Справа № 308/14337/25
Закарпатський апеляційний суд
28.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/732/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2025.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, до 29.11.2025 включно, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України, відомості про які 25.01.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000000295.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не спілкуватися із потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025243000000295 від 25.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою особистого протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.01.2025 у месенджері «Телеграм» почав
-2-
адмініструвати обліковий запис з іменем « ОСОБА_12 » та псевдонімом « ОСОБА_13 » з номером телефону НОМЕР_1 , із якого також почав публікувати оголошення на різних платформах, та в тому числі Інтернет магазині «OLX» про допомогу в оформлені фіктивних відстрочок та інших способів уникнення мобілізації.
У свою чергу, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайшла одне із оголошень, яке опублікував ОСОБА_5 та відгукнулась із проханням про допомогу в оформленні відстрочки для чоловіка. Будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_5 , вважаючи та будучи впевненою, що домовляється про оформлення відстрочки узгодила всі деталі у листуванні та 15.01.2025 о 15 год 07 хв, через додаток ТОВ «Нова Пошта», створила поштове відправлення, де вказала отримувача « ОСОБА_15 », із номером телефону НОМЕР_1 , на відділення Нової Пошти № l, що знаходиться за адресою: Закарпатська область Ужгородський район, с. Минай, вул. Патруся Карпатського, 7А, та відправила грошові кошти в сумі 6200 доларів США.
16.01.2025 після надходження коштів на відділення ТОВ «Нової Пошти № 1», ОСОБА_5 зателефонував до знайомих, які там працюють з метою закриття відправлення швидше, ніж фактичне отримання та приховання його факту присутності там, після чого того ж дня через певний проміжок часу забрав поштове відправлення, та отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
21.01.2025 о 14 год 21 хв через додаток ТОВ «Нова Пошта», ОСОБА_16 створила повторно поштове відправлення на отримувача « ОСОБА_15 », із номером телефону НОМЕР_1 , на відділення Нової Пошти № 1, що знаходиться за адресою: Закарпатська область Ужгородський район, с. Минай, вул. Патруся Карпатського, 7А, та додатково відправила грошові кошти в сумі 800 доларів США.
22.01.2025 після надходження коштів на відділення ТОВ «Нової Пошти № l», ОСОБА_5 повторно зателефонував до знайомих, які там працюють з метою закриття відправлення швидше, ніж фактичне отримання та приховання факту його присутності там, після чого того ж дня через певний проміжок часу, забрав поштове відправлення, та отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_16 матеріального збитку згідно курсу НБУ на загальну суму 295819,16 грн.
Крім того, не зупиняючись на вищенаведеному, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.04.2025, ОСОБА_5 у месенджері «Телеграм» почав адмініструвати обліковий запис з іменем « ОСОБА_17 » та псевдонімом « ОСОБА_18 » з номером телефону НОМЕР_2 , із якого почав публікувати оголошення на різних платформах, та у тому числі Інтернет магазині «OLX» про допомогу в оформлені фіктивних відстрочок та інших способів уникнення мобілізації.
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайшов одне із оголошень, яке опублікував ОСОБА_5 , та відгукнувся із проханням про допомогу в оформленні відстрочки. Будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_5 , вважаючи та будучи впевненим, що домовляється про оформлення відстрочки узгодив всі деталі у листуванні та 23.04.2025 о 11 год 39 хв, через відділення ТОВ «Нова Пошта» № 278 за адресою м. Київ, вул. Мішуги, 2, створив поштове відправлення, де вказав отримувача « ОСОБА_20 », із номером телефону НОМЕР_3 , на відділення Нової Пошти № 1, що знаходиться за адресою: Закарпатська область Ужгородський район, с. Минай, вул. Патруся Карпатського, 7А, та відправив грошові кошти в сумі 92000 грн.
24.04.2025 після надходження коштів на відділення ТОВ «Нової Пошти № 1», ОСОБА_5 зателефонував до знайомих, які там працюють з метою закриття
-3-
відправлення швидше, ніж фактичне отримання та приховання факту його присутності там, після чого того ж дня через певний проміжок часу забрав поштове відправлення, та отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 92000 грн.
30.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України.
Необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких, за що йому загрожує покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , передбачаючи можливість призначення йому реальної міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні. Тому, слідчий вважає неможливим застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобового домашнього арешту, оскільки такі будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам. Просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вказала на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України, які відносяться до категорії нетяжких, за що йому загрожує покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Обґрунтованість підозри стверджується долученими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею визнано доведеними ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні. При цьому слідчий суддя врахувала фактичні обставини кримінального провадження, характер діянь, у вчиннні яких підозрюється ОСОБА_5 , потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання. Таким чином, слідчий суддя прийшла до переконання, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю з покладенням обов'язків, передбачених п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, може повною мірою запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 02.10.2025 скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу. Стверджує, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою та не підтверджуються жодними доказами, у тому числі доданими до клопотання, а будь-які ризики з передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними та ґрунтуються виключно на припущеннях. Підозрюваний ОСОБА_5 не вчиняв інкримінованих йому діянь, особи потерпілих йому невідомі, поштових відправлень не отримував. Також зазначає, що ОСОБА_5 не має намірів перешкоджати кримінальному провадженню та будь-яких дій, які передбачені ст. 177 КПК України, не вчиняв. Крім того, недоведеним є той факт, що відносно ОСОБА_5 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий арешт, а саме особисте зобов'язання, який може бути достатнім для
-4-
забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Разом з тим, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та на утриманні малолітню доньку, а також інвалідність 3 групи та незадовільний стан здоров'я.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора. При цьому враховується, що орган прокуратури належним чином повідомлявся про час та місце розгляду апеляційної скарги. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання та відомостей про поважність причин неявки від прокурора не надходило.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з клопотання у провадженні СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025243000000295 від 25.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України.
30.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 02.10.2025 за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт без застосування електронних засобів контрою на строк до 29.11.2025 включно.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні слідчого обставини про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту належним чином перевірено при розгляді клопотання, заслухано пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, а також досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування цього запобіжного заходу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-5-
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
З ухвали вбачається, що слідчий суддя врахувала те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, за що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , і дійшла до висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є необхідним і достатнім для неухильного виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів уважає, що застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, оскільки врахувала як наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, так і ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає.
Всупереч доводів сторони захисту, обгрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується протоколом про прийняття від ОСОБА_8 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.01.2025; заявою про залучення до провадження в якості потерпілої від 25.01.2025; заявами від 24.01.2025; протоколом огляду речей від 24.01.2025; заявою від 12.02.2025; протоколами огляду документів (дисків) від 14.03.2025, 26.03.2025; протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.06.2025; протоколами обшуку від 06.05.2025; протоколом огляду від 12.05.2025; заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_21 від 25.01.2025 та 14.02.2025; протоколом допиту свідків ОСОБА_10 від 03.06.2025, ОСОБА_22 від 17.02.2025, ОСОБА_23 від 18.02.2025, ОСОБА_24 від 17.02.2025, ОСОБА_25 від 23.04.2025, ОСОБА_11 від 06.05.2025; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.05.2025 та 31.05.2025.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. У ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні цих кримінальних правопорушень на момент вручення підозри були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування та доданими до клопотання.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність
-6-
обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Всупереч доводам підозрюваного та захисника, слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри з огляду на те, що на даній стадії кримінального провадження, суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки стадія розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу не є стадією розгляду судом кримінального провадження по суті пред'явленої підозри чи висунутого обвинувачення.
Апеляційний суд наголошує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою відповідно до положень ч. 1 ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів, а також кваліфікації дій підозрюваного, може бути надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 та практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд вважає, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази, у своїй сукупності, на даній стадії судового розгляду, вказують на обґрунтованість пред'явленої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь, а тому доводи сторони захисту в частині недоведеності обґрунтованої підозри, колегія суддів уважає безпідставними і такі відхиляє.
Із цих підстав, неспроможними є і доводи про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не вчиняв інкримінованих йому діянь, особи потерпілих йому невідомі, поштових відправлень не отримував.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження, такі існують. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у кримінальному. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Тому, неспроможними є і доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із урахуванням наведеного, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та на утриманні малолітню доньку, а також інвалідність 3 групи та незадовільний стан здоров'я, апеляційний суд визнає такими, що не можуть бути підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
-7-
Надані стороною захисту копії медичної документації щодо ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , жодним чином не свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який є необхідним задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання встановленим ризикам.
Також, на переконання апеляційного суду, сторона захисту не навела переконливих доводів того, що менш суворі запобіжні заходи будуть достатніми та зможуть забезпечити запобігання настанню встановлених ризиків.
Непереконливими і такими, що не дають підстав для застосування щодо ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 не має намірів перешкоджати кримінальному провадженню та будь-яких дій, які передбачені ст. 177 КПК України, не вчиняв.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до переконання, що прокурором у судовому засіданні суду першої інстанції була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, що у своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.
Інших доводів, крім тих, які були перевірені слідчим суддею в ході розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, в апеляційній скарзі не наведено і на такі не вказувалось під час її розгляду.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою і такою, що відповідає вимогам ст. 196 КПК України, у зв'язку з чим підстав для її скасування на підставі доводів апеляційної скарги та наданих стороною захисту доказів, не вбачає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду на наведено таких обставин та не надано таких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявленор.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2025 щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді