28 жовтня 2025 рокуСправа №160/24841/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 15220,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), яка має не заявлений до суду податковий борг у сумі 15220,00грн. з єдиного податку. Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем в установлені законом строки узгоджених грошових зобов'язань. З урахуванням положень ст.ст.56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачем по терміну оплату нараховані грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. На виконання вимог статті 59 ПК України було сформовано податкову вимогу №0027514-1307-0436 від 14.12.2023, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24841/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): докази сплати боргу (за наявності).
Копія ухвали суду надіслана позивачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали надіслана засобами поштового зв'язку.
24.09.2025 на адресу суду повернувся конверт з вмістом поштового відправлення, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою місцезнаходження відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду повернуто з незалежних від суду причин, відповідач є належним чином повідомленою про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.
За змістом частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористалась, витребувані ухвалою суду докази не надала, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклала своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 29.01.2021, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; основний вид економічної діяльності за КВЕД: 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.
Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Новомовська ДПІ).
Відповідно до заяви від 29.01.2021 №042321022634 ФОП ОСОБА_1 з 01.02.2021 перебуває на спрощеній системі оподаткування на другій групі зі ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із розрахунком, наведеним в позовній заяві, розрахунками виникнення податкового боргу, доданого до позовних матеріалів, та за даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 15220,00 грн. за платежем 18050400 - єдиний податок з фізичних осіб, який виник:
20.08.2023 у сумі 1340,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.08.2023;
20.09.2023 у сумі 1340,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.09.2023;
20.10.2023 у сумі 1340,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.10.2023;
20.11.2023 у сумі 1340,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.11.2023;
20.12.2023 у сумі 1340,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.12.2023;
20.01.2024 у сумі 1420,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.01.2024;
20.02.2024 у сумі 1420,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.02.2024;
20.03.2024 у сумі 1420,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.03.2024;
20.04.2024 у сумі 1420,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.04.2024;
20.05.2024 у сумі 1420,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.05.2024;
20.06.2024 у сумі 1420,00 грн. за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634 через несплату зобов'язань по терміну оплати 20.06.2024.
Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0027514-1307-0436 від 14.12.2023 на суму 5360,00 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_1 , однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
На час вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За змістом пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59.5 ПК України).
Положенням підпункту 41.1.1. пунктів 41.1, 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків - фізична особа-підприємець, за ідентифікаційним кодом 3135408887, та відповідно до заяви від 29.01.2021 №042321022634 перебуває на спрощеній системі оподаткування на ІІ групі зі ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків, розрахунку податкового боргу, податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку, які нараховані на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2021 №042321022634, не сплачені відповідачем по строку на 20.08.2023, 20.09.2023, 20.10.2023, 20.11.2023, 20.12.2003, 20.01.2024, 20.02.2024, 20.03.2024, 20.04.2024, 20.05.2024, 20.06.2024, відтак набули статусу податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано відповідачу податкову вимогу «Ф» №0027514-1307-0436 від 14.12.2023.
В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу вказаної податкової вимоги на податкову адресу відповідачу та відсутні докази її оскарження.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 15220,00 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу, в тому часткового, також не надано.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, а кошти в розмірі 15220,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 15220,00 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова