Провадження № 11-сс/803/1871/25 Справа № 202/8811/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 42025041110000317 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 17 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середньо-технічна, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 201-1 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 17 вересня 2025 року, було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 год. 15 хв. 15 листопада 2025 року.
Одночасно ОСОБА_8 визначено заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років із конфіскацією майна, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше правопорушення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого або розглянути питання щодо застосування застави.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вказує, що слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника та підозрюваного на підтримку доводів апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, просили скасувати ухвалу слідчого судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, за приписами ст. 178 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного/обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного/обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 є раніше не судимою особою, та санкція ч. 3 ст. 201-1 КК України, за якою йому повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, №182).
Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 201-1 КК України, всупереч твердженням сторони захисту, підтверджується наведеними в клопотанні слідчого, перевіреними під час судового розгляду слідчим суддею доказами, зокрема: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 , обл. №55/15/Д/1-4859т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_12 , обл. №55/15/Д/1-4860т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 , обл. №55/15/Д/1-5450т від 27.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 , обл. №55/15/Д/1-5241т від 01.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_12 , обл. №55/15/Д/1-5240т від 01.08.2025, якими підтверджується збір учасників злочину в офісному приміщенні, опломбування скриньок, підрахунок та розподіл грошових коштів отриманих в якості благодійних пожертв учасниками та співучаснкиами злочину; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: спостереження за особою ОСОБА_8 обл. №55/15/Д/1-5249т від 01.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: спостереження за особою ОСОБА_12 , обл. №55/15/Д/1-5250т від 01.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: спостереження за особою ОСОБА_13 обл. №55/15/Д/1-5248т від 01.08.2025, якими підтверджується факт збору грошових коштів у якості благодійних пожертв у вигляді благодійних пожертв у скриньки на яких міститься QR-код «Монобанку» для допомоги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за заздалегідь визначеними ОСОБА_11 адресами значного скупчення людей; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 обл.№55/15/Д/1-4863т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 обл.№55/15/Д/1-4865т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 обл.№55/15/Д/1-4864т від 28.07.2025, якими підтверджується спілкування між підозрюваними з приводу про суму зібраних грошових коштів у вигляді благодійних пожертв, звітування ОСОБА_8 , ОСОБА_13 перед ОСОБА_12 про суму зібраних пожертв у скриньки на яких містився QR-код «Монобанку» для допомоги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Отже, на переконання колегії суддів, фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 201-1 КК України.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є неспроможними.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі. Зокрема, як зазначив слідчий суддя, про наявність існування вказаного ризику свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено, та/або надати відповідну вказівку підконтрольним йому особам.
Наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі.
Також ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, що підтверджується проведеними зокрема негласними слідчими розшуковими діями відносно підозрюваного ОСОБА_8 , задокументовані численні факти вчинення ним злочину, які свідчать про систематичну умисну діяльність підозрюваного ОСОБА_8 , пов'язану із бажанням швидкого незаконного збагачення за рахунок вчинення злочину.
Інші ризики, передбачені ст. 177 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, слідчий суддя, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у цьому злочині, та відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, репутацію підозрюваного, майновий стан та сімейний стан, який раніше не судимий, та дійшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. ст. 194, 196 КПК України, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Тому доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 17 вересня 2025 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 листопада 2025 року, з альтернативою внесення застави, - залишити без змін.
Ухала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4