23 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12540/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.
за участю:
секретаря судового засідання - Лазірської Ж.Е.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Панченко О.О.,
представника відповідача - Дудника В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці (надалі також - відповідач) про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 5 наказу від 03.08.2023 року № 241-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлення на державній службі на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці з 08.08.2023 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.08.2023 року по день поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначала, що 18.04.2023 року вона призначена без конкурсного відбору на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД на умовах строкового трудового договору, з укладанням контракту про проходження державної служби. 07.08.2023 року на підставі наказу Полтавської митниці № 241-о від 03.08.2023 року позивачу було припинено державну службу та звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності або штату державних службовців, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Позивач вважає протиправними пункти 1, 2, 5 наказу Полтавської митниці № 241-о від 03.08.2023 року, оскільки: - реорганізації Полтавської митниці у липні - серпні 2023 року не відбувалося; - ОСОБА_1 не пропонували іншої посади державної служби, хоча на момент попередження позивача про можливе звільнення було 77 вакантних посад державної служби категорії "Б" та "В" Полтавської митниці; - посада державної служби заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД не була скорочена, а фактично була перейменована та з 04.07.2023 року має назву - заступник начальника управління - начальник відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12540/23, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
У наданому відзиві представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначав, що наказом Полтавської митниці від 15.08.2022 року № 109 введено в дію Перелік змін № 3 до структури Полтавської митниці та структуру Полтавської митниці, яким передбачено зокрема наявність в структурі митного органу Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД. Штатним розписом, введеним в дію наказом Полтавської митниці від 23.01.2023 № 8 "Про введення в дію штатного розпису Полтавської митниці на 2023 рік" визначено кількість штатних посад в Управлінні митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, зокрема, посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості. Станом на 23.01.2023 року ОСОБА_1 відповідно до наказу Полтавської митниці від 14.07.2021 № 39-о перебувала на посаді головного державного інспектора відділу адміністрування митних платежів контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД. Згідно з наказом Полтавської митниці від 12.04.2023 року № 95-о ОСОБА_1 17.04.2023 року припинено державну службу з розірванням контракту про проходження державної служби від 14.07.2021 року № 41 та звільненням з посади головного державного інспектора відділу адміністрування митних платежів контролю митної вартості Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД за угодою сторін, відповідно до ч.2 ст. 86 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" та пункту 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Відповідно до поданої 12.04.2023 року заяви ОСОБА_1 згідно з наказом Полтавської митниці від 17.04.2023 №102-о відповідно до Закону України від 12.05.2022 №2259-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" призначена з 18.04.2023 року на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД з укладанням контракту від 17.04.2023 року № 125. ОСОБА_1 18.04.2023 року була ознайомлена з умовами призначення на посади державної служби в Полтавській митниці у період дії воєнного стану відповідно до ч.5-9 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Державною митною службою України 27.04.2023 року видане доручення №49/12/1-Д, пунктом 7 якого Департаменту бухгалтерського обліку, планово-фінансової та господарської роботи у взаємодії із територіальними органами Держмитслужби подати на розгляд в.о. Голови Держмитслужби штатні розписи територіальних органів Держмитслужби, передбачивши запровадження контрактної форми проходження державної служби для всіх посад державної служби у митницях, що було зроблено у тому числі й Полтавською митницею. На виконання зазначеного вище доручення Держмитслужби, 27.06.2023 року згідно з наказом №119 Полтавської митниці "Про здійснення організаційних заходів" розпочалися організаційні заходи пов'язані із введенням в дію наказом Полтавської митниці від 26.06.2023 року №116 Переліку змін № 4 до структури Полтавської митниці та штатного розпису Полтавської митниці на 2023 рік, введеного в дію наказом Полтавської митниці від 27.06.2023 року №117, у зв'язку зі скороченням посад державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців. Також, згідно з введеним в дію наказом Полтавської митниці від 26.06.2023 року №116 Переліком змін № 4 до структури Полтавської митниці та штатним розписом Полтавської митниці на 2023 рік, введеним в дію наказом Полтавської митниці від 27.06.2023 року №117 в структурі Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД створені нові підрозділи, а саме: відділ контролю митної вартості та сектор адміністрування митних платежів. Відповідно посади Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД передбачені штатним розписом, введеним в дію наказом Полтавської митниці від 23.01.2023 року № 8, підлягали скороченню. Тому, 04.07.2023 року ОСОБА_1 надане Попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців, повідомлено щодо неможливості запропонування переведення на інші посади державної служби та припинення державної служби на підставі пункту 1 частини першої ст. 87 Закону України "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Водночас, у Попередженні обумовлено, що кандидатура ОСОБА_1 може бути розглянута суб'єктом призначення (керівником митниці) у разі заповнення інших вакантних посад державної служби на період дії воєнного стану. В подальшому, у зв'язку з скороченням посади заступника начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості, згідно з наказом від 03.08.2023 року № 241-о ОСОБА_1 припинено 07.08.2023 року державну службу із звільненням з займаної посади відповідно до п.4 частини 1 ст. 83 та п. 1 частини першої ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, та припиненням дії контракту про проходження державної служби від 17.04.2023 № 125 на підставі п.4 ч.12 статті 31-1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 07 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовив /а.с. 155-158, т.2/.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року - без змін /а.с. 79-88, т.3/.
Постановою Верховного Суду від 27 березня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панченко Оленою Олександрівною, задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в справі №440/12540/23 скасовано. Справу №440/12540/23 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с. 178-190, т.3/.
Справа №440/12540/23 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та зареєстрована канцелярією суду 03.04.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 справу передано на розгляд судді Ясиновського І.Г.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до судового розгляду та провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив відмовити у задоволенні позову. Наголошував, що припинення 17.04.2023 державної служби Заколодяжній В.В. згідно з наказом Полтавської митниці від 12.04.2023 №95-о та звільнення з посади головного державного інспектора відділу адміністрування митних платежів контролю митної вартості Управлінні митних платежів, контролю митної вартості та митно- тарифного регулювання ЗЕД відбулося на підставі особисто написаної нею заяви за угодою сторін, відповідно до ч.2 ст.86 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889) та пункту 1 ст.36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), а також п.4 ч.12 статті 31 Закону №889. ОСОБА_1 при призначенні на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів контролю митної вартості була обізнана з умовами призначення, передбаченими Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" від 12.05.2022 №2259-ІХ, у тому числі з умовою щодо неможливості її переведення на іншу посаду. Видання наказу Полтавської митниці від 17.04.2023 №102-о засвідчує згоду ОСОБА_1 з умовами призначення відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" №389-VIII. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 була призначена на посаду у порядку, передбаченому Законом №389-VIII, призначення її на іншу вакантну посаду в Полтавській митниці можливе за умови звільнення із займаної посади. У даному випадку, оскільки Позивач призначена на посаду державної служби згідно з нормами Закону №389-VIII, саме тому про переведення її на іншу посаду не може йти мова, й відповідно пропонування рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, ОСОБА_1 не надавалися, оскільки в роботодавця відсутнє право переводити працівників, а призначення таких працівників на іншу вакантну посаду можливе за умови звільнення із займаної посади /а.с. 199-226, т.3/.
29 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву /а.с. 241-243, т.3/.
Також, 29 квітня 2025 року до суду надійшли заперечення на заяву представника позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву /а.с. 248-249, т.3/.
30 квітня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача /а.с. 1-5, т.4/.
01 травня 2025 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на додаткові пояснення представника позивача /а.с. 17-21, т.4/.
14 травня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача /а.с. 38-49, т.4/.
15 травня 2025 року до суду надійшли заперечення представника позивача на додаткові пояснення представника відповідача, а також додаткові пояснення представника позивача /а.с. 63-65, 66-74, т.4/.
20 червня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача /а.с. 82-83, т.4/, а також до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача /а.с. 86-97, т.4/.
23 червня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову /а.с. 106-107, т.4/, відповідно до якої просить змінити предмет позову на стадії, коли справа перебувала в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду до її повернення на новий розгляд не можливо було, так перше судове рішення ПОАС у даній справі було ухвалено 07.02.2024 року, а зміна назви посади відбулася на підставі наказу Полтавської митниці від 21.05.2024 №86, яким введений в дію з 03.06.2024 штатний розпис Полтавської митниці на 2024 рік, відповідно до якого назву посади - заступник начальника Управління - начальник відділу контролю митної вартості змінено на заступник начальника Управління - начальник відділу аналізу та контролю митної вартості. Як наслідок, представник позивача Панченко Олена Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 в заяві про зміну предмету позову просила: визнати незаконним та скасувати пункти 1 та 2, пункт 5 наказу Полтавської митниці №241-о від 03 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на державній службі та на посаді заступник начальника Управління - начальник відділу аналізу та контролю митної вартості Полтавської митниці з 08.08.2023 року. Стягнути з Полтавської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за вирахуванням податків та обов'язкових платежів починаючи з 08.08.2023 року по день поновлення на посаді. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі та на посаді заступник начальника Управління - начальник відділу аналізу та контролю митної вартості Полтавської митниці та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць піддати негайному виконанню. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь ОСОБА_1 витрати на правничу правову допомогу та інші судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції.
24 червня 2025 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на заяву про зміну предмету позову /а.с. 110-111, т.4/.
В ході підготовчого засідання, призначеного на 24 червня 2025 року, судом постановлено протокольні ухвали, якими прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
23 вересня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача /а.с. 130-133, т.4/.
29 вересня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача /а.с. 145-147, т.4/.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Судом встановлено, що 17 квітня 2023 року ОСОБА_1 призначено без конкурсного відбору з 18 квітня 2023 року на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці, на умовах строкового трудового договору до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцяти місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до Закону України від 12.05.2022 № 2259 "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" /а.с. 61-73, т.1/.
Між ОСОБА_1 та Полтавською митницею укладено контракт №125 про проходження державної служби від 17.04.2023 року. Строк дії контракту з 18.04.2023 по 17.10.2023 /а.с.63-70 т.1/.
ОСОБА_1 18.04.2023 доведено до відома особливі умови проходження державної служби Листом ознайомлення з умовами призначення на посади державної служби в Полтавській митниці у період дії воєнного стану відповідно до частин п'ятої - дев'ятої статті 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" зі змінами і доповненнями /а.с. 130 т. 1/.
Відповідно до доручення в.о. голови Державної митної служби України від 27.04.2023 №49-12/1-Д, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до підпунктів 1, 26 пункту 11 Положення №227, листа Міністерства фінансів України від 06.04.2023 №34050-07-61/9325, з метою оптимізації чисельності працівників митниць залежно від функціонування чи тимчасового закриття пунктів пропуску через державний кордон, пунктів контролю та зміною навантаження на внутрішні підрозділи митного оформлення у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України, з метою підвищення ефективності роботи митниць, збереження кадрового потенціалу та раціонального використання бюджетних коштів доручено, зокрема: - територіальним органам Держмитслужби в установленому порядку забезпечити подання до Держмитслужби відповідних змін до організаційних структур та штатних розписів територіальних органів Держмитслужби; - Департаменту бухгалтерського обліку, планово-фінансової та господарської роботи у взаємодії із територіальними органами Держмитслужби подати на розгляд в.о. Голови Держмитслужби штатні розписи територіальних органів Держмитслужби, враховуючи критерії: передбачити запровадження контрактної форми проходження державної служби для всіх посад державної служби у митницях; дотримуватися відсоткового співвідношення чисельності підрозділів митного оформлення до загальної чисельності митниці (65%), за винятком, якщо територіальним органом Держмитслужби надано обґрунтування щодо необхідності відхилення від такого відсоткового співвідношення на період дії воєнного стану в Україні; забезпечити оптимальну кількість працівників служб управління персоналом враховуючи надані НАДС зауваження листом від 16.03.2023 №1179/20.1-23; збільшити за рахунок вивільнених штатних одиниць чисельність інших структурних підрозділів митниць, в тому числі на підставі пропозицій, наданих згідно з пунктом 4 цього доручення /а.с. 131-133, т. 1/.
Структура Полтавської митниці затверджена в.о. голови ДМСУ Сергієм Звягінцевим 23.06.2023 /а.с. 138-140, т.1/.
Наказом в.о. начальника Полтавської митниці №116 від 26.06.2023 введено в дію з 03.07.2023 Перелік змін №4 до структури Полтавської митниці та структуру Полтавської митниці, відповідно до наказу Державної митної служби України від 04.12.2020 №551 "Про введення в дію структур", листа Державної митної служби України від 23.06.2023 №08/08-01-02/7/236 "Про структуру митниці" та у зв'язку із затвердженням 23.06.2023 в.о. Голови Державної митної служби України Переліку змін №4 до структури Полтавської митниці та Структуру Полтавської митниці /а.с. 137, т.1/.
У зв'язку із затвердженням в.о. Голови Державної митної служби України Сергієм Звягінцевим 26.06.2023 штатного розпису Полтавської митниці на 2023 рік наказом в.о. начальника Полтавської митниці №117 від 26.06.2023 введено в дію з 03.07.2023 штатний розпис Полтавської митниці на 2023 рік /а.с. 141-148, т.1/.
Відповідно до наказу в.о. начальника Полтавської митниці від 27.06.2023 №119 "Про здійснення організаційних заходів" у зв'язку із введення в дію наказом Полтавської митниці від 26.06.2023 №116 Переліку змін №4 до Структури Полтавської митниці та структури Полтавської митниці та наказом Полтавської митниці від 27.06.2023 №117 штатного розпису Полтавської митниці на 2023 рік, скороченням посад державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, керуючись Законом України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), Кодексом законів про працю України, наказано відділу по роботі з персоналом (Остапенко Ірина) забезпечити:
- персональне попередження посадових осіб Полтавської митниці, відповідно до частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу", про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", у письмовій формі, не пізніше ніж за 30 календарних днів, у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців, з одночасним пропонуванням (за можливості) інших рівнозначних або, як виняток, нижчих посад державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, з врахуванням переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю;
- персональне попередження посадових осіб Полтавської митниці, відповідно до абзацу третього частини третьої статі 87, враховуючи вимоги абзацу другого пункту 5 статті 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", із змінами, внесеними Законом України від 12.05.2022 №2259-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" щодо неможливості запропонувати перевести на інші посади державної служби та припинення державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (частина четверта статті 87 Закону № 889-VІІІ);
звільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі відмови державного службовця від переведення на запропоновану посаду /а.с. 134-135, т.1/.
04.07.2023 позивач ознайомився (підтверджується особистим підписом) з попередженням від 03.07.2023 №7.23-12/276 про можливе наступне звільнення у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців /а.с. 50, т.1/.
03 серпня 2023 року Полтавською митницею винесений наказ № 241-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким припинено державну службу та звільнено 07 серпня 2023 року ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, призначеної на посаду у порядку, визначеному Законом України від 12.05.2022 № 2259 "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану", у зв'язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності або штату державних службовців, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83 та пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" /а.с. 47-49, т.1/.
Позивач ОСОБА_1 не погодилась із пунктами 1, 2, 5 наказу Полтавської митниці №241-о від 03.08.2023 року та оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі за текстом - Закон №889-VIII) визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону України №889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення відповідно до статті 87 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Згідно із частиною 3 статті 87 Закону України №889-VIII, суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Таким чином, процедура звільнення державного службовця у зв'язку з припиненням державної служби за ініціативою суб'єкта призначення на момент виникнення спірних правовідносин врегульована нормами Закону №889-VIII (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №117-IX), що виключає застосування до спірних правовідносин Кодексу законів про працю України.
За ініціативою суб'єкта призначення відповідно до частини 1 статті 87 Закону України №889-VIII однією з підстав для припинення державної служби є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Наведене свідчить, насамперед, про можливість у суб'єкта призначення розірвати трудовий договір з підстав скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу з будь-яким державним службовцем.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №420/3541/20.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно із наказом Полтавської митниці від 26.06.2023 № 116 з структури Полтавської митниці виведений відділ адміністрування митних платежів та контролю митної вартості й введено до структури відділ контролю митної вартості та сектор адміністрування митних платежів.
Відповідно до штатного розпису Полтавської митниці на 2023 рік, введеного в дію наказом Полтавської митниці від 27.06.2023 № 117 в Управлінні митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД за номенклатурою посад створені посади у відділі контролю митної вартості та секторі адміністрування митних платежів, зокрема посада заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості та посада завідувача сектору адміністрування митних платежів.
Отже, станом на 07 серпня 2023 року посада заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості була скорочена.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.01.2021 у справі №753/9240/18, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан.
Режим воєнного стану регламентовано Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII), який визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно частини 5 статті 10 Закону № 389-VIII у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб'єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що Закон № 389-VIII містить чітку заборону переведення працівників, призначених без конкурсного відбору на інші посади державної служби. Відповідно, якщо переведення обмежене дією режиму воєнного стану, вивчення переважних прав нівелюється прямою забороною вказаного вище закону про неможливість переведення.
При цьому, відповідно до позиції Національного агентства України з питань державної служби, викладеній на офіційному веб-сайті у розділі “Відповіді на запитання, що надходили від служб управління персоналом щодо призначення осіб на посади державної служби під час воєнного стану» (питання 6 - чи можна перевести на іншу посаду державної служби державного службовця, призначеного відповідно до змін, передбачених Законом №2259, тобто без конкурсу) вбачається, що оскільки ч.5 ст.10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» містить імперативну заборону на переведення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, призначених в період воєнного стану без конкурсів, то переведення таких осіб на будь-які інші посади державної служби або служби в органах місцевого самоврядування не допускається. При цьому, після відновлення конкурсів на посади державної служби, у разі визначення державного службовця, призначеного в період дії воєнного стану відповідно згаданих змін, переможцем конкурсу на посаду, яку він займає, або на іншу посаду державної служби, його необхідно буде звільнити і призначити без застосування інструменту переведення.
Таким чином, при конкуренції норм права абзацу 2 частини третьої статті 87 Закону України №889-VIII та частини 5 статті 10 Закону №389-VIII, застосуванню підлягають норми частини 5 статті 10 Закону № 389-VIII, як спеціальної у спірних правовідносинах у період дії воєнного стану.
Отже, аналізуючи чинне законодавство, належним є висновок, що в період дії воєнного стану обмежується право щодо можливості переведення державних службовців на інші посади державної служби, якщо такі службовці були призначені без конкурсного відбору в період дії воєнного стану.
Матеріалами справи підтверджується, що 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 була подана заява до в.о. начальника Полтавської митниці Горбова О. про призначення на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці без конкурсного відбору за строковим трудовим договором до призначення на цю посаду переможця конкурсу, або до дати спливу 12 місяців з дня призначення чи скасування воєнного стану /а.с. 127-128, т,1/.
Відповідно до листа ознайомлення від 18.04.2023 ОСОБА_1 ознайомлено з умовами призначення на посади державної служби в Полтавській митниці у період дії воєнного стану відповідно до частин 5-9 статті 10 Закону № 389-VIII. Зокрема, в першому та останньому абзацах вказаного листа ознайомлення зазначено, що "у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад. Державні службовці, призначені у період дії воєнного стану, не можуть бути переведені на інші посади державної служби. З умовами призначення на посади державної служби в Полтавській митниці у період дії воєнного стану ознайомлений(а), копію цього листа отримав(ла)" /а.с. 130, т.1/.
17 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та Полтавською митницею було укладено Контракт №125 про проходження державної служби. Як визначено сторонами, які підписали вказаний Контракт, в п. 25 Строк дії цього контракту з 18 квітня 2023 року по 17 жовтня 2023 року /а.с.63-70, т.1/.
Наказом в.о. начальника Полтавської митниці від 17 квітня 2023 року №102-о ОСОБА_1 призначено без конкурсного відбору з 18 квітня 2023 року на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування митних платежів та контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці, на умовах строкового трудового договору до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцяти місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до Закону України від 12.05.2022 №2259 "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану". Як зазначено в Наказі №102-о від 17.04.2023 року підставами для його прийняття були: заява ОСОБА_2 від 12.04.2023, лист-погодження Державної митної служби України від 11.04.2023 №08-1/12-02/7.23/2342, контракт про проходження державної служби від 17.04.2023 №125 /а.с. 61-62, т.1/.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 була призначена без конкурсного відбору у період дії воєнного стану, її переведення на іншу посаду не могло бути реалізовано, у зв'язку з дією на території України правового режиму воєнного стану та прямою законодавчою забороною для роботодавців здійснювати переведення державних службовців про що була обізнана позивачка під час прийняття на державну службу в особливий період, тобто під час дії вказаних законодавчих обмежень.
Суд зауважує, що у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.
Згідно попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців ОСОБА_1 було роз'яснено, що оскільки призначення на посади державної служби у період дії воєнного стану здійснюється без конкурсного відбору її кандидатура може бути розглянута суб'єктом призначення у разі заповнення інших вакантних посад державної служби на період дії воєнного стану.
Проте, позивач після звільнення зі служби не скористалася передбаченим законодавством правом та не подала заяви на повторне призначення на посаду у порядку визначеному вище.
У відповідності до частини 3 статті 87 Закону України №889-VIII регламентовано, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі п.1 та 1-1 ч.1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
З попередженням про можливе наступне звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 04.07.2023, а згідно спірного наказу позивача звільнено з займаної посади 07.08.2023, що свідчить про дотримання відповідачем 30-денного терміну, визначеного частиною 3 статті 87 Закону України №889-VIII.
Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі, Верховний суд виходив з таких тверджень:
"Спір у цій справі пов'язаний з дотриманням процедури звільнення позивача і зумовлених цим гарантій у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Полтавської митниці без скорочення чисельності, штату державних службовців, тобто передбачених Законом №889-VIII гарантій у випадку звільнення державного службовця на підставі пункту 1 частини першої статті 87 цього Закону. І, згідно із висновком Верховного Суду, зробленим у постанові від 13 березня 2025 року в справі №320/13326/23 (з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 листопада 2023 року в справі №160/1643/23, де попри нетотожний суб'єктний склад, незмінними (однаковими) є гарантії, передбачені частиною третьою статті 87 Закону №889-VIII, позаяк підставою звільнення у цих випадках є пункт 1 частини першої цієї статті), в умовах дії воєнного стану ця процедура не змінилася, принаймні в тому, що звільнення з указаної підстави передбачає пропонування посад (якщо є посади, які можна пропонувати під час дії попередження про наступне звільнення). Тут варто нагадати також про приписи частини першої статті 41 Закону №889-VIII, за змістом якої державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті) без обов'язкового проведення конкурсу за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року в справі №320/13326/23 розглянув питання правильності застосування норм частини першої статті 41, частини третьої статті 87 Закону №889-VIII та частини п'ятої статті 10 Закону №389-VIII, і, відповідаючи на аргументи скаржника (відповідача), не взяв до уваги доводи останнього про те, що передбачену абзацом 2 частини п'ятої статті 10 Закону №389-VIII заборону переведення потрібно розуміти у значенні, вжитому в абзаці 3 частини третьої статті 87 Закону №889-VIII, як відсутність можливості запропонувати відповідну посаду, оскільки з уведенням воєнного стану зазначена процедура в частині пропонування посад не змінилася. Іншими словами, правила про те, що в описаній ситуації відповідний орган (суб'єкт) має право не пропонувати посади, безумовно погіршувало б становище працівника. Закон не містить водночас “відсутність можливості», про яку вказує відповідач, це обставина, яка підлягає доказуванню в кожному конкретному випадку і її наявність не може презюмуватися повсюдно (в усіх без винятку випадках) в зв'язку із самим лише фактом уведення воєнного стану і, тим більше, як наслідок застосування іншої правової норми з нормативно-правового акта, що не врегульовує відповідних процедур.
Окрім цього, особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану», визначає Закон №2136-IX, відповідно до частини третьої статті 1 якого у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України “Про державну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом. Водночас Закон №2136-IX не містить положень, які б передбачали, що встановлені частиною третьою статті 87 Закону №889-VIII гарантії підлягають обмеженню і не застосовуються у період дії воєнного стану, положень, які б установлювали особливості звільнення з державної служби або обмежували гарантії, встановлені частиною третьою статті 87 Закону №889-VIII.
Висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 13 березня 2025 року в справі №320/13326/23, є релевантними та застосовними до спірних правовідносин у справі, що розглядається, тому відсутня необхідність формування висновку щодо застосування норм права, наведених скаржником у касаційній скарзі.
Отже, відповідно до сформованих Верховним Судом правових висновків, з уведенням воєнного стану процедура звільнення державного службовця на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII не змінилася, принаймні в частині пропонування іншої посади, що установлено приписами частини третьої статті 87 Закону №889-VIII.
Суди першої та апеляційної інстанцій здійснили неправильне тлумачення сукупності норм частини третьої статті 87 Закону №889-VIII та частини п'ятої статті 10 Закону №389-VIII, що стало наслідком помилкових висновків судів про відсутність у відповідача можливості запропонувати відповідні посади позивачу з огляду на пряму заборону, висловлену законодавцем у частині п'ятій статті 10 Закону №389-VIII, та дотримання Полтавською митницею процедури звільнення позивача. Суди попередніх інстанцій помилково дотримувалися позиції про те, що норми частини третьої статті 87 Закону №889-VIII не можуть бути застосовані до позивача в частині пропонування іншої посади, вирішили цю справу без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного її вирішення".
В ході нового розгляду даної справи суд першої інстанції зазначає, що правовідносини у цій справі виникли з приводу звільнення позивачки за ініціативою суб'єкта призначення у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, із припиненням державної служби відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
При цьому суб'єкт призначення під час попередження позивачки про подальше її звільнення не пропонував державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби, з огляду на положення частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII.
Спірним у цій справі є питання правомірності звільнення позивача, яку призначено на посаду державної служби у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, та звільнено без пропонування іншої рівнозначної посади державної служби.
До того ж, позивачка обіймала посаду державної служби за строковим призначенням на умовах, визначених статтею 10 Закону № 389-VIII.
В свою чергу відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що абзац другий частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII містить імперативну заборону на переведення працівників, призначених без конкурсного відбору, на інші посади державної служби у період дії правового режиму воєнного стану.
Верховний Суд, у справі, що розглядається, з посиланням на постанову від 13 березня 2025 року у справі № 320/13326/23, зазначав, що державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
За приписами частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. Тобто, в умовах дії воєнного стану ця процедура не змінилася, принаймні в тому, що звільнення з названої підстави передбачає пропонування посад (якщо є посади, які можна пропонувати під час дії попередження про наступне звільнення). Тут варто нагадати також про положення частини першої статті 41 Закону № 889-VIII, за змістом якої державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті) без обов'язкового проведення конкурсу за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення.
Під час розгляду цієї справи, судом було з'ясовано обставини щодо питання можливості пропонування іншої рівнозначної або, як виняток, нижчих посад державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, з врахуванням переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю.
Так, матеріали справи №440/12540/23 містять інформацію Полтавської митниці щодо переліку вакантних посад державної служби категорії «Б» та «В» станом на 04.07.2023 - 77 посад та перелік вакантних посад державної служби категорії «Б» та «В» станом на 03.08.2023 - 23 посади.
Поряд з цим, варто зазначити, що загальна штатна чисельність Полтавської митниці 153 особи й станом на 04.07.2023 в митниці продовжувались організаційні заходи з переведення значної кількості працівників на контрактну форму проходження державної служби, що відповідно обумовило таку значну кількість вакантних посад - 77.
Як вже неодноразово зазначалося, призначення ОСОБА_1 відбулося на підставі норм спеціального закону №389-VIII на конкретну посаду відповідно до поданої неї заяви та після розгляду її кандидатури керівником митниці та прийняття відповідного рішення.
Будь-які докази щодо наявності у ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю в матеріалах справи відсутні.
Станом на 03.08.2023 під час проведення організаційних заходів із раніше наявних вакантних посад було заповнено 54 посади.
Як зазначено вище, станом на 03.08.2023 в митниці залишалися вакантними 23 посади.
З посад, які залишились вакантними станом на 03.08.2023, а саме: посади першого заступника начальника митниці та заступника начальника митниці не могли бути запропоновані ОСОБА_1 , оскільки є вищими від посади, займаною нею.
Посади головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом, сектору охорони державної таємниці та технічного захисту, головного державного інспектора-кінолога оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, головного державного інспектора відділу адміністративно-господарської діяльності, відділу митного аудиту, сектора митної статистики, завідувача сектора внутрішньої безпеки, головного державного інспектора відділу оперативних чергових не могли бути запропоновані ОСОБА_1 , оскільки є нижчими від займаної нею та не відповідали її професійним компетентностям.
Як зазначено відповідачем, з переліку вакантних посад, для призначення на які могла бути розглянута кандидатура ОСОБА_1 та які могли бути їй запропоновані, у разі надходження від неї відповідної заяви були в наявності посади:
- головний державний інспектор відділу контролю митної вартості Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД - 2 одиниці;
- головний державний інспектор сектора адміністрування митних платежів Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД - 1 одиниця.
Водночас, у запиті на отримання публічної інформації від 03.08.2025 адресованому до Держмитслужби України (долучений Позивачем до матеріалів справи), ОСОБА_1 вказала, що їй відомо про наявність станом на 04.07.2023 18 вакантних посад та про те, що в подальшому виникли і нові вакантні посади /а.с.26-28, т.1/.
Проте, будучи ознайомленою із умовами проходження державної служби, згідно листа ознайомлення від 18.04.2023, зокрема в тій частині, що переведення державних службовців на інші посади в період дії правового режиму воєнного стану не можливе, а також будучи обізнаною з умовами можливості призначення на іншу вакантну посаду, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 04.07.2023 в попередженні про наступне звільнення, нею жодних заяв у порядку передбаченому ст. 10 Закону №389-VIII на ім'я суб'єкта призначення не подавалась.
Таким чином, ОСОБА_1 у період з 04.07.2023 по 07.08.2023 не висловила свого бажання продовжувати працювати в Полтавській митниці шляхом подання відповідної заяви у порядку передбаченому ст.10 Закону №389-VIII, а пропонування митницею їй іншої посади означало б переведення на іншу посаду в розумінні Закону №889-VIII, що було б порушенням з боку відповідача норм ст.10 Закону №389-VIII.
Під час розгляду справи, відповідачем окремо було повідомлено, що після скорочення штату, яке відбулося ще в 2023 році і за результатами якого було звільнено позивача, згодом, а саме наказом Полтавської митниці від 21.05.2024 №86 /а.с. 100-103, т.4/ введений в дію з 03.06.2024 штатний розпис Полтавської митниці на 2024 рік, відповідно до якого назву Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД змінено на Управління контролю та адміністрування митних платежів, назву посади - заступник начальника Управління - начальник відділу контролю митної вартості змінено на заступник начальника Управління - начальник відділу аналізу та контролю митної вартості.
Після надання вказаної інформації відповідачем до матеріалів справи, позивачем було подано заяву про зміну предмету позову у якій зокрема викладено нову вимогу про поновлення на посаді саме тій, яка утворена в 2024 році.
Водночас, ОСОБА_1 на цій посаді державну службу в Полтавській митниці не проходила.
Окрім того, варто зауважити, що навіть у разі подання позивачем після звільнення заяви з проханням прийняти її на будь-яку вакантну посаду, враховуючи чинне на той момент законодавство в частині прийняття на державну службу під час правового режиму воєнного стану, у роботодавця, тобто у відповідача не було обов'язку позитивно вирішувати таку заяву та приймати на роботу вказаного працівника, зокрема позивача.
Окремо варто зазначити, що Верховний Суд у зазначених постановах також указував на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 160/1643/23.
Водночас, варто зауважити, що у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року № 160/1643/23 викладено лише узагальнене тлумачення застосування норм Закону № 389-VIII, проте не надано висновку щодо застосування Закону № 889-VIII у взаємозв'язку із Законом № 389-VIII, а саме в частині порядку припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
Тобто, обставини справи в зазначеній постанові не є релевантними до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем у цій справі.
Щодо застосування до спірних правовідносин висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 320/13326/23, варто вказати на таке.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц роз'яснила, що висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків у кожній конкретній справі.
Так, у справі № 320/13326/23, на яку вказує представник позивача, суттєвими обставинами, що вплинули на ухвалення Верховним Судом рішення на користь позивача були процедурні порушення зі сторони державного органу під час реалізації процедури скорочення посади позивача, а саме, строк попередження був меншим за законодавчо встановлений 30-денний термін. Всупереч вимогам частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII роботодавець не дотримався 30-денного строку від моменту попередження про наступне звільнення, звільнивши працівника раніше. При цьому скорочення чисельності та штату державних службовців не відбулось.
Такі процедурні порушення не можна віднести до незначних, що безумовно свідчать про протиправність звільнення працівника із займаної посади.
У справі ж, що розглядається, відсутні порушення 30-денного строку попередження про наступне звільнення позивача, передбаченого частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII, що не заперечується сторонами.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 753/9240/18, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.
Отже, суд не може вдаватися до переоцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників, водночас у випадку, який склався, відбулись зміни у структурі Полтавської митниці та її підрозділів.
Варто зауважити, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини виникли у період дії воєнного стану, тому процедура звільнення державного службовця у зв'язку з припиненням державної служби за ініціативою суб'єкта призначення як на момент ознайомлення позивача із попередженням про наступне вивільнення, так і на момент видання оскаржуваного наказу врегульована нормами Закону № 889-VIII (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законами № 117-IX та № 440-IX), що виключає застосування до спірних правовідносин приписи та гарантії, передбачені КЗпП України.
Водночас, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 16.04.2025 у справі №640/22081/22.
Згідно пункту 25 сказаної постанови, спірним питанням у справі було питання правомірності звільнення позивача, яку призначено на посаду державної служби у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, та звільнено без пропонування іншої рівнозначної посади державної служби.
Тобто, розглядалися правовідносини релевантні до тих, які є предметом у даній справі, що розглядається.
Верховний Суд у вказаній постанові від 16.04.2025 у справі №640/22081/22 зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022, цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
З аналізу наведених правових норм висновується, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які призначені на посаду у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.
Як уже зазначалось, у період дії воєнного стану особи в силу частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII призначаються, зокрема, на посади державної служби без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом. Водночас цією ж нормою права законодавець обмежив можливість переведення державних службовців на інші посади державної служби, якщо такі службовці були призначені без конкурсного відбору в період дії воєнного стану, що у випадку, який склався у цій справі, і застосовано до позивача, з огляду на її призначення без конкурсного відбору.
Враховуючи, що законодавство містить чітку заборону переведення працівників призначених без конкурсного відбору на інші посади державної служби, тому вивчення переважних прав таких працівників нівелюється прямою забороною вказаного вище закону про неможливість переведення.
Наведене пояснюється також тим, що під час призначення на посаду державної служби без конкурсного відбору, позивач мала враховувати умови, визначені частиною п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII, на яких вона прийнята на роботу, адже після відновлення конкурсних процедур на посади державної служби у неї виникає обов'язок проходження такого конкурсу для подальшого залишення на посаді, а відтак позивач не може мати переважного права на залишення на роботі серед інших працівників, які призначені на посади за результатами конкурсних процедур до початку запровадження воєнного стану.
Водночас, незважаючи на відсутність можливості переведення працівника в силу частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII, роботодавець після звільнення працівника може його призначити на іншу посаду із застосуванням цієї ж норми права.
Варто зазначити, що нормами Законів № 2136-IX та № 389-VIII визначено особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану і їхні норми є спеціальними у цей період. У Прикінцевих положеннях Закону № 389-VIII (статті 28) передбачено, що нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, у разі виникнення суперечностей норм цього Закону нормам іншого, застосуванню підлягають норми саме Закону № 389-VIII.
Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду 23 квітня 2025 року у справі № 320/12821/23 та 30 червня 2025 року у справі №320/11528/23, що враховуються судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, це не має самостійного правового значення. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах 30 жовтня 2019 року у справі №316/2721/15-а (2-а/316/90/15), від 11 листопада 2020 року у справі №640/19903/19, від 26 липня 2021 року у справі № 420/2068/19.
Суд не вправі втручатися в діяльність державних органів/установ, що застосовують надані саме їм у межах законодавства повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Питання прийняття державного службовця на вакантну посаду в період воєнного стану належить до виключної компетенції керівника державної служби або суб'єкта призначення, що є його правом, а не обов'язком, однак лише після надходження від такого кандидата письмової заяви про прийняття на державну службу та необхідних документів.
Відтак, навіть з урахуванням того, що відповідачем не було одночасно із попередженням про наступне звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" додатково письмово повідомлено про вакантні посади, водночас враховуючи наявну у позивача інформацію про наявні вакантні посади, не можна констатувати про належний спосіб відновлення прав позивача в цій частині шляхом поновлення на посаді, яка була створена після звільнення позивача, оскільки позивачем не було подано заяву на прийняття на будь-яку вакантну посаду і також у зв'язку із тим, що відповідачу законодавчо заборонено здійснювати переведення працівників на вакантні посади, в той час як позивачем не було подано жодної заяви про прийняття на будь-яку із вакантних посад.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність прийнятого ним спірного наказу в оскаржуваній частині.
З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, враховуючи те, що позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, яка не знайшла свого правового обґрунтування, суд вважає, що позов в цій частині також задоволенню не підлягає.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не належать розподілу, позаяк позивачеві у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавської митниці (вул. Героїв "Азову", буд. 28, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 43997576) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Суддя І.Г. Ясиновський