Справа № 279/5102/24
Провадження №11-кп/801/889/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 11.06.2025 року у кримінальному провадженні, відомості по якому внеснно до ЄРДР за № 12024060490000296 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України
за участю сторін кримінального провадження
прокурорів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_10
обвинуваченого: ОСОБА_7
представника потерпілої-захисника: ОСОБА_11
встановив:
Прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 11.06.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 153 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить, вирок Малинського районного суду Житомирської області від 11.06.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 153 КК України скасувати в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначення покарання.
Ухвалити новий вирок,яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.
Початок строку відбуття призначеного судом покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту затримання з метою приведення вироку до виконання.
В решті вирок залишити без змін.
Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 11.06.2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення із дня фактичного затримання - 14 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили відповідно до ч. 5 ст.72 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на підставі ухвал слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 17.05.2024, скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати щодо залучення експертів у розмірі 37359 (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 72 копійки.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
14 травня 2024 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_12 зустрілись поблизу будинку 90 по вул. Шевченка в м. Коростень Житомирської області. Під час зустрічі у ОСОБА_7 , який достовірно знав про те, що ОСОБА_12 є неповнолітньою та має фізіологічно виражені вади опорно-рухового апарату, виник умисел на вчинення дій сексуального характеру щодо ОСОБА_12 з метою задоволення своєї статевої пристрасті.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на сексуальне насильство щодо неповнолітньої ОСОБА_12 , ОСОБА_7 разом з потерпілою пройшов до ділянки місцевості неподалік гаражного кооперативу, що по вул. Шевченка в м. Коростень Житомирської області. Використовуючи безпорадний стан неповнолітньої, обумовлений вираженими вадами опорно-рухового апарату, ОСОБА_7 зняв із потерпілої штани та нижню білизну. Застосовуючи фізичне насильство, яке проявилось в утримуванні та перевертанні потерпілої з боку на бік на ґрунтовій поверхні, вчинив відносно неповнолітньої ОСОБА_12 , без її добровільної згоди, дії сексуального характеру з використанням пальців рук в області її зовнішніх статевих органів (переддвір'я піхви), не пов'язані з проникненням в тіло потерпілої, внаслідок чого порушив її статеву недоторканість, завдав потерпілій фізичного болю та моральних страждань.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що перекваліфіковуючи дії ОСОБА_7 з ч.2 ст. 152 КК України на ч.3 ст. 153 КК України, суд першої інстації не в повній мірі дотримався вимог ч.1 ст. 370 КПК України щодо обгрунтованості та вмотивованості судового рішення.
Перекваліфікувавши дії ОСОБА_7 , суд мотивував рішення тим, що стороною обвинувачення ненадано доказів, які б підтвердили факт згвалтування, висновки суду невідповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Потерпіла ОСОБА_12 , як під час досудового розслідування так і судового розгляду зазначала, що дії сексуального характеру, які вчиняв відносно неї ОСОБА_7 14.05.2024 близько 18 години не відповідали її волі, у потерпілої на нижніх кінцівках були виявлені тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості (синці та подряпини), які були спричинені їй обвинуваченим під час події та об'єктивно свідчать про те, що дії обвинуваченого вчинялись із застосуванням фізичного насильства щодо потерпілої.
Після того, як обвинувачений не зміг проникунти в їх тіло вагінально, всупереч її волі вчинив дії сексуального характеру в області її статевих органів з використанням пальців рук, у зв»язку з чим її було спричинено больові відчуття.
Оскільки відповідно до висновку судово-медичного експерта Коростенського відділення Житомирського обласного бюро судово-медичних експертиз № 109 від 17.05.2024 при обстеженні у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження, які локалізувались по внутрішній поверхні лівого стегна , в проекції правого і лівого колінних суглобів, по внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки, по зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна; вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.
Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_12 не порушена. Наявність таких ушкоджень свідчить про проникнення обвинуваченим ОСОБА_7 пальцями рук в тіло неповнолітньої потерпілої ОСОБА_12 вагінальним шляхом із використанням пальців рук.
Суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав правильної правової оцінки тому факту, що у ОСОБА_12 при гінекологічному обстеженні мало місце садно на слизовій оболонці предвірр'я піхви. Що повністю узгоджується з показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_12 , яка серед іншого, зазначає, що ОСОБА_7 всупереч її волі вчинив дії сексуального характеру в області її статевих органів з використанням пальців рук, у зв'язку з чим їй було спричинено больові відчуття.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції не дотримався вимог ст.50, ст.65 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , тяжкості вчиненого кримінального правоопрушення, призначив покарання, яке за своїм видом та розміром є явно несправедливим через м'якість.
Заслухавши доповідача, думку прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які просили задоволити апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_10 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, представника потерпілої-захисника ОСОБА_11 , який просив задоволити апеляційну скаргу прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокуора слід відмовити, , виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, яке має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно з ст.94 цього Кодексу. Суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.152 КК України, а саме в діях сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з використанням пальців рук за наступних обставин.
14 травня 2024 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи на дитячому майданчику біля будинку 90 по вул. Шевченка в м. Коростень, побачив неповнолітню ОСОБА_12 , яка має фізичні вади здоров'я із фізіологічно вираженими вадами опорно-рухового апарату, де у ОСОБА_7 виник умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої потерпілої з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення статевого акту з неповнолітньою, ОСОБА_7 застосувавши фізичне насильство відносно потерпілої ОСОБА_12 , яке виразилось у нанесенні удару по плечу, схопив останню за руку та почав тягнути її до гаражного кооперативу по вул. Шевченка в м. Коростень, з метою приховання своїх сексуальних намірів від сторонніх осіб, в процесі чого потерпіла почала чинити ОСОБА_7 опір, однак останній не зупинився, а використовуючи безпорадний стан неповнолітньої, взяв її на руки та приніс до вказаного гаражного кооперативу, де вони залишались непоміченими стороннім особам, утримуючи потерпілу під вагою власного тіла, притискаючи до землі, силоміць зняв з неї штани та спідню білизну, після чого ігноруючи волю потерпілої, яка в силу своїх фізіологічних можливостей чинила супротив та кричала, щоб він її відпустив, проник у тіло потерпілої вагінальним шляхом із використанням пальців його рук, без добровільної згоди потерпілої, таким чином вступив у статевий зв'язок з неповнолітньою ОСОБА_12 .
Під час судового розгляду суд першої інстанції допитав обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілу ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , судово-медичного експерта ОСОБА_19 , проаналізував їх показання у сукупності з перевіреними доказами та дійшов висновку щодо наявності підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.3 ст. 152 КК України на ч.3 ст. 153 КК України.
Перевіривши вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 153 КК України такими, що ґрунтуються відповідно до вимог ст.94 КПК України на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 пояснював, з потерпілою ОСОБА_12 до події ніяких відносин не мав, у одних компаніях не відпочивали, однак знає її, так як з її братом навчався в одному класі. Обвинуваченому було достовірно відомо, що потерпіла є неповнолітньою, оскільки вона сама повідомила про свій вік, та що в неї наявне захворювання опорно-рухового апарату («погано ходить»). 14.05.2024 близько 18 години обвинувачений вийшов з місця проживання колишнього опікуна - ОСОБА_13 , що в АДРЕСА_2 , пройшов у двір та сів на лавці, щоб покурити. До нього підійшла ОСОБА_12 та запитала його з приводу її дядька. Також присіла до нього на лавку та вони почали розмовляти. ОСОБА_12 запропонувала йому добавитись у її друзі у соцмережі. Потім почала йому казати, що він красивий, на що він відповів, що вона також симпатична. Потім обвинувачений залишив ОСОБА_20 та повернувся додому. Взявши вдома телефон, він вийшов з на вулицю, де його чекала потерпіла, яка пішла за ним. Потерпіла самостійно до нього підійшла біля магазину «Кит» та запропонувала разом піти в парк, при цьому також сказала, що йому сподобається, в цей момент обвинувачений зрозумів, що дівчина хоче вступити з ним у статеві стосунки. По дорозі вона сказала, що потрібно швидко, бо їй не дозволяють далеко ходити. Вони разом пішли, але не в парк, а в яблуневий сад. Зайшли під аркою біля гаражів, далі йшли по стежці між деревами та кущами, відійшли метрів 20 від входу. ОСОБА_21 йшла самостійно. Коли зупинились, то ОСОБА_21 потягнулась до обвинуваченого і він її поцілував. Вона самостійно зняла кофту і футболку, однак потім одягла назад. Штани теж намагалась зняти сама, але в неї не вийшло і тому він інтуїтивно їй допоміг. Труси вона зняла самостійно. Він також зняв із себе кросівки, штани та труси, а кофту розщебнув. Вони опустились на траву, де перевертались (дослівно «кувиркались») та цілувались. Потім потерпіла сіла на обвинуваченого зверху в районі його стегон, він торкався її грудей та вони продовжували цілуватись, при цьому їхні геніталії не торкались одна одну. В цей час в нього відбулася ерекція статевого органу, але статевого акту не відбулося, як і еякуляції. ОСОБА_21 не висловлювалась при цьому, що їй боляче. Обвинувачений пам'ятає, що в той час, коли потерпіла сиділа на ньому, то своєю рукою вона торкалась власних геніталій. Крові у потерпілої обвинувачений не бачив. Кров знайшли на його одязі після того, як затримали, вже в поліції. Потім вони почули, що поруч проходять люди - чоловік з жінкою. Анна лягла на траву, а він піднявся. Люди запитали чи все добре. Обвинувачений вдягнувся та запитав у ОСОБА_22 чи буде вона вдягатись, вона мовчала. Він пішов додому, залишивши потерпілу. Вдома помив руки, почистив штани від ґрунту та пішов в центр гуляти. Через дві години його біля стадіону зупинили працівники поліції, повезли в управління, по дорозі залякували. В поліції вилучили у нього речі. Обвинувачений зауважує, що потерпіла не кричала, не чинила ніякого спротиву, а він її не бив. Коли повз них проходили люди, то ОСОБА_21 злякалась. Обвинувачений наполягає, що він потерпілу не ґвалтував, оскільки статевого акту між ними не було, а все, що відбулося, було за її згодою.
Потерпіла ОСОБА_12 у судовому засіданні у присутності її законного представника ОСОБА_23 та психолога ОСОБА_24 , пояснювала, що в той день вона хотіла піти в парк з обвинуваченим ОСОБА_25 , щоб поспілкуватись на лавці. Вона пішла з ним сама, добровільно, оскільки не розрахувала, що таке станеться. Сподівалась тільки поспілкуватись. По дорозі ОСОБА_7 її не бив. Поки йшли, цілувались двічі, це було добровільно з її сторони. А потім на пустирі, там, де дерева, він зняв з неї штани та труси, потім дістав свій статевий орган і запропонував вступити в оральний статевий зв'язок, однак цього не відбулося. При цьому обвинувачений із себе одягу не знімав. Потім обвинувачений сказав їй лягти на землю, перевертав її на бік, садив на себе зверху (один раз). У нього не вийшло проникнути своїми геніталіями вагінально, тому він почав сунути в її статеві органи палець. Такі дії обвинуваченого спричинили їй біль, тому вона кричала, в неї почалась істерика. Під час того, як обвинувачений її повертав, у неї утворились синці на ногах від гілок дерев та кущів, які там росли. Поруч проходили люди - жінка, чоловік, з ними була собака, яка почала гавкати в їхній бік. Тоді обвинувачений пішов, залишивши її там, потім повернувся, забрав кепку і знову пішов. Після цього потерпіла самостійно вдягнулась та пішла в напрямку парку. Від того, що трапилось, вона себе погано почувала. А біля парку їй стало зовсім погано, відчувала, що може втратити свідомість. Там до неї підійшли люди, потім приїхала швидка та поліція.
Свідок ОСОБА_13 пояснював, що від працівників поліції йому стало відомо, що ОСОБА_7 , усиновителем якого він був з 2007 року по 2020 рік вчинив згвалтування. Коли ОСОБА_26 привозили на слідчі дії, то свідок зустрічався із обвинуваченим, який повідомляв, що в тому, що його обвинувачують, то все неправда.
Свідок ОСОБА_27 пояснювала, що 14.05.2024 близько 19 години прогулювалась біля стадіону «Локомотив» в м. Коростень. В цей час побачила наглядно знайому дівчину, яка проживає в одному мікрорайоні зі свідком. Дівчина мала захворювання ДЦП. Дівчинка сиділа на траві, плакала, трусилась, була в шоковому стані. Підійшовши до неї, стала розпитувати, що сталось. Дівчинка повідомила, що над нею познущались, а саме зґвалтували. Це зробив хлопець, приятель її подруги. Сказала, що хлопець вдарив її в живіт, а потім потягнув, вона відбивалась, він жорстоко її зґвалтував, їй було боляче. Це було за гаражами, він її туди затягнув. Тілесних ушкоджень на потерпілій свідок не бачила, бо вона була в одязі; звернула увагу, що одяг був чистий, на штанах не защебнутий ґудзик. На перший погляд свідку здалося, що дівчина була нетвереза («ніби в дурмані»). Свідок викликала швидку та поліцію. У швидкій дівчину оглянули та підтвердили, що було зґвалтування. Від місця, на яке вказала потерпіла, як на місце події, до того місця, де свідок її виявила, відстань до 100 м.
Свідок ОСОБА_15 пояснював, що 14.05.2024 близько 18 години йшов по парку, що по вул. Шевченка в м. Коростень. В цей час побачив, як зі сторони гаражів бігла дівчинка, сильно накульгуючи, і плакала. Через декілька метрів впала на траву. Під час розмови, не відразу, дівчинка повідомила, що її зґвалтував друг її подруги. При цьому показала рукою в напрямку гаражів, які були за 50-70 м.
Свідок ОСОБА_16 пояснював, що потерпіла є його племінницею. ОСОБА_12 має інвалідність з дитинства, погано ходить. Навчається у школі №9, але школу не відвідує, вчителі приходять до ОСОБА_22 додому. Так, 14.05.2024 до нього зателефонував знайомий та повідомив, що з племінницею щось сталось, вона лежить біля його будинку на траві. Коли свідок приїхав на місце, то потерпіла лежала заплакана, вся трусилась, коліна були побиті. Анна не могла нічого сказати. Свідок на руках відніс її в машину. Потім у швидкій потерпілій зробили заспокійливий укол і вона почала говорити. Розповіла, що того хлопця вона бачила із своєю подругою. Вона гуляла на дитячому майданчику, потім перейшла через дорогу. А обвинувачений повів її туди (на місце події). Вона противилась, то він взяв її на руки і поніс. Свідок зазначив, що у потерпілої руки і коліна були брудні, штани приспущені, на інше увагу не звернув. Деталей потерпіла йому не розповідала, але з розмови свідкові стало відомо, що обвинувачений один раз чи вдарив чи штовхнув потерпілу, також нібито у обвинуваченого був якийсь предмет, який імітує чоловічі геніталії, яким він вчиняв протиправні дії.
Свідок ОСОБА_17 пояснювала, що останні 10 років дружить з обвинуваченим. Протягом останніх 2 тижнів до події спілкувалась з ОСОБА_12 , хотіла її підтримати. Того дня, близько 17 години вона зустріла ОСОБА_12 , яка подарувала свідку браслет. В подальшому біля кафе «Дрінкс» в м. Коростень побачила ОСОБА_7 , який вживав алкогольні напої разом з невідомим для неї хлопцем, поспілкувалась з ним хвилин 5 і пішла додому. Близько 23 години до місця проживання свідка приїхали працівники поліції та запитали з приводу зґвалтування ОСОБА_7 неповнолітньої ОСОБА_12 . Свідок повідомила, що не думає, що ОСОБА_26 міг таке вчинити, бо знає його як спокійного, такого, що з повагою ставиться до дівчат. Хоча й не заперечує того факту, що в біографії ОСОБА_28 були випадки крадіжок, вживання алкоголю та «трави».
Свідок ОСОБА_18 пояснював, що щодня, тричі на день, вигулює собаку біля стадіону «Локомотив» в м. Коростень. Якось ввечері до нього додому прийшли працівники поліції та запитали чи знає свідок чоловіка на фото. Свідок того чоловіка не знав та запитав, що відбулося, на що поліцейські повідомили, що на гаражах відбулась якась неприємність.
Судом апеляційної інстанції за клопотанням прокурора повторно досліджено:
- протокол огляду місця події від 14.05.2024 з ілюстративною фототаблицею, згідно з яким було оглянуто ділянку місцевості у м. Коростень за координатами площею 15*10 м, за 100 м від якої розташований цегляний гараж №50; за 600 м від вказаної ділянки знаходиться багатоповерховий будинок АДРЕСА_3 ; через центр ділянки проходить витоптана стежка; на місці огляду виявлено та вилучено жерстяну банку сірого кольору з написом «King's bridge», листок рослини з невідомою речовиною та упаковку паперових серветок;
- постанову про визнання предмета речовим доказом від 15.05.2025 та ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.05.2024 про накладення арешту на нижню білизну ОСОБА_12 ;
- висновок судово-медичної експертизи № 109 від 17.05.2024 року, згідно з яким при обстеженні у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден, що локалізуються по внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, в проекції правого і лівого колінних суглобів, по внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки, по зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна; вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Ушкодження утворились в межах однієї доби до моменту проведення обстеження і кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу для здоров'я. При гінекологічному обстеженні лікарем гінекологом, згідно з медичною довідкою, у обстежуваної наявне садно на слизовій оболонці переддвір'я піхви, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмета в результаті тертя, можливо в межах однієї доби до моменту проведення обстеження, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Будь-яких інших тілесних ушкоджень не виявлено. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_12 не порушена. Обстежувана ОСОБА_12 статевої зрілості досягла. На момент проведення обстеження достовірних ознак, в тому числі враховуючи локалізацію і морфологічні особливості тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_12 , про статевий акт не отримано.
- висновок додаткової судово-медичної експертизи № 132 від 14.06.2024, згідно якого тілесні ушкодження, які виявлені на тілі ОСОБА_12 та описані у висновку №109, виникли від дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Ідентифікувати тупий твердий предмет, від дії якого виникло садно на слизовій оболонці переддвір'я піхви не представляється можливим. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_12 не порушена. Достовірних даних щодо проникнення у піхву тупого твердого предмета експертизою не встановлено;
- висновок додаткової судово-медичної експертизи № 132 від 14.06.2024, відповідно до якого тілесні ушкодження, які виявлені на тілі ОСОБА_12 та описані у висновку №109, виникли від дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Ідентифікувати тупий твердий предмет, від дії якого виникло садно на слизовій оболонці переддвір'я піхви не представляється можливим. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_12 не порушена. Достовірних даних щодо проникнення у піхву тупого твердого предмета експертизою не встановлено
- висновок комісійної судово-медичної експертизи ДСУ «Житомирське обласне бюро судово-медичних експертиз» № 143 від 30.07.2024, згідно якого при приведенні судово-медичної експертизи у неповнолітньої ОСОБА_12 будь-яких ушкоджень дівочої перетинки виявлено не було, але враховуючи її анатомічну будову (еластична, помірно розтягувана, з наявним невираженим кільцем скорочення) маловірогідно, що здійснення статевих актів можливе без порушення цілісності дівочої перетинки. При проведенні судово-медичної експертизи у неповнолітньої ОСОБА_12 було виявлено садна на обох стегнах, обох колінних суглобах та правій гомілці, які утворилися від дії твердих тупих предметів і за своїми морфологічними особливостями можуть відповідати часу їх утворення в межах однієї доби до часу проведення судово-медичної експертизи та відноситься до легких тілесних ушкоджень. Термін та поняття «зґвалтування» є юридичним і в компетенцію комісійної судово-медичної експертизи при оцінці характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту або розбещених дій, не входить. Враховуючи дані гінекологічного огляду неповнолітньої ОСОБА_12 , виявлене у потерпілої садно слизової оболонки присінку піхви утворилося від дії тупого твердого предмету, що не залишив за собою характерних слідів для його ідентифікації, і могло бути спричинене як нігтями пальців рук сторонньої особи, так й власною рукою. При проведенні судово-медичної експертизи у неповнолітньої ОСОБА_12 будь-яких ушкоджень дівочої перетинки виявлено не було, що також підтверджується даними гінекологічного огляду потерпілої.
- висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-24/38786- БД від 18.02.2025 року відповідно до якого встановлено генетичні ознаки букального епітелію потерпілої ОСОБА_12 (об'єкт № 1) та підозрюваного ОСОБА_7 (об'єкт № 2). На виворітній поверхні ластовиці трусів ОСОБА_12 (об'єкт № 3, 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами, сперми не виявлено; за генетичними ознаками кров та клітини належать потерпілій. У наданому на дослідження змиві з статевого члена підозрюваного ОСОБА_7 (об?єкт № 9), виявлено клітини з ядрами, крові людини та сперми не виявлено; встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з статевого члена підозрюваного ОСОБА_7 (об'єкт № 9), які є змішаними, містять генетичні ознаки більш ніж двох осіб та для подальшої ідентифікації непридатні. Генетичні ознаки крові та клітин, виявлених на виворітній поверхні трусів ОСОБА_29 , на відстані 75 мм від верхнього краю та 240 мм від правого бічного шва на площі 30*140 (об'єкт № 5) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_12 та підозрюваного ОСОБА_7
- висновок судово-психіатричної експертизи №69-2024 від 15.07.2024 року Житомирської філії судових експертиз ДУ «ІПС МОЗ України», відповідно до якого неповнолітня ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період кримінального правопорушення, вчиненого відносно неї, виявляла клінічні ознаки легкої розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкою за психастенічним типом (F 70.1 МКХ-10). Неповнолітня ОСОБА_12 за своїм психічним станом не здатна розуміти характер та значення вчинених відносно неї кримінальних дій, та керувати ними, не могла чинити опір. ОСОБА_12 в даний час виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю, стан декомпенсації (F 70.1 МКХ-10). Даний психічний розлад не виник внаслідок протиправних, скоєних проти неї дій, проте, на фоні психотравмуючих подій розвинулись зміни в її психоемоційному стані. Ситуація, що досліджується за матеріалами кримінального провадження, є психотравмувальною для неповнолітньої ОСОБА_12 . Неповнолітня ОСОБА_12 має зміни в психоемоційному стані, стала замкнутою та нервовою, пізніше лягає спати, кричала вночі - снилось, як він це робить. Характерологічно: невпевнена, боязка, несмілива, має пасивну поведінку, нестійкий настрій, емоційно незріла, лабільна, зі зниженим вольовим контролем поведінки. Неповнолітня ОСОБА_12 , з урахуванням вікових особливостей, може на поверхнево-примітивному рівні, уповільнено сприймати обставини, відповідні свідчення дає по навідних запитаннях, коротко, потребує організуючої допомоги.
На думку прокурора висновки суду щодо недоведеності факту згвалтування спростовуються показами потерпілої ОСОБА_12 , та висновками судово-медичних експертиз № 109 від 17.05.2024 та висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-24/38786-БД від 18.02.2025.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази у справі, дав їм належну оцінку, правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення та обґрунтовано дійшов висновку, щодо перекваліфікації дій ОСОБА_7 з ч.3 ст. 152 на ч.3 ст. 153 КК України, оскільки не встановлено факту проникнення в тіло потерпілої.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує те, що ч.3 ст. 152 КК України передбачена відповідальність за зґвалтування, неповнолітньої особи, ч.3 ст. 153 КК України за сексуальне насильство, вчинене щодо неповнолітньої особи.
Згідно правовового висновку викладеного у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15.05.2024 року у справі № 159/1381/22 об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 153 КК, полягає у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи.
Для кваліфікації дій винного за цією статтею необхідно встановити, чи були вчинені щодо потерпілої особи будь-які насильницькі дії, чи мали вони сексуальний характер та чи були вчинені без добровільної згоди потерпілої, крім випадку, якщо вони були вчинені щодо малолітньої особи незалежно від її добровільної згоди.
До дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи, можуть бути віднесені, зокрема, тертя по зовнішніх геніталіях жінки руками та мацання (торкання) геніталій руками.
Отже, будь-які торкання до інтимних частин тіла малолітньої потерпілої особи, незалежно від наявності добровільної згоди на такі дії з її боку, необхідно кваліфікувати як сексуальне насильство за відповідною частиною ст. 153 КК.
Судом першої інстанції беззаперечно встановлено дату, час та місце події, те, що обвинуваченому ОСОБА_7 було відомо про неповнолітній вік потерпілої, що не заперечувалось самим обвинуваченим, який бачив виражені вади опорно- рухового апарату потерпілої.
В обгрунтування свого рішення суд поклав сукупність доказів, які не викликають сумнівів, перевірених щодо допустимості та належності відповідно до ст. 85, ст. 86 КПК України, покази обвинуваченого ОСОБА_7 , який пояснював, що сприйняв пропозицію потерпілої прогулятись, як пропозицію вступити у статевий зв'язок,тому вони пішли на територію гаражного кооперативу, що суд оцінив як умисел на вчинення сексуальних дій щодо потерпілої з використанням її безпорадного стану, оскільки у останньої виражені вади опорно-рухового апарату.
Вирішуючи питання щодо квалфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , суд проаналізував у сукупності та, врахувавши диспозицію ч.3 ст. 152 КК України та диспозицію ч.3 ст. 153 КК України вірно звернув увагу на те, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у проникненні у тіло потерпілої вагінальним шляхом із використанням пальців рук та мотивував свій висновок щодо недоведеності того, що ОСОБА_7 під час вчинення дій сексуального характеру щодо потерпілої проник у її тіло вагінальним шляхом із використанням пальців рук.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги прокурора, щодо доведеності вини ОСОБА_7 за ч.3 ст.152 КК України з посиланям на наявність тілесних ушкоджень, спростовуються доказами, оціненими в сукупності судом першої інстанції.
Суд першої інстанції перевірив обставини зазначені у обвинувальному акті.
При цьому судом враховано показання потерпілої, яка пояснювала, що з ОСОБА_7 пішла без будь-якого примусу.
Також суд встановив відсутність доказів, що потерпілій, як зазначено у обвинувлаьному акті наносився удар по плечу чи прикладалась сила до її рук, щоб тягнути, долаючи опір.
Перевіряючи висновки суду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновок судово-медичної експертизи № 109 від 17.05.2024 року, згідно з яким при обстеженні у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден, що локалізуються по внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, в проекції правого і лівого колінних суглобів, по внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки, по зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна; вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Ушкодження утворились в межах однієї доби до моменту проведення обстеження і кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу для здоров'я. При гінекологічному обстеженні лікарем гінекологом, згідно з медичною довідкою, у обстежуваної наявне садно на слизовій оболонці переддвір'я піхви, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмета в результаті тертя, можливо в межах однієї доби до моменту проведення обстеження, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Будь-яких інших тілесних ушкоджень не виявлено.
Зазначене вказує на відповідність висновків суду, обставинам кримінального правопорушення, оскільки виявлені тілесні ушкодження не є тілесними ушкодженнями на плечі чи руках, як стверджує сторона обвинувачення.
Суд встановив, що обвинувачений зняв з потерпілої одяг з нижньої частини тіла, однак під час судового засідання доказів, що потерпіла чинила опір не було здобуто та, врахував показання потерпілої, що на першому етапі взаємин з обвинуваченим її дії були добровільні і вони цілувались, вона цього бажала, що співпадає з показами обвинуваченого.
Подальші дії ОСОБА_7 , намагання вступити в статевий зв'язок , проникнути у тіло потерпілої вагінально, спричинили фізичний біль та викликали психоемоційну реакцію, яку потерпіла описала як «істерику» свідками якої стали допитані судом свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_15 .
Перевіривши докази у даному провадженні ,суд з урахуванням примітки до ст. 152 КК України, практики Верховного Суду вірно мотивував свої висновки щодо відсутності доказів добровільності згоди потерпілої на вчинення щодо неї дій сексуального характеру.
Під час судового розгляду допитано судового експерта ОСОБА_19 , яка надала роз»яснення висновків судово-медичних експериз № 109 та №132 та вказувала, що у потерпілої ОСОБА_12 після події при гінекологічному огляді було виявлено садно у переддвір'ї піхви. Переддвір'я піхви є зовнішнім статевим органом, а садно в цій частині не є ознакою, яка б давала підстави зробити висновок про проникнення до статевого органу потерпілої. Зазначене тілесне ушкодження виникло від дії тертя твердим тупим предметом. Тілесні ушкодження на ногах потерпілої також виникли від дії твердих тупих предметів.
Вказані покази судового експерта ОСОБА_19 узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 109 від 17.05.2024, згідно з яким при обстеженні у ОСОБА_12 при гінекологічному обстеженні лікарем гінекологом, згідно з медичною довідкою, у обстежуваної наявне садно на слизовій оболонці переддвір'я піхви, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмета в результаті тертя, можливо в межах однієї доби до моменту проведення обстеження, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Будь-яких інших тілесних ушкоджень не виявлено. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_12 не порушена. Обстежувана ОСОБА_12 статевої зрілості досягла. На момент проведення обстеження достовірних ознак, в тому числі враховуючи локалізацію і морфологічні особливості тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_12 , про статевий акт не отримано та висновком додаткової судово-медичної експертизи № 132 від 14.06.2024, відповідно до якого тілесні ушкодження, які виявлені на тілі ОСОБА_12 та описані у висновку №109, виникли від дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Ідентифікувати тупий твердий предмет, від дії якого виникло садно на слизовій оболонці переддвір'я піхви не представляється можливим. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_12 не порушена. Достовірних даних щодо проникнення у піхву тупого твердого предмета експертизою не встановлено.
Зазначені висновки, пояснення судово медичного експерта узгоджуються з поясненнями потерпілої, яка вказувала, що, коли у обвинуваченого не вийшло проникнути геніталіями вагінально, він почав сунути палець в її статеві органи, чим спричинив біль, що підтверджується синцем наявним на слизовій оболонці переддвір'я піхви, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмета.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному провадженні не доведено факт згвалтування обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілої ОСОБА_12 .
Що стосуєтся посилань у апеляційній скарзі прокурора на висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-24/38786-БД від 18.02.2025 року, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки букального епітелію потерпілої ОСОБА_12 , та ОСОБА_7 на спідній білизні потерпілої, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-24/38786-БД від 18.02.2025, встановлено, що на виворітній поверхні ластовиці трусів ОСОБА_12 (об'єкт № 3, 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами, сперми не виявлено; за генетичними ознаками кров та клітини належать потерпілій. У наданому на дослідження змиві з статевого члена підозрюваного ОСОБА_7 (об?єкт № 9), виявлено клітини з ядрами, крові людини та сперми не виявлено; встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з статевого члена підозрюваного ОСОБА_7 (об'єкт № 9), які є змішаними, містять генетичні ознаки більш ніж двох осіб та для подальшої ідентифікації непридатні. Генетичні ознаки крові та клітин, виявлених на виворітній поверхні трусів ОСОБА_29 , на відстані 75 мм від верхнього краю та 240 мм від правого бічного шва на площі 30*140 (об'єкт № 5) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_12 та підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно пояснень судово-медичного експерта на момент огляу у потерпілої були помірні кров'яні фізіологічні виділення зі статевого органу.
За таких обставин, висновок молекулярно- генетичних експериз не є доказом факту згвалтування, а підтверджує факт насильницьких дій з боку обвинуваченого ОСОБА_7 .
Висновок експертизи не спростовує висновки суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 ,який грунтується на сукупності доказів, досліджених, перевірених з точки зору належності, допустимості, достовірності.
Суд у відповідності до ст. 85, 94 КПК України повно та всебічно з»ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та дійшов вірного висновку, щодо наявності підстав для кваліфікцаії дій ОСОБА_7 за ч.3 ст. 153 КК України - вчинення умисних насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_12 , без її добровільної згоди (сексуальне насильство).
З таким рішенням погоджується суд апеляційної інстанції.
Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції в дотримання вимог ст.50, ст.65 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявності обставини, що обтяжує покарання, визначив покарання, яке відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нових злочинів.
Будь-яких підстав для зміни чи скасування вироку суду відповідно до ст. 409 КПК України судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 11.06.2025 року щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст. 153 КК України залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3