Справа № 609/1043/25
3/609/425/2025
29 жовтня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності:
- за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
- за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27 жовтня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №745642 від 22.10.2025. Згідно із вказаним протоколом ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за наступних обставин.
Так, 09 жовтня 2025 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вчинив відносно невістки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного характеру, а саме схопив правою рукою за шию, штовхнув в спину, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному здоров'ю. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 3, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, 27 жовтня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №745643 від 22.10.2025. Згідно із вказаним протоколом ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за наступних обставин.
Так, 12 жовтня 2025 року близько 12 години 30 хвилин громадянин ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно невістки ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав її нецензурними словами, погрожував, принижував, чим чинив психологічний тиск та заподіяв шкоду психічному здоров'ю невістки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 3,14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об'єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомив. В протоколах про адміністративне правопорушення маються підписи ОСОБА_1 про те, що він повідомлений про розгляд справи в Шумському районному суді Тернопільської області 29 жовтня 2025 року. Крім того, в графі пояснення особи міститься пояснення ОСОБА_1 наступного змісту: «стиснув за шию більше такого не повториця», а також «12.10.2025 ображав невістку більше також не повториця». З даних пояснень, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення слідує, що особа, стосовно якої складено протоколи фактично визнає свою вину у вчинених правопорушеннях за викладених в протоколах обставин.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що протягом 7 років проживає в будинку в АДРЕСА_1 , який належить батькові її співмешканця, ОСОБА_1 . Рік тому її цивільного чоловіка мобілізовано до ЗСУ, тоді як вона продовжила проживати з сином в будинку свекра. Свекор займається підробітками на сезонних роботах. Останнім часом, коли випиває, то чіпляється до неї, влаштовує сварки.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою. А тому, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, справу слід розглянути без участі правопорушника.
Перевіривши матеріали справ, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Приписами ч.2 ст.3 даного Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена наступними належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №745642 від 22.10.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №745643 від 22.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.10.2025; довідкою-характеристикою наданої Шумською міською радою Тернопільської області за №175 від 22.10.2025 на гр. ОСОБА_1 , з котрої слідує. що останній періодично зловживає алкоголем, вчинив насильство відносно ОСОБА_2 ; поясненнями наданими потерпілою ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді сплати штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.
Разом з тим, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, ч. 1 ст.173-2, ст.ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №609/1043/25 (провадження №3/609/425/2025) та №609/1044/25 (провадження №3/609/426/2025) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі №609/1043/25 (провадження №3/609/425/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП,у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп (триста сорок гривень 00 копійок) в дохід держави.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК