Справа № 129/3671/25
Провадження №11-сс/801/879/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
24 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
підозрюваного ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2025 року,
якою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення застави до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щучинськ Кокчетавської області Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із пропрофесійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України, неодноразово судимого (18 судимостей), ввостаннє 20.02.2025 р. вироком Октябрського районного суду міста Полтави за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, та який 03.06.2025 р. звільнений з Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» умовно- достроково з не відбутим покаранням у виді позбавлення волі строком більше 6 років для проходження військової служби за контрактом,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Слідчим відділенням Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №120250200900000460 за ч. 5 ст. 407 КК України.
У межах даного кримінального провадження ОСОБА_8 повідомлено про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, пов'язаний тим що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання;
п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій;
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, пов'язаний тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину під час умовно-дострокового звільнення.
Ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2025 року - задоволено клопотання слідчого. Обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 строком на шістдесят днів, без визначення застави. Визначено, що строк тримання під вартою слід рахувати з часу фактичного затримання 15.10.2025 о 20 год. 00 хв. Також визначено, що дія ухвали закінчується 13.12.2025 в 20 год. 00 хв.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Основні доводи апеляційної скарги :
-вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які зазначені у клопотанні, а тому сама лише тяжкість вчиненого інкримінованого правопорушення не може бути єдиною підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу;
- в ухвалі слідчого судді не наведено належних аргументів щодо неможливості застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави;
слідчим суддею не враховано те, що підозрюваний вину визнає, щиро кається, дає зізнавальні свідчення, співпрацює із досудовим слідством, у момент затримання не здійснював опір працівникам поліції, хворіє, йому необхідна постійна медична допомога та реабілітація, що в місцях несвободи отримати вкрай тяжко, виявляє бажання повернутись до військової служби.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вказав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, заявлені ризики доведені.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, перевіривши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Як убачається із апеляційної скарги, стороною захисту не оскаржується обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яким йому висунуто підозру, а тому колегія суддів, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорені, та вважає висновки слідчого судді у цій частині правильними.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Статтею 194 КПК України передбачено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час перевірки вмотивованості поданого слідчим клопотання, слідчим суддею було встановлено, що у кримінальному провадженні №120250200900000460 за ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання, та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При цьому, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на спростування доводів сторони захисту, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків апеляційний суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Крім того, ризик переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується тим, що ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем 22.06.2025, згідно з підозрою самовільно залишив територію розташування військової частини НОМЕР_1 , тобто тривалий час був відсутній на військовій службі.
Також ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний разом зі свідками проходили військову службу в одній військовій частині, що може створити умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків.
Відповідно, перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтованим є і ризик можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, оскільки він, будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, тобто вбачає за можливе порушення військової дисципліни. До того ж, підозрюваний раніше неодноразово судимий, інкриміноване правопорушення вчинив під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід ураховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний, обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначених ризиків.
Таким чином, колегія суддів ставиться критично до тверджень сторони захисту щодо недоведеності ризиків та не підтвердження їх існування, оскільки відомості, що є наявні в матеріалах кримінального провадження свідчать про протилежне.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що вимоги апеляційної скарги захисника, який заперечує доведеність передбачених ст.177 КПК України ризиків, та одночасно просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді триманням під вартою з визначенням застави є суперечливими, оскільки за змістом ст.194 КПК України будь-який запобіжний захід може бути застосований лише за наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із наведених ризиків.
Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний визнає вину, щиро кається, дає зізнавальні свідчення, співпрацює із досудовим слідством, у момент затримання не здійснював опір працівникам поліції, виявляє бажання повернутись до військової служби самі по собі не спростовують висновків слідчого судді щодо необхідності застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не зменшують існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у оскаржуваній ухвалі.
Крім того, як убачається із тексту оскаржуваної ухвали, ці обставини були враховані слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
При цьому колегією суддів також ураховуються положення ч. 8 ст. 176 КПК України, які містять імперативну вимогу про застосування під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги щодо невизначення розміру застави, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ураховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.407 КК України.
ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Унаслідок повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україні введено військовий стан, а ОСОБА_8 підозрюється у вчинені злочину проти встановленого порядку несення військової служби, що поза розумним сумнівом свідчить про існування суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні.
Отже, законодавець наділив суд дискреційними повноваженнями щодо можливості не визначати розмір застави, а враховуючи наведені обставини цього кримінального провадження, колегія суддів ретельно перевіривши доводи сторони захисту, дійшла висновку про відсутність підстав у цьому кримінальному провадженні для застосування стосовно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для визначення у даному кримінальному провадженні застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Жодних медичних документів про неможливість утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора чи про неможливість отримання ним належного лікування в умовах попереднього ув'язнення апеляційному суду не надано.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4