Провадження № 22-ц/803/8889/25 Справа № 203/2195/25 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
28 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року заборонено ОСОБА_1 , будь-яким іншим, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії з відчуження, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, оренди, поділу об'єкту, а також дії з державної реєстрації речових прав на нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1564379212101).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 08 липня 2025 року про забезпечення позову скасувати, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №5487 щодо відчуження приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.1-3).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року відкрито провадження у цій справі (а.с.26).
4 липня 2025 року позивач ОСОБА_2 через систему “Електронний суд» звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову (а.с.27-29).
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 посилався на те, що він є власником нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 . Унаслідок введення його в оману зазначене нерухоме майно у протиправний спосіб вибуло з його володіння і тепер за договором купівлі-продажу від 31 травня 2018 року, укладеним між ним та відповідачем, належить відповідачу ОСОБА_1 . Вжиття заходів забезпечення позову - це реальна гарантія захисту законних прав позивача, виходячи із розумності, обґрунтованості та адекватності вимог і збалансованості інтересів сторін у справі. На підставі викладеного ОСОБА_2 просив суд заборонити ОСОБА_1 будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії з відчуження, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, оренди, поділу об'єкту, а також дії з державної реєстрації речових прав на нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_1 .
Встановлено, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №5487 (а.с.8).
Між сторонами у цій справі виник спір, предметом якого є зазначене нерухоме майно - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 .
Таким чином, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виник спір саме щодо цього нерухомого майна, власником якого є відповідач ОСОБА_1 , та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача.
Отже, розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого про задоволення заяви про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для забезпечення позову, посилання на безпідставність застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи викладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року про забезпечення позову залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року про забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови
проголошена у судовому засіданні 28 жовтня 2025 року.
Повний текст постанови складено 29 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова