Справа № 671/1966/25
29 жовтня 2025 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколова С.В., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4686243 від 09.05.2025 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на подання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режим протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, законодавець пов'язує початок перебігу строку на оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з днем ухвалення відповідного рішення (постанови).
Як слідує з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, вона прийнята відповідачем 09.05.2025 року та вручена позивачу в той же день, про що свідчить підпис останнього в копії оскаржуваної постанови, проте до суду позивач звернувся з даним позовом лише 24.10.2025 року тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві міститься клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із даним позовом.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача зазначив, що про оскаржувану постанову він довідався 17.10.2025 року при ознайомленні з адмінматеріалами, які були отримані адвокатом із відділу ДВС у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
Дослідивши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що вказані у ньому підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, з огляду на таке.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Посилаючись на поважність причин пропуску визначеного законом строку звернення до суду представник позивача посилається на те, що із оскаржуваною постановою він ознайомився 17.10.2025 року, однак з копії оскаржуваної постанови вбачається, що позивач отримав її копію в день її винесення тобто 09.05.2025 року, відтак причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені представником позивача у заяві не належать до обставин, з якими закон пов'язує можливість поновлення строку звернення до суду, такі обставини не є об'єктивно непереборними, такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання позовної заяви.
З огляду на наведене, суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем, є неповажними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати про наявність поважних об'єктивних причин з наданням відповідних доказів для поновлення строку.
З огляду на викладене, позивачу необхідно навести наявність поважних об'єктивних причин з наданням відповідних доказів, які унеможливлювали звернення до суду з даним позовом впродовж встановленого законом строку.
Зазначені недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
З огляду на вищезазначене позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 25, 94, 160, 161, 169, 171, 248 , 286 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків заяви десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: