28 жовтня 2025 рокуСправа №160/24858/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, оформлені листом від 25.07.2025 №3.3/868-2025/М-751 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 №3/2230 від 28.08.2024 із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби та премії, виходячи з грошового забезпечення станом на 01.01.2018;
-зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення на моє ім'я станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови№704 щодо визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням та додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за №2262-ХІІ від 09.04.1992. Відповідачем було сформовано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2023. При цьому, при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідачем протиправно зменшено розміри додаткових видів грошового забезпечення та премію, визначивши їх розмір з посадового окладу і надбавки за вислугу років, обчислених із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2023. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24858/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне. Відповідно до п.5 Порядку №45, в редакції що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням щомісячних надбавок, доплат, підвищення та щомісячної премії - у середніх розмірах (саме розмірах, тобто в одиниці виплати), що фактично виплачені за місяць (саме фактичних, а ніяк не теоретичних), у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Згідно п.2 Порядку, в редакції що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Отже, у вказаному нормативі під визначення державні органи підпадають тільки відповідні центральний орган влади. Міжрегіональне управління не є центральним органом влади, що забезпечує формування та реалізує державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Таким чином, до повноважень Міжрегіонального управління не входить рахувати середній розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії, так як такий показник розраховується за підсумками виплати у всій Державній кримінально-виконавчій службі України, а не за підсумками виплати у окремому територіальному органі яким є Міжрегіональне управління. Розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які відображаються у довідці про розмір грошового для перерахунку пенсії, є статистичними показниками. Міжрегіональне управління у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відобразило статистичні дані середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу за січень 2023 року, які фактично були виплачені за відповідною посадою у всій Державній кримінально-виконавчій службі України, що були доведені Міністерством юстиції України листом від 11.05.2023 №58667/16.3.2/32-23. У зв'язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було підготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії №3/2230 від 28.08.2024 за нормами, чинними на 01.01.2023 (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу).
Відповідно до довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/2230 від 28.08.2024 вона складена відповідно до Додатку 2 до Порядку на ім'я ОСОБА_1 за посадою «Молодший інспектор відділу нагляду і безпеки виправної колонії» за нормами, чинними на 01.01.2023, розмір грошового забезпечення складається з таких складових та у таких розмірах: посадовий оклад - 4430,00 грн., оклад за військове звання (старший прапорщик внутрішньої служби) - 1560,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 2695,50 грн., премія (98,2%) - 2857,62 грн., надбавка за особливості проходження служби (44,1%) - 2513,04 грн., усього грошового забезпечення для обчислення пенсії - 14056,16 грн.
18.07.2025 позивач звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо розрахунку додаткових видів грошового забезпечення у довідці від 28.08.2024 №3/2230.
Листом від 25.07.2025 №3.3./868-2025/М-751 Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомлено позивачу, що Міністерство юстиції України до Міжрегіонального управління своїм листом від 11.05.2023 № 58667/16.3.2/32-23 довело середні розміри надбавки за особливості та премії осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, що фактично виплачені за січень 2023 року. Відповідно до зазначеного листа та інформації щодо середнього розміру окремих видів грошового забезпечення, дані показники Міністерством юстиції були розраховані з розмірів фактично виплачених посадових окладів та окладів за спеціальним званням, які були встановлені, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Таким чином, у Міжрегіонального управління відсутні підстави для відображення інших розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії.
Вважаючи дії відповідача щодо встановлення в довідці від 28.08.2024 №3/2230 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених виходячи з грошового забезпечення станом на 01.01.2018, протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Преамбулою Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частинами першою, третьою статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, якою внесені зміни до пункту 5 Порядку №45, де зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Також, цією постановою змінено форму довідки про розмір грошового забезпечення, наведену у додатку №2 до Порядку №45, а саме - виключено відомості про додаткові складові грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Крім того, пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до постанови №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом з цим, рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності визначення (обчислення) відповідачем розміру додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премії у довідці станом на 01.01.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.
Суд зазначає, що на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовців, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сформовано довідку від 28.08.2024 №3/2230 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в якій розмір посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років обчислив, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684,00 грн., а розмір додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премії, - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.
Водночас, відповідач не заперечує, що внаслідок визнання нечинними та скасування змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, внесених постановою №103, з 05.03.2019 діє попередня редакція Порядку №45, де у пункті 5 зазначено: для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
(...) інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Тож, наведеними положеннями пункту 5 Порядку №45 передбачено, що для цілей обчислення розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, додаткові складові грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячна премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Суд враховує, що пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5), який визначає механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу).
Відповідно до пункту 1 глави 5 Порядку №925/5 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Відповідно до пункту 2 глави 6 Порядку №925/2 особі начальницького складу, яка залучається до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць та входить до складу утвореної державним експертом з питань таємниць експертної комісії, завдання якої визначені пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2013 року № 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць», встановлюється надбавка за фактично виконану роботу в розмірі до 20 відсотків посадового окладу.
Згідно із пунктом 1 глави 7 Порядку №925/2 особам рядового і начальницького складу, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень), виплачується надбавка за службу в умовах режимних обмежень до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Особам рядового і начальницького складу режимно-секретних органів та установ (далі - РСО) установлюється надбавка за службу в умовах режимних обмежень до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Відповідно до пункту 2 глави 13 Порядку №925/2 преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.
Отже, розмір надбавки за особливості проходження служби прямо залежить та визначається від розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а розмір премії, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та надбавки за таємність - від посадового окладу за місяць, в якому виникло право на перерахунок.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 занижено грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби та премії, здійснивши їх розрахунок, виходячи з розміру 1762 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018), а не з посадового окладу позивача, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, що безперечно є протиправним.
У постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-XII, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становив 2684 гривня.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Конституційний Суд України вважає, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Застосовуючи висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, до обставин справи, яка розглядається, суд вважає, що у позивача через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (у розмірі 2684,00грн.) виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. (через його збільшення).
Відповідно й додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби) та премія станом на 01.01.2023 мають бути обчислені, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., адже базою для їх обчислення є посадовий оклад за відповідною посадою, який, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, належить рахувати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В свою чергу, суд при перевірці правомірності видачі оновленої довідки згідно з приписами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.
В даному випадку, зобов'язання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби (44,1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та премії (98,2% посадового окладу), обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, у розмірі 2684,00 грн., для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867332, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867332, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4) щодо визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в довідці від 28.08.2024 №3/2230 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867332, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за нормами станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби (44,1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та премії (98,2% посадового окладу), обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, у розмірі 2684,00 грн., для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867332, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова