Справа № 465/5609/25
Провадження 2/465/3343/25
Іменем України
23.10.2025 м.Львів
Франківський районний суд міста Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.,
представника відповідача Москвічова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі також - ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 19 040 гривень, а також сплачений судовий збір 2 422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.01.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №6614930125, відповідно до умов якого ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало позичальникові позику в розмірі 8 000 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього Договору, його додатків. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов'язання за Договором позики виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Однак, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 19 040 гривень, з яких: 10 000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11 040 грн. заборгованості за процентами.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 19 040,00 гривень, а також сплачений судовий збір 2 422,40 гривень.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін, також клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
Ухвалою суду від 29.07.2025 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою суду від 31.07.2025 розгляд даної цивільної справи відкладено та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено сторін, а також повторно витребувано докази.
10.09.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою суду від 09.10.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про направлення до електронного кабінету позовної заяви з додатками відмовлено, попереджено представника відповідача про неприпустимість зловживання процесуальними правами, розгляд даної цивільної справи відкладено та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено сторін, а також повторно витребувано докази.
20.10.2025 на виконання ухвали суду від 09.10.2025 надійшли витребувані докази від АТ «Універсал Банк».
23.10.2025судом отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись на те, що відповідач не визнає дійсність кредитного договору, підписаного нібито за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП), оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Також витребуваній у виписці судом по рахунку можна дізнатись, що на картку НОМЕР_2 було зарахувано на картковий рахунок відповідача грошових коштів у сумі 8 000,00 грн. від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», але не зазначено на підставі чого було (номер кредитного договору).
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість у прохальній частині позову просив розглядати дану справу без участі представника, а також зазначив, що заперечень проти винесення заочного рішення суду у сторони позивача відсутні.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача позов заперечив повністю, надав аналогічні пояснення, викладеним у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що 07.01.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №6614930125 (далі також - договір) в електронній формі, що підтверджується підписанням такого зі сторони відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 7734, 07.01.2025 11:47.
Відповідно до п. 2.1. Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через вебсайт, Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві ( в т.ч через месенджери).
Згідно з п. 2.2. Договору, на умовах встановлених договором, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 2.3,2.5 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 8 000 гривень, тип кредиту - кредит, строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів.
Згідно умов вище вказаного договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти та стандартна процентна ставка становить 1% в день протягом перших 180 днів з дати отримання кредиту та 0,87% в день починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору та застосовується в межах строку кредиту вказаного в п. 2.5 Договору.(п. 2.6-2.6.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.2 Договору, сума кредиту перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення Договору, дата надання кредиту 27.04.2024 року або наступний за ним календарний день.
Відповідно до п. 5.4.1 Договору, позичальник зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Пунктом 6.5.1 Договору передбачено, що у разі допущення прострочення платежів, вказаних у графіку платежів для позичальника може мати наступні наслідки: необхідність сплатити штраф/пеню у розмірі та порядку, що визначені в п. 7.3 та 7.4 Договору; вплинути на кредитну історію та ускладнити отримання споживчого кредиту надалі; якщо позичальник учасник програми лояльності витрата права на отримання зниженої процентної ставки.
Пункт 7.4 Договору передбачає, що у разі порушення строків повернення позики позикодавець має право стягнути проценти за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми прострочення платежу.
Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його місце проживання, податковий номер, дані його паспорта гр. України, електронна адреса, номер телефону, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором: 7734.
Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів, що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору №6614930125 від 07.01.2025.
Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https:finsfera.ua//), виданої ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», позичальником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій містяться такі відомості: адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; документ, що посвідчує особу: паспорт НОМЕР_3 , дата видачі 07.08.2001, орган, що видав:Залізничним РВ УМВС України у Львівській області; РНОКПП НОМЕР_4 ; сума кредиту 8 000 грн.; дата отримання кредиту 07.01.2025; електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер телефону позичальника НОМЕР_5 та ін.
З інформації із витягу із сайту щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», вбачається, що одноразовий ідентифікатор для кредитного договору 7734, відправлено позичальнику 27.04.2024 о 11:47 год. на зазначену відповідача номер телефону НОМЕР_5 .
До даного Договору, додано також графік та паспорт позики, які підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20095-1354-179026015 та витребуваною інформацією на виконання ухвали суду від 09.10.2025, оформленим листом АТ «Універсал Банк» від 17.10.2025 №БТ/Е-15720 та витягом з рахку, наданим АТ "Універсал Банк".
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Отже, зі змісту зазначеного договору №6614930125 від 07.01.2025 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Відтак, суд вважає, що доводи сторони відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки описаний договір, який був укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору (сума, строк кредитування, а також розмір відсотків нарахованих за цей період) у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які передбачені кредитними договорами.
Щодо доводів сторони відповідача про те, що кредитний договір не підписаний сторонами, то суд відхиляє вказані доводи з огляду на те, що з договору №6614930125 від 07.01.2025 вбачається, що він з однієї сторони підписаний директором ТОВ, а з другої сторони - підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 7734 із зазначенням його власних персональних даних.
Окрім того, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладеним, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.
У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з розрахунку заборгованості за кредитом, наданого позивачем, станом 24.06.2025 загальна заборгованість відповідача за вказаним договором складає 19 040 гривень, з яких 8 000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11 040 грн. заборгованості за процентами (нараховані з 07.01.2025 - 24.06.2025), нарахованими в межах строку кредитування.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно постанови Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача, а не суду.
Відповідно до частини 1 статті 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтованих заперечень проти позову відповідач не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, відповідачем жодним чином спростовано не було, власного розрахунку не подав.
Разом з тим, заперечуючи отримання кредитних коштів у сумі 8 000 грн., відповідач не надав жодних доказів про те, що платіжна карта № НОМЕР_2 їй не належить, в тому числі відповідач не надав доказів не зарахування коштів на його рахунок, доступу до якого має тільки він. Доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договору матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Натомість з долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, вбачається часткова оплата відповідачем 06.02.2025 3600грн., які зараховані на погашення процентів за користування кредитом та комісії.
Окрім того, листом АТ "Універсал Банк" підтвердив емітування платіжної картки № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_1 , а також факт 07.01.2025 успішної трансакції в сумі 8000грн. на вказану платіжку картку, на підтвердження чого долучено виписку по рахунку відповідача за 07.01.2025 по 09.01.2025.
Доказів отримання вказаних коштів у розмірі 8000грн. на свою платіжну картку згідно іншого правочину відповідачем до справи не долучено.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов'язків сторін.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що «Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2021 року по справі № 278/2177/15-ц (отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором».
Натомість позивач надав належні та допустимі докази, а також за клопотанням позивача витребувано судом належні докази, які підтверджують факт отримання відповідачем коштів за договором №6614930125 від 07.01.2025, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості за вказаним договором.
Таким чином встановлено, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з чим допустив заборгованість на загальну суму 19 040 гривень.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за договором про надання грошових коштів у позику №6614930125 від 07.01.2025, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 гривень та заборгованості за процентами в розмірі 11 040 гривень підлягають задоволенню.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача,у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.06.2025 №171.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість у розмірі 19 040 (дев'ятнадцять тисяч сорок) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, разом 21 462 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення 28.10.2025.
Суддя Б.Б. Кушнір