Провадження № 11-кп/803/2690/25 Справа № 199/8035/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12025052410000987 від 07 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , за ч.2 ст.309 КК України,-
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 червня 2025 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Добропілля Добропільського району Донецької області, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого:
- 15.08.2024 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік,-
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано покарання, невідбуте обвинуваченим за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.08.2024 та остаточно призначено обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. Строк відбування покарання обчислено з дня приведення вироку до виконання. Вирішено питання про речові докази та судові витрати.
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 , будучи засудженим 15.08.2024 вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та невібувши призначене покарання за попереднім вироком, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив протягом року після засудження за ст. 309 КК України нове кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів при наступних обставинах.
В середині жовтня 2024 року, точної дати та часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку № 57, розташованого по вул. Вані Бабенко в с.Добропілля Криворізької сільської громади Покровського району Донецької області, знайшов біля контейнерів для сміття один дикорослий кущ рослини роду конопель, з якого за допомогою рук зірвав верхівкові частини, та розуміючи, що вони відносяться до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, поклав до кишені одягненої на ньому куртки та переніс за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в загальній кімнаті природнім шляхом висушив та подрібнив їх шляхом перетирання за допомогою рук, після чого помістив до чотирьох паперових згортків, які зберігав за місцем свого мешкання, тим самим незаконно придбав, виготовив та почав незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс» для власного вживання без мети збуту до 07.05.2025.
07.05.2025 приблизно о 13:30 годині ОСОБА_8 , маючи при собі вищевказані чотири паперових згортки, проходячи біля будинку № 29 по вул. Банковій у м. Добропіллі Покровського району Донецької області, був зупинений працівниками поліції на підставі Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» № 1456 від 29.12.2021, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, згідно якого введено воєнний стан та продовжено до теперішнього часу у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ст. 15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію» з метою перевірки документів, посвідчуючих особу, під час чого ОСОБА_8 повідомив, що у нього при собі в нагрудній сумці є наркотичний засіб.
Цього ж дня, тобто 07.05.2025, в період часу з 14:17 години до 14:23 години з письмового дозволу ОСОБА_8 , в присутності двох понятих було проведено огляд місця події, в ході якого останній видав працівникам поліції чотири паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масами 2,90 г, 2,18 г, 1,30 г, 0,25 г, які він незаконно він незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту для особистого вживання, вчинивши кримінальне правопорушення протягом року після засудження за ст. 309 КК України, та які в подальшому було у нього вилучено.
Подрібнені речовини рослинного походження масами 2,90 г, 2,18 г, 1,30 г, 0,25 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 2,62 г, 1,83 г, 1,07 г, 0,21 г відповідно.
Не погодившись з вказаним вироком суду захисник ОСОБА_6 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що вироком суду надто суворим та таким, що не відповідає принципам достатності покарання для виправлення винного. Вказує, що обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_8 є щире каяття, визнання вини в повному обсязі, щиросердне розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті злочину та його тяжкі життєві обставини. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Вказує, що за час проведення досудового слідства ОСОБА_8 вже багаторазово пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, навчений та покараний наріканням оточуючих людей. ОСОБА_8 у скоєному проявив щиросердне розкаяння. Вважає, що з урахуванням усіх вищевказаних характеристик та обставин суд мав можливість та законні підстави призначити ОСОБА_8 із застосуванням ст. 75 КК України. Вважає, що суд першої інстанції призначив засудженому покарання, яке є явно несправедливим через суворість. Просить оскаржуваний вирок змінити та призначити покарання за скоєне ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді один рік та один місяць позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Від прокурора до апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу. В яких просить вирок залишити без змін.
Сторони кримінального провадження про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, це підтверджується наявними матеріалами справи, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку захисника, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_8 в інкримінованому йому правопорушенні та юридична кваліфікація його дій не оспорюються в апеляційній скарзі, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що під час досудового розслідування ОСОБА_8 багаторазово пожалкував про вчинене кримінальне правопорушення, усвідомив свою провину, зазнав осуду з боку оточення, перебуває у тяжких життєвих обставинах та проявив щире каяття, беруться апеляційним судом до уваги.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при призначенні покарання належним чином не було враховано щире каяття ОСОБА_8 , колегія суддів вважає безпідставними.
Як убачається з вироку, суд першої інстанції під час визначення виду та розміру покарання прийняв до уваги зазначену обставину, визнав щире каяття обвинуваченого такою, що пом'якшує покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України, та відобразив це у мотивувальній частині свого рішення.
Інші доводи захисника щодо наявності додаткових підстав для пом'якшення покарання не підтверджуються матеріалами кримінального провадження та не свідчать про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у скарзі доводи не є підставою для зміни виду чи розміру призначеного покарання, оскільки суд першої інстанції повно і правильно врахував усі обставини справи, у тому числі й ті, на які посилається захисник.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що обставиною яка пом'якшує покарання обвинуваченому є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення є безпідставними.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, а активне сприяння розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Отже, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, своїми діями надає допомогу (сприяє) правоохоронним органам у розкритті кримінального правопорушення, тобто встановленні всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, винних осіб, а також у виявленні причин та умов кримінального правопорушення.
Передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається дій обвинуваченого, які суттєво допомогли слідству та свідчили б про активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що за час проведення досудового слідства ОСОБА_8 вже багаторазово пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, навчений та покараний наріканням оточуючих людей у скоєному проявив щиросердне розкаяння, його тяжкі життєві обставини,
Доводи апеляційної скарги, щодо призначення покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є неспроможним. Як вірно встановив суд першої інстанції обставини даного кримінального провадження свідчать про наявність у ОСОБА_8 стійкої направленості умислу на вчинення кримінальних правопорушень, про небажання ставати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства, як і призначення покарання у вигляді штрафу.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, яке є умисним і відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії нетяжких злочинів. ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, свою вину у пред'явленому обвинуваченні щиро визнав. Не одружений, неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працює та суспільно корисною працею не займається. За місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. З 2017 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Синдром залежності від канабісу, ЛСД, психостимуляторів, галюциногенів». Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № б/н від 12.05.2025 року, військову службу у Збройних Силах України не проходив за станом здоров'я, відповідно до ст. 54, пункт «б» Наказу Міністерства оборони України № 402 від 04.01.1994 (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки з помірними порушеннями функцій).
Судом визнано обставини, які пом'якшують покарання, щире каяття. Обставини, які обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.
Враховуючи викладене, виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про суворість призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання необґрунтовані.
При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65-67 КК України призначив покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, і відповідно до положень Загальної частини КК України взяв до уваги конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, характер і ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого. Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Судом першої інстанції вірно застосовано вимоги ч. 1. ст. 71, ст.. 72 КК України, призначивши остаточно покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.08.2024 до покарання призначеного за даним вироком.
Призначене обвинуваченому покарання на думку колегії суддів є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Кримінальне провадження було розглянуто судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , за ч. 2 ст. 309 КК України залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді