.
Заслухавши пояснення представника Енергетичної митниці, адвоката, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із недоведеності об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до контракту № 4/23, укладеного 11.01.2023 року між компанію UAB "NAFTOS DUJOS" Литва (Продавець), та ТОВ "Люкспромгаз" в особі директора ОСОБА_1 (Покупець), відбувся продаж товару "газ вуглеводний скраплений", якість якого підтверджується паспортом (сертифікатом) якості.
Згідно п. 6.1 Контракту, Продавець разом з товаром надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс), декларація на товар, міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR), паспорт якості, виданий Заводом-виробником при відвантаженні або незалежною лабораторією.
Тобто, за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались компанію UAB "NAFTOS DUJOS" як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликали в працівників Державної митної служби сумніви його дійсності, тоді як ТОВ "Люкспромгаз" в особі директора ОСОБА_1 було кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, його фізико-хімічних характеристик.
Указане свідчить про те, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались компанію UAB "NAFTOS DUJOS" як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, ТОВ "Люкспромгаз" як покупець приймало товар, в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.
Тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії, передбачені диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, адже при переміщенні товарів через митний кордон ТОВ "Люкспромгаз" надало усі документи, необхідні для ввезення на митну територію України "газу нафтового скрапленого", які отримало від UAB "Naftos Dujos" та які стали підставою для розмитнення товару.
Окрім того, наданий сертифікат якості від 15.03.2023 №163398_4981235, не містив відомостей про вагу товару, щодо різниці у якій складено протокол про порушення митних правил.
Так, митний орган, як на підставу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, посилається на інформацію та копії документів, наданих компанією "Orlen Lietuva".
Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії "Orlen Lietuva" від 17.02.2023 № 62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості "Orlen Lietuva" з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в РФ.
У листі компанії "Orlen Lietuva" від 17.02.2023 № 62 остання зазначала, що у разі виникнення сумнівів щодо сертифікатів якості, виданих Компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, компанія просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності.
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів, Енергетичною митницею було направлено проект запиту від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 із додатком "файл Таблиця Орлен.xlsx".
У відповідь публічна компанія "Orlen Lietuva" надіслала лист від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії "Orlen Lietuva" з березня по травень 2023 року зазначену у додатку до листа "Таблиця_Orlen в формате Exel.".
Однак додатку "Таблиця_Orlen в формате Exel." матеріали справи не містять. Натомість міститься документ з таблицею під назвою "Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів".
Окрім того суд першої інстанції зауважив, що UAB "Naftos Dujos" підтвердила, що в них виникла помилка і був наданий не той сертифікат якості. Вірним вважати №163022_4966276.
Таким чином, судом першої інстанції зазначено, що директором ТОВ "Люкспромгаз" ОСОБА_1 не вчинялись дії щодо подання до митного органу документів з неправдивою інформацією, що стали підставою для складання протоколу про митне правопорушення, оскільки сертифікат якості не містить ваги (кількості) товару, а тому, дані відомості не могли бути зазначені в митній декларації.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Пунктом 8 статті 4 МК України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
За приписами частини сьомої статті 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень статті 265 МК України наділений декларант.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 Митного кодексу України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил").
Порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно, а документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тобто ті документи, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 №227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.
Наведене вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, оскільки з аналізу змісту сертифіката якості убачається, що він дійсно не містить жодних відомостей про кількість (вагу, об'єм) товару, а отже, не міг містити неправдивих даних у цій частині, надання цього сертифіката не могло спричинити введення митного органу в оману щодо обсягу товару, оскільки такі відомості зазначаються у митній декларації, за зміст якої несе відповідальність декларант. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 як керівник підприємства достовірно знав про невідповідність обсягу задекларованого товару даним, що містяться в інших документах, або діяв з умислом на приховування від митного контролю.
Саме наведені документи контракт, інвойс (рахунк-фактура), митна декларація року відповідно до її їх форми і змісту містять інформацію про об'єм товару, а не сертифікат якості.
Апелянт посилається на те, що сертифікат якості видавався на іншу кількість товару, аніж фактично задекларовано, що свідчить про подання документів із неправдивими відомостями, водночас, вказаний сертифікат якості не містить інформації про вагу або кількість товару, що підтверджується самим змістом сертифіката.
Поняття сертифікат якості (виробника) тотожний поняттю паспорт якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Сертифікат якості на продукцію/товар і сертифікат відповідності - документи, які підтверджують відповідність продукції/товару вимогам нормативного документу.
Головна відмінність між ними полягає в тому, хто може їх видавати.
Сертифікат відповідності може бути виданий тільки спеціальним органом оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника. Вимоги до оформлення і змісту сертифікату відповідності регламентовані окремими нормативними документами.
Сертифікат якості може бути виданий як на партію, так і на окремий виріб, в залежності від вимог нормативної документації на продукцію, і є супроводжувальним документом під час її постачання споживачу.
Сертифікат свідчить про наявність функціонуючого контролю якості продукції і є підставою для підтвердження позицій виробника у будь якій суперечності, яка може виникнути на шляху його продукції до кінцевого споживача.
Отже сертифікат якості є документом, що підтверджує якісні характеристики товару, та не є документом, який видається виробником товару на підтвердження кількісних показників товару за контрактом, укладеним між продавцем і покупцем товару, що в свою чергу є відмінні від особи виробника товару.
Таким чином, сертифікат якості сам по собі не міг містити неправдивих відомостей щодо кількості товару, а отже, подання цього документа до митного органу не може розцінюватися як подання документа, що містить недостовірні відомості у розумінні частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Щодо умислу ОСОБА_1 слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, що свідчили б про його обізнаність щодо невідповідності обсягу товару, вказаного у сертифікаті, фактичному обсягу ввезеного товару, тим більше - про навмисне подання таких даних з метою їх приховування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до припущень і не ґрунтуються на достатніх доказах, що підтверджують вину особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували обґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в даному випадку переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбулося. З матеріалів справи вбачається, що товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.
Також, відповідно до ст. 460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості.
Отже, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
На підставі наведеного, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Керуючись частиною першою статті 483 Митного кодексу України, статтею 294 КУпАП країни, -
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.О. Писана