Справа № 420/29122/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка полягає у невиданні наказів про виплату, ненарахуванні та невиплаті на його користь додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 31.03.2025 по 24.06.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць.
- зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в особі його начальника видати наказ про виплату, нарахувати та виплатити на його користь додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за період з 31.03.2025 по 24.06.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 31.03.2025 по 24.06.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць на підставі довідок Тактичної групи «Грім».
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позовні вимоги вважаються такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з того, що враховуючи те, що підпунктом 2 пункту 1 розділу II Особливостей виплати додаткової винагороди військовослужбовцям та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час дії воєнного стану (особливого періоду) курсантам в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 26 грудня 2022 року № 832, і абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачено, що особам, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони України, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, тому підстав у Управління щодо виплати збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди ОСОБА_1 , який здійснював чергування в штабі тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України немає.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29122/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу в Управлінні Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі.
Відповідно до наказу Управління Держспецзв'язку в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 6-В від 28.03.2025 позивач відряджений з 31.03.2025 до окремого розпорядження до штабу тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України в н.п. Херсон для несення чергування (згідно графіків чергувань).
Відповідно до наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.06.2025 року № 101 припинено відрядження позивача та виключено його зі складу сил і засобів тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 30 корпусу морської піхоти угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 24.06.2025 року.
Згідно з довідками тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 112/226 від 05 квітня 2025 року, № 112/275 від 03 травня 2025 року, № 112/316 від 06 червня 2025 року та № 112/360 від 05 липня 2025 року ОСОБА_1 у періоди з 31 березня 2025 року по 24 червня 2025 року виконував бойові (спеціальні) завдання у складі штабу тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який здійснює оперативне управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі із заявою щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за період з 31.03.2025 по 24.06.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, на яку листом від 20.08.2025 року повідомлено, що підстав для виплати збільшеної до 100 тис. грн. додаткової винагороди немає.
Вказані дії відповідача послугували підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні діїє такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 року введено воєнний стан в Україні, який продовжувався та діє і дотепер.
28.02.2022 року на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), якою передбачено виплату військовослужбовцям додаткової винагороди.
Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) (в редакції, яка діяла з 20.06.2024 року до 21.11.2024 року), установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1311 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 внесено зміни, згідно з якими в абзаці другому пункту 11 після слів “в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора» доповнено словами “на території держави-агресора», а слова “на території противника» замінено словами “на території держави-агресора»; абзац четвертий пункту 1-2 і абзац перший пункту 2 після слів “позиціями військ держави-агресора» доповнено словами “на території держави-агресора».
З урахуванням внесених до п. 11 Постанови КМУ № 168 змін, які набрали чинності 21.11.2024 року, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, зокрема, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Пунктом 12 Постанови КМУ № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 21 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Відповідно до пункту 10 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411, постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 26 грудня 2022 року № 832 (у редакції наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05 січня 2024 року № 9) затверджені Особливості виплати в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (заголовок в редакції Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації № 785 від 24.12.2024) (далі - Особливості).
Згідно з п. 2 та 3 Особливостей, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держспецзв'язку та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час дії воєнного стану (особливого періоду) курсантам Держспецзв'язку проводиться за місцем їх військової служби (навчання) в поточному місяці за минулий.
Розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру додаткової винагороди або винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час дії воєнного стану (особливого періоду) на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Розділ ІІ Особливостей встановлює порядок та підстави виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держспецзв'язку.
Так, положеннями п. 1 Розділу ІІ Особливостей передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується в таких розмірах:
1) 100 000 гривень - військовослужбовцям Держспецзв'язку, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісячно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
2) 50 000 гривень - військовослужбовцям Держспецзв'язку, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони України;
3) 30 000 гривень - військовослужбовцям Держспецзв'язку, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісячно в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Військовослужбовцям Держспецзв'язку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними підставами, ця додаткова винагорода виплачується за однією із підстав, яка має найбільший розмір.
Пунктом 2 розділу ІІ Особливостей передбачено, що перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням завдань, покладених на Держспецзв'язку, що виконуються військовослужбовцями Держспецзв'язку (далі - Перелік) та за виконання яких здійснюється виплата додаткової винагороди, наведено у додатку 1 до цих Особливостей.
Згідно пунктів 3-4 Розділу ІІ Особливостей, райони ведення бойових (воєнних) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держспецзв'язку здійснюється за наказами по особовому складу, які видаються на підставі рапортів (службових записок):
начальників структурних підрозділів підрозділів Держспецзв'язку;
заступника начальника підрозділу Держспецзв'язку (для начальників структурних підрозділів підрозділів Держспецзв'язку (крім Адміністрації Держспецзв'язку) та військовослужбовців, посади яких не входять до складу структурних підрозділів підрозділів Держспецзв'язку (крім Адміністрації Держспецзв'язку);
заступника Голови Держспецзв'язку відповідно до розподілу обов'язків (для начальників структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв'язку, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, закладів, установ Держспецзв'язку та військовослужбовців, посади яких не входять до складу структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв'язку);
начальника структурного підрозділу Адміністрації Держспецзв'язку, який здійснює функції органу управління з планування застосування територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку та територіальних підрозділів Держспецзв'язку (для начальників територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку та територіальних підрозділів Держспецзв'язку);
заступника начальника Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку (для начальників підрозділів урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку);
заступника начальника підрозділу урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку (для військовослужбовців підрозділу урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку);
особи, визначеної начальником підрозділу Держспецзв'язку (для заступників начальників підрозділів Держспецзв'язку (крім Адміністрації Держспецзв'язку).
Зазначені рапорти (службові записки) погоджуються з відповідними підрозділами кадрової роботи та фінансовими підрозділами.
У рапортах (службових записках) та наказах зазначаються періоди (календарні дні), за які здійснюється виплата, посилання на відповідний підпункт та пункт Переліку, розмір додаткової винагороди в розрахунку на місяць та реквізити підтверджувальних документів, а також причини та періоди, за які виплата додаткової винагороди не здійснюється (за наявності).
Відповідальними за достовірність інформації, наведеної у рапортах (службових записках), є особи, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту.
Пунктом 5 Розділу ІІ Особливостей передбачено, що підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців Держспецзв'язку у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також виконання бойових (спеціальних) завдань є:
бойові накази (бойові розпорядження) щодо виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку бойових (спеціальних) завдань (обов'язково для військовослужбовців Держспецзв'язку, які виконують завдання, визначені пунктами 1, 2 та підпунктами 1, 3 пункту 3 Переліку);
журнали бойових дій (обов'язково для військовослужбовців Держспецзв'язку, які виконують завдання, визначені пунктами 1, 2 та підпунктом 3 пункту 3 Переліку);
бойові донесення про виконання бойового (спеціального) завдання або довідки про несення бойового чергування військовослужбовцями Держспецзв'язку, або посвідчення про відрядження до населених пунктів, що знаходяться в межах областей України, на території яких ведуться воєнні (бойові) дії, або матеріали службових розслідувань за фактами отримання військовослужбовцями Держспецзв'язку поранень (контузій, травм або каліцтв) або їх загибелі (смерті), або інші документи, що підтверджують виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку відповідних завдань.
Копії довідок про несення бойового чергування військовослужбовцями Держспецзв'язку, посвідчень про відрядження та актів про результати проведення службових розслідувань додаються до рапортів (службових записок) щодо виплати військовослужбовцям Держспецзв'язку додаткової винагороди.
Підтвердженням виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку бойових (спеціальних) завдань, які направлені (перебувають у підпорядкуванні) до органів військового управління (військових частин), є документи таких органів військового управління (військових частин), що підтверджують виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Особливостей, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держспецзв'язку, які виконують завдання, передбачені підпунктом 2 пункту 3 Переліку, під час їхнього службового відрядження до/з населених пунктів, що знаходяться в межах областей України, на території яких відповідно до рішень Головнокомандувача Збройних Сил України ведуться бойові (воєнні) дії, враховуються всі календарні дні фактичного перебування військовослужбовців Держспецзв'язку в таких областях згідно із датами про прибуття/вибуття, зазначеними у посвідченні про відрядження.
При виконанні завдання бойового чергування в цілодобовому режимі для виплати додаткової винагороди враховується календарний день початку виконання військовослужбовцем Держспецзв'язку такого завдання відповідно до довідки про несення бойового чергування військовослужбовцями Держспецзв'язку.
У Додатку до Особливостей виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України наведено Перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням завдань, покладених на Держспецзв'язку, що виконуються військовослужбовцями Держспецзв'язку.
Так, у п. 1 Переліку, зазначено, що завдання, що виконуються військовослужбовцями Держспецзв'язку, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійснюють заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом, військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), а також на лінії безпосереднього зіткнення з противником (взаємний вогневий контакт);
2) з усебічного забезпечення органів (підрозділів), військових частин, угруповань військ (сил) в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);
3) із забезпечення функціонування державної системи урядового зв'язку в інтересах Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб під час їх тимчасового перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій;
4) із забезпечення проведення державного інструментального контролю стану захисту інформації в місцях тимчасового перебування Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України та інших посадових осіб під час їх перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій.
В свою чергу згідно до п. 2 Переліку віднесені завдання, що виконуються військовослужбовцями Держспецзв'язку у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки).
Судом встановлено, що у спірний період позивач був відряджений з 31.03.2025 до окремого розпорядження до штабу тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України в н.п. Херсон для несення чергування (згідно графіків чергувань).
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 12 грудня 2024 року у справі № 120/10649/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
У постановах від 05 серпня 2024 року у справі №200/4100/23 та від 17 січня 2025 року у справі № 120/7513/23 Верховний Суд зауважив, що, розглядаючи цю категорію справ, суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
У постанові від 16 січня 2025 року по справі №360/956/23 Верховний Суд зазначив, що ключова умова для виплати додаткової винагороди це наявність документів, які засвідчують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях, виконанні спеціальних завдань.
Верховний Суд у постанові від 05.06.2024р. у справі №200/660/23 звернув увагу, що при вирішенні даної категорії справ необхідним є встановлення, які саме завдання позивач виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.
Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 340/5934/23 вказав про те, що з аналізу норм законодавства убачається, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 грн., в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 грн на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
В свою чергу перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою №168.
Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами. Підставою для виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів відбувається на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.
За обставин даної справи, позивачу у період березень-червень 2025 року виплачувалась додаткова винагорода у розмірі до 50000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань відповідно до п. 2 п. 1 Розділу ІІ Особливостей на підставі довідок тактичної групи «Грім» № 112/226 від 05 квітня 2025 року, № 112/275 від 03 травня 2025 року, № 112/316 від 06 червня 2025 року та № 112/360 від 05 липня 2025 року, згідно з якими позивач 31.03.2025 року, з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року, з 01.05.2025 року по 31.05.2025 року, з 01.06.2025 року по 30.06.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведенням) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, на території Херсонської міської територіальної громади.
Будь-яких інших документів на підтвердження виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, які дають право на отримання військовослужбовцем додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі.
Суд звертає увагу, що за усталеною практикою Верховного Суду, підставою для виплати додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови № 168, є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах), що спростовує твердження позивача про те, що надання довідок тактичної групи “Грім» є достатнім для нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі № 280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23, від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 та багатьох інших.
В даному випадку за положеннями пункту 5 Розділу ІІ Особливостей до документів, які є таким підтвердженням відносяться бойові накази (бойові розпорядження) щодо виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку бойових (спеціальних) завдань; журнали бойових дій; бойові донесення про виконання бойового (спеціального) завдання або довідки про несення бойового чергування військовослужбовцями Держспецзв'язку, або посвідчення про відрядження до населених пунктів, що знаходяться в межах областей України, на території яких ведуться воєнні (бойові) дії, або матеріали службових розслідувань за фактами отримання військовослужбовцями Держспецзв'язку поранень (контузій, травм або каліцтв) або їх загибелі (смерті), або інші документи, що підтверджують виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку відповідних завдань.
В свою чергу у п. 5 Особливостей зазначено про те, що підтвердженням виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку бойових (спеціальних) завдань, які направлені (перебувають у підпорядкуванні) до органів військового управління (військових частин), є документи таких органів військового управління (військових частин), що підтверджують виконання військовослужбовцями Держспецзв'язку бойових (спеціальних) завдань.
Вказані норми свідчать саме про те, що документи, які є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців Держспецзв'язку у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також виконання бойових (спеціальних) завдань, складаються саме тим органом, до якого відряджено військовослужбовця, однак такі документи не обмежуються лише складанням довідки.
При цьому, саме по собі перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць.
За таких обставин, з огляду на те, що наданими суду документами, не підтверджується факт виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, які дають право на отримання військовослужбовцем додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, а навпаки підтверджено виконання ним бойових (спеціальних) завдань, які дають право на отримання збільшеної до 50000 грн. додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу Управлінням держспецзвязку в Херсонській області Автономній республіці Крим та місті Севастополі, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 29.10.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.