Провадження № 33/803/802/25 Справа № 227/2606/24 Суддя у 1-й інстанції - КОРНЄЄВА В. В. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.
23 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., за участю адвоката Ліпаткіної Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ліпаткіної Е.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,-
Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2024 року о 06-40 в м. Добропілля, вул. Київська, 1-А водій ОСОБА_1 керував мопедом Хонда б.н. з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від продуття газоаналізатора Драгер та проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, від керування транспортним засобом відсторонений.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На зазначену постанову адвокат Ліпаткіна Е.В., діюча в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що поліцейські не дотримались вимог КУпАП при проведенні процедури огляду щодо ОСОБА_1 , оскільки не забезпечено проходження медичного огляду, в справі відсутній медичний висновок про стан сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Ліпаткіну Е.В., яка підтримала свою апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи із такого.
З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 109559 від 09.08.2024 року (а.с. 1);
- поясненнями ОСОБА_1 , в яких він вказав, що випив горілку та наступного дня сів за кермо, від проходження огляду за допомогою газоаналізатору Драгер 6810 та в закладі охорони здоров'я відмовляється (а.с. 2);
- направленням на проведення медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 (а.с. 3);
- копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 4);
- фотокопією посвідчення водія та паспорту громадянина України (а.с. 5);
- відеозаписом подій 09.08.2024 року за участю ОСОБА_1 (а.с. 6).
Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка керує транспортним засобом, повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями, повинні знати ПДР та їх дотримуватися.
Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами, неухильно дотримуватись цього пункту.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати.
Ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 7 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП, оскільки, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого водій ОСОБА_1 відмовився, що зокрема підтверджується поясненнями останнього під час складання матеріалів справи.
Апеляційним судом було встановлено, що дії службової особи, яка складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, в даній справі не оскаржувалися. Отже, твердження сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Той факт, що порушено безперервність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, що, на думку захисту, тягне недопустимість доказу, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення, а саме - відмова водія транспортного засобу, у якого наявні ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП та приписами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом та протоколом про адміністративне правопорушення, в якому при зазначених поліцейським обставинах ОСОБА_1 не вписав зауважень, а навпаки вписав, що їхав за кермом та в наркологію не поїде, а отже погодився з викладеними в протоколі обставинами, а також рапортом поліцейського.
Медичний висновок про проходження медичного огляду або його непроходження складається тільки після доставлення водія до закладу охорони здоров'я. В той же час ОСОБА_1 не погодився на пропозицію поліцейських пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а тому медичний висновок не складався.
Відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення на проведення медичного огляду не є підставою для скасування рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, адже вказаний документ адресовано саме до медичної установи для подальшого проходження медичного огляду з метою визначення ступеню алкогольного сп'яніння. Відсутність вказаного документу не призводить до недопустимості тих чи інших доказів. Водію ОСОБА_1 з боку поліцейських запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатору та в лікарні, від якого останній відмовився, про що також написав в протоколі про адміністративне правопорушення, отже посилання апеляційної скарги в цих частинах є безпідставними.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту та скасування постанови суду першої інстанції немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Ліпаткіної Е.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова