Дата документу 29.10.2025 Справа № 335/3044/25
Справа № 22-ц/807/1619/25 Головуючий у 1-й інстанції: Алєксєнко А.Б.
Є.У.№ 335/3044/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А.,
розглянувши у в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Товариствап з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», інтереси яких представляє Маслюженко Микола Павлович на заочне рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя 24 червня 2025 року,
У квітні 2025 року ТОВ «Санфорд Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування зазначало, що 06.05.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено договір №26209000492939 встановлення кредитного ліміту.
При укладенні кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, зокрема: ліміт кредитної лінії, строк дії кредитного ліміту, розмір процентної ставки за користування кредитом, розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної лінії.
Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, встановивши ліміт кредитної лінії на рахунку клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитним коштами в межах кредитного ліміту. Відповідач здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, однак свої зобов'язання щодо повернення заборгованості та сплати відсотків виконав не в повному обсязі внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 781,57 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8 366,23 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 7 415,34 грн.
11.04.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 11/04/24. Також клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №26209000492939 від 06.05.2021.
Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора станом на 10 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №26209000492939 від 06.05.2021 становить 15 781,57 грн. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» додаткових нарахувань не здійснювалось.
З урахуванням вищезазначеного та те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь вищевказану заборгованість за кредитним договором №26209000492939 від 06.05.2021 та понесені судові витрати.
Заочним рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість кредитним договором №26209000492939 від 06.05.2021 року у розмірі 15 781,57 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8 366,23 грн., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 7 415,34 грн..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн.
В апеляційній скарзі позивач ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» витрат на правничу допомогу у сумі 7 200,00 грн., ухвалити нове рішення, яким відшкодувати позивачеві витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 7200,00 грн. та відшкодувати витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції на суму 8 400 грн. та зі сплати судового збору в розмірі 3 633,60 грн.
Вважає помилковими висновки суду першої інстанції про недоведеність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки разом із позовною заявою суду були надані докази щодо обсягу наданих послуг з правничої допомоги та їх вартості, а саме: копію Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №7 від 17.07.2025, підписаного між ТОВ «САНГРАД КАПІТАЛ» та Адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», який містить опис робіт (наданих послуг), які підлягають оплаті згідно п. 3.4.3. договору про надання правничої допомоги. Отже, на підтвердження здійснення правничих послуг щодо боржниці позивачем до суду було надано Реєстр Боржників від 18.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги №1/04 від «01» квітня 2024 року, а також Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 16.12.2024 року до Договору про надання правничої допомоги № 1/04 від «01» квітня 2024 року, а тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні вимог у цій частині.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. х 30 = 90 840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» витрат на правничу допомогу в сумі 7 200 грн.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволення вимог ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» в частині стягнення із ОСОБА_1 судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в сумі 7 200 грн., суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості. На думку суду, матеріали справи не містять відомостей про надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», опису послуг, які були надані позивачу, ані їх вартості, у справі по стягненню заборгованості по кредитному договору №4 від 16.12.2024.
Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад(принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення(пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Як зазначено у Договорі про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, між позивачем та Адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.12-20)
Згідно п.1.1 вказаного договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі відповідно до умов даного Договору правничу допомогу у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити Винагороду.
Пунктом 1.2. договору про надання правничої допомоги передбачено, що серед іншого, Адвокатське об'єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед Клієнтом шляхом складання, підписання та подання до суду позовних заяв.
Згідно Реєстру боржників від 18 листопада 2024 року, який є невід'ємною частиною Договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, на виконання умов п. 2.1. цього Договору, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» передав, а АО «АЛЬЯНС ДЛС» отримало в роботу даний Реєстр прав вимог щодо боржникці ОСОБА_1 за Кредитним договором № 26209000492939 від 06 травня 2021 року (а.с.76).
Згідно Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16 грудня 2024 року, АО «АЛЬЯНС ДЛС» надало ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» такі правові послуги щодо боржниці ОСОБА_1 : проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника, вартість цих послуг визначена в сумі 7 200,00 грн.(а.с.77)
Зазначені документи наявні в підсистемі «Електронний суд» та були долучені позивачем ТОВ «Санфорд Капітал» до позовної заяви, при звернення до суду з даним позовом, однак не були враховані судом першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки судом доказів у справі є обґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з надання консультацій та складення позовної заяви.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідачки на користь позивача 2000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору в частині розподілу судових витрат у справі, що відповідно п.2 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» про стягнення з відповідачки судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, в розмірі 2 500,00 грн.
Згідно п. в ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
Зокрема, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання професійної правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання професійної правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуються здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робі, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги (п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно Акту приймання-передачі правничої допомоги №7 від 17 липня 2025 року відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, АО «АЛЬЯНС ДЛС» надало ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» такі правові послуги щодо боржниці ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції: складання, підписання та подання апеляційної скарги, вартість цих послуг визначена в сумі 8 400,00 грн.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи в суді апеляційної інстанції, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин,зокрема, щодо оскарження рішення суду лише в частині розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 500,00 грн. та їх стягнення не суперечить принципу розподілу судових витрат.
Вимоги апеляційної скарги про стягнення з відповідачки судового збору, помилково сплаченого позивачем при поданні апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що позивачем оскаржувалось рішення суду першої інстанції тільки в частині розподілу витрат на правничу допомогу, які відповідно до ст.176 ЦПК України не враховуються при визначенні ціни позову, а отже і не справляються судовим збором ні при пред'явленні позову, ні при подачі апеляційної скарги, оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за подання заяв (скарг) щодо вирішення судових витрат.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до п. 22. якого у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.
Помилково сплачений позивачем при поданні апеляційної скарги судовий збір за заявою останнього може бути повернуто у порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» задовольнити частково.
Заочне рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
В задоволенні іншої частини вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відмовити.
В іншій, не оскаржуваній частині, рішення суду першої інстанції не переглядалось.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: М.С.Гончар
Е.А.Онищенко