Єдиний унікальний 332/2681/25 Головуючий в 1 інст. Яцун О.С.
Провадження №33/807/1048/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
3 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Д.О., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Михайлова Д.О. на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості відсутні),
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 10 травня 2025 року об 11-01 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного засобу - «Alcotest Drager 6820». Результат тесту позитивний - 0,92 ‰, номер тесту 3001. Від керування ОСОБА_1 відсторонений, про повторність попереджений. Своїми діями останній порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Михайлов Д.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що вона є незаконною та необґрунтованою такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
В обґрунтування наведеного зазначив про порушення судом вимог ст. 245, 251, 252, 280, 287 КУпАП, а тому вважає оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
2 жовтня 2025 року, адвокат Михайлов Д.О. звернувся до апеляційного суду з уточненою апеляційною скаргою, в якій зазначив, що відеозапис події засвідчує відсутність факту відсторонення від керування ОСОБА_1 . Як наслідок, ОСОБА_1 , який на думку працівників поліції перебував в стані алкогольного сп'яніння, продовжив рух та через 30 хвилин був зупинений іншим екіпажем поліції зі складанням протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, працівники поліції відправили іншим поліцейським інформацію про ОСОБА_1 з його світлиною, для подальшої його зупинки.
Вважає, що наведене засвідчує про недотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, а також про підбурювання з боку працівників поліції, що порушує п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Зауважив, що після зупинки транспортного засобу, поліцейським без ухвали слідчого судді був проведений обшук салону автомобілю, який спричинив певний стрес у ОСОБА_1 , що призвів до прийняття останнім передчасних та необдуманих рішень.
Просить скасувати постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25 серпня 2025 року, провадження в справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність в судовому засіданні його захисника - адвоката Михайлова Д.О., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Михайлова Д.О., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 325833 від 10 травня 2025 р. підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 0,92 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 4);
- роздруківкою до протоколу з приладу «Драгер 6820» від 10 травня 2025 року з результатом 0,92‰ (а.с. 4);
- відеозаписом події (а.с. 9).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп'яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.
Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.
Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом , та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відеозапис події, який міститься в матеріалах справи засвідчує, що з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами якого встановлено його перебування в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 0,92 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4).
Отже, зміст оглянутого відеозапису повністю спростовує доводи сторони захисту про недотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, а також факту підбурювання з боку працівників поліції.
На доводи захисника про обшук транспортного засобу ОСОБА_1 без наявності ухвали слідчого судді слід зазначити, що вказані обставини виходять за межі обвинувачення наведеного в протоколі та не є вирішальними при розгляді даної справи. Поряд з цим, матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 332/2681/25