ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" жовтня 2025 р. справа № 300/6096/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє Кузів Володимир Миколайович, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , від імені якого діє Кузів Володимир Миколайович, звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не виплачено при звільненні грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки. Як наслідок, слід зобов?язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити вказану грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що згідно з витягом із наказу від 21.07.2025 №351 о/с ОСОБА_1 з 21.07.2025 звільнено зі служби в поліції. Однак, при звільненні відповідачем не здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки у кількості 70 днів. Вказав, що згідно зі статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», учасникам бойових дій надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. При цьому, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки. Таким чином, у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні, як основної, так і додаткової відпустки. Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки у кількості 70 днів.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що відповідачем у повній мірі дотримано процедуру звільнення позивача, виплачено всі належні суми та ознайомлено його з наказом про звільнення, в якому чітко визначено який вид, яка кількість днів відпусток та за який період підлягає компенсації при звільненні. При цьому, позивач після ознайомлення з наказом про звільнення не оскаржував його. Перелік відпусток за які у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану виплачується грошова компенсація є вичерпним та до вказаного переліку не відноситься додаткова відпустка учасникам бойових дій, встановлена пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 16-2 Закону України «Про відпустки». Зазначив, що законодавством не передбачені умови та підстави виплати поліцейському грошової компенсації за невикористані дні щорічних чергових відпусток не у році звільнення зі служби в поліції та за неодержані додаткові відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, як пільга для учасника бойових дій. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив представник позивач вказав, що відсутність в наказі про звільнення відомостей про кількість днів відпустки не впливає на право позивача на отримання сум компенсацій за всі дні невикористаної відпустки та не звільняє відповідача від обов'язку виплати таких сум компенсації. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У додаткових пояснення по справі відповідач вказав, що відповідно до роз'яснень Державної служби України з питань праці, які викладені у листі від 12.02.2025 № 240/2.3/2.1-ЗВ-25а, компенсація за невикористані дні додаткової відпустки учасникам бойових дій, передбачена статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» при звільненні працівникам не виплачується.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 15.07.2015 серії НОМЕР_1 (а.с.10).
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 21.07.2025 №351 о/с ОСОБА_1 згідно з п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 21 липня 2025 року (а.с.11).
Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 30.07.2025 №488 позивач додаткову відпустку, як учасник бойових дій, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» за 2015 рік у кількості 14 діб, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб, за 2025 рік у кількості 14 діб не використовував (а.с.14).
На запит представника позивача відповідач листом від 08.08.2025 №139175-2025 повідомив, що додаткова відпустка, як учаснику бойових дій, не належить до щорічних відпусток. Норми Закону України «Про відпустки», передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Законодавством не передбачено можливості заміни додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) грошовою компенсацією, тому компенсація за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, при звільненні ОСОБА_1 не виплачувалася (а.с.12-13).
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
З фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано Законом України №580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» (надалі Закон №580-VIII).
Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
За приписами статті 92 Закону № 580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частиною 1 статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Відповідно до частин 10 - 11 статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським, які звільняються зі служби в поліції виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Отже, Законом визначено право поліцейських на отримання також додаткових відпусток, зокрема соціальних відпусток та інших видів визначених законодавством про відпустки.
За змістом статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 за № 3551-ХІІ (надалі Закон № 3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (пункт 12 частини 1 статті 12 Закону №3551-ХІІ).
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 05.11.1996 за № 504/96-ВР (надалі Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (стаття 16-2 Закону № 504/96-ВР).
Тобто, зазначені вище норми фактично встановлюють право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 6 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (надалі Порядок № 260).
Вказаний нормативно-правовий акт визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Так, приписами пункту 8 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
Водночас, положеннями абзаців сьомого і восьмого пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. До того ж, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Отже, положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують і не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7 травня 2020 року по справі № 360/4127/19, від 14 квітня 2021 року по справі № 620/1487/20, від 29 квітня 2021 року по справі № 200/602/20-а, від 31 травня 2021 року по справі № 200/13837/19-а, від 11.11.2021 року по справі № 200/1175/20-а.
Вказані норми в сукупності свідчать про те, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таке застосування згаданих положень в спірних правовідносинах забезпечуватиме правову визначеність як складову принципу верховенства права та гарантовані статтями 43, 45 Конституції України трудові права особи, і як наслідок, право особи на компенсацію Державою невикористаного права на відпустку без будь-яких обмежень як складову, гарантованого статтею 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на «мирне володіння майном».
Така правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду в зразковій справі №620/4218/18 від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роках додаткову відпустку як учасник бойових дій, передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону № 3551-ХІІ.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області не провело з позивачем розрахунку щодо грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону № 3551-ХІІ за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, починаючи з дня набуття статусу учасника бойових дій по день виключення позивача зі списків особового складу включно. Вказане підтверджується довідкою Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 30.07.2025 №488 та листом відповідача від 08.08.2025 №139175-2025.
Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Суд зазначає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року в справі «Кечко проти України»).
Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях від 22 червня 2010 року по справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року по справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року по справі № 21-44а10 неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Доводи відповідача на заперечення позовних вимог про те, що позивач не заявляв скарг чи зауважень, в тому числі щодо невиплати компенсації за невикористані дні відпустки, при звільненні зі служби в поліції є необґрунтованими, оскільки відсутність скарг чи зауважень з боку ОСОБА_1 при звільненні не позбавляють його права на отримання виплат, які відповідно до норм чинного законодавства, мають йому бути нараховані та виплачені.
Крім цього, на переконання суду, відсутність в наказі від 21.07.2025 №351 о/с відомостей про виплату компенсації за невикористані дні відпустки, не може мати наслідком позбавлення позивача права на отримання такої компенсації.
Суд відхиляє як безпідставні посилання представника відповідача на роз'яснення Державної служби України з питань праці, як підставу для невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, оскільки Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області має діяти відповідно до норм чинного законодавства, а вказані роз'яснення не є нормативно-правовими актами та мають лише інформаційний характер і не можуть скасовувати дію норм чинного законодавства.
З урахуванням наведеного, з метою належного захисту прав позивача, слід зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки у загальній кількості 70 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , від імені якого діє Кузів Володимир Миколайович, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо непроведення нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул.Сахарова, 15, м.Івано-Франківськ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки у загальній кількості 70 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.