Єдиний унікальний 334/1192/25 Головуючий в 1 інст. Савеленко О.А.
Провадження №33/807/841/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
17 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Червоняка С.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Червоняка С.П. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлений,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 2 лютого 2025 року о 13 годині 19 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 54, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Червоняк С.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вона підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, з підстав неправильного застосування (порушення) норм права, невідповідності та не повного з'ясуванням встановлених обставин.
Посилаючись на положення ст. 335 КПК України зазначив, що враховуючи необхідність ОСОБА_1 в керуванні ТЗ, перш за все, для виконання службових обов'язків, оскільки останній займає посаду начальника служби засобів ближнього бою та розвідки логістики та виконує свої основні завдання по забезпеченню підрозділів вч озброєнням, боєприпасами та номенклатурним майном засобів ближнього бою та розвідки та потребує постійного пересування на ТЗ, постає необхідність в зупиненні провадження в справі на час проходження ОСОБА_1 військової служби.
Наголосив, що звертався до судді місцевого суду з клопотанням про зупинення провадження в справі з наведених підстав, однак в його задоволенні відмовлено.
Вважає, що оскаржувана постанова є передчасною та не лише порушує право ОСОБА_1 , але й вочевидь унеможливлює виконання ним свого службового обов'язку, які так чи інакше зачіпають загальні інтереси.
Просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 червня 2025 року, справу відносно ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Червоняк С.П. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та під час його зупинки працівниками поліції перебував при виконанні військового обов'язку, внаслідок чого не мав часу на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Просив справу відносно ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Червоняка С.П., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Червоняка С.П. на підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236606 від 2 лютого 2025 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія. (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 2 лютого 2025 року, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія (а.с. 4);
- відеозаписом події (а.с. 19).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.
З приводу вимоги апелянта про повернення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Отже, визначені ст. 294 КУпАП повноваження суду апеляційної інстанції не передбачають призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.
На посилання захисника про необхідність зупинення провадження в справі на час проходження ОСОБА_1 військової служби, суддя апеляційного суду вказує на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Червоняка С.П., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази в даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Положеннями ст. 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження в справі.
Отже, з урахуванням того факту, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою захисника - адвоката Червоняка С.П., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази в даній справі під час апеляційного перегляду справи, має можливість висловити позицію сторони захисту щодо суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, а також має інші права, передбачені законами України, суддя апеляційного суду не вбачає законних підстав для зупинення провадження в справі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу адвоката Червоняка Сергія Петровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 червня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/1192/25