20 жовтня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/8738/25
Провадження №1-кс/751/2268/25
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю:
захисника - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
слідчої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270000001033 від 24.10.2024 року,
установив:
Захисник ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просив визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Клопотання обґрунтовано тим, що 08.09.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09.09.2025 року клопотання слідчої про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із часу фактичного затримання о 06 год 25 хв 08.09.2025 року до 06.11. 2025 року, з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави, задоволено. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23.09.2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09.09.2025 року без змін.
На даний час ОСОБА_4 перебуває в ДУ «Чернігівській слідчий ізолятор».
Зазначає, що при обранні запобіжного заходу не було враховано майнового стану ОСОБА_4 , з яких джерел слідство встановило наявність у підозрюваного фінансових можливостей для переховування. Крім того, суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу відкинув характеристики близьких, відомості про сім'ю підозрюваного, він має дружину, двоє дітей, батьків, які є особами з інвалідністю). Такий підхід порушує вимоги індивідуалізації застави та принцип пропорційності.
Крім того, ОСОБА_4 страждає на ожиріння ІІІ стадії, має хронічні проблеми з серцево-судинною системою, скарги на біль у суглобах та інші супутні хвороби. Він є обмежено придатним до служби. Тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора може значно погіршити його стан здоров'я, унеможливити належне лікування та прийом лікарських препаратів, створить реальну загрозу для життя і здоров'я.
Вважає, що застосування запобіжного заходу у виді застави буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні захисник клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави, з підстав зазначених у клопотанні та доданих до нього документів на обґрунтування. Додатково пояснив, що крім підозрюваного у кримінальному провадженні підозру вручено ще чотирьом особам, двом із них застосована застава. Підозрюваний надав органу досудового розслідування покази, підстав вважати що він не виконуватиме процесуальних обов'язків немає. Також, звертає увагу що підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України не підтверджена жодними доказами, які на теперішній чач зібрані .
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор у кримінальному провадженні зазначила, що вона категорично заперечує щодо зміни запобіжного заходу. ОСОБА_4 особисто отримував почтове відправлення з прекурсорами, з якого виготовлялась речовина. Проте, що він приймав участь у виготовленні, свідчить матеріали НСРД. Щодо інших підозрюваних, то на теперішній час лише один вийшов під заставу. Вважає, що зазначені раніше ризики не зменшились.
Слідча у кримінальному провадженні висловила думку, що клопотання захисника не може бути задоволене, і така зміна є недоцільною. Раніше заявлені ризики зберігаються, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування,може вчиняти тиск на інших підозрюваних, зокрема на ОСОБА_7 , який є його кумом. Підозра за ч. 3 ст. 311 КК України підтверджується протоколом обшуку гаража, який належить батьку підозрюваного, висновком експерта щодо вилучених у гаражі речовин.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали даного провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт та тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно із ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270000001033 від 24.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
08.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
Цього ж дня, ОСОБА_4 затримано, у порядку ч.4 ст. 208, п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09.09.2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з часу фактичного затримання о 06 год 25 хв 08.09. 2025 року до 06.11. 2025 року , з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Із дослідженого клопотання, доданих документів, з часу обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у виді застави, нові ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України не з'явились.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, а саме у: незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропену, в особливо великих розмірах, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну; незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, вчиненому у великих та в особливо великих розмірах, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями. На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Сторона обвинувачення вважає, що у цьому провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні; існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме : вагомість доказів, які можуть переконувати, що підозрюваний міг вчинити кримінальні правопорушення, в яких підозрюється; ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; немає офіційних джерел доходу; має власну сім'ю, батьків, які є особами з інвалідністю 3 групи, незадовільний стан здоров'я: підозрюваний страждає на ожиріння ІІІ стадії, має хронічні проблеми із серцево-судинною системою, скарги на біль у суглобах.
Враховуючи вказані обставини, відомості про стан здоров'я підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 слід змінити застосований запобіжний захід із тримання під вартою без визначення розміру застави, на запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі із визначенням застави, тому клопотання захисника підлягає задоволенню частково.
Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом виходячи із таких критеріїв:
- обставин кримінального правопорушення;
- майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого;
- даних про його особу;
- ризиків кримінального провадження.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Враховуючи, рішення Конституційного суду України від 25.06.2019 року у справі № 3-68/2018(3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19), вимоги ст. 183 КПК України, обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан підозрюваного та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, обставин, передбачених статтею 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі, який буде достатній для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме: 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також, відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
Згідно із частиною 6 статті 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись статтями 176-178, 182, 193, 194, 201, 309 КПК України, слідчий суддя
Ухвалив:
Клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді триманні під вартою без визначення розміру застави, на запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», із визначенням застави.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент часу, у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися із Чернігівського району, Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків строком на два місяці.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'являвся за викликом до слідчого, слідчого судді та суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий cуддя ОСОБА_1