308/15013/25
24.10.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Треті особи - це особи, які беруть участь у справі, вступають або залучаються до розпочатого процесу, мають певну зацікавленість у результаті справи, оскільки рішення може вплинути на їх права і обов'язки.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
З позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Як зазначає позивач у позовній заяві, спадкодавець ОСОБА_4 мав одного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є спадкоємцем після смерті свого батька.
Водночас, із позовної заяви вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача по справі зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, звертаючись до суду з вказаною заявою, позивач ОСОБА_1 зазначила третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте не зазначає відомості чи є вказана особа спадкоємцем померлого ОСОБА_4 , а також не зазначає чим ОСОБА_3 порушив, не визнав або оспорив її права, свободи чи інтереси і чому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) та інших.
З огляду на викладене позивачу слід визначитись із суб'єктним складом учасників справи вірно зазначивши третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Слід зазначити, що дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу (заявнику) строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України шляхом подання позовної заяви в новій редакції у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в ухвалі суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодеку, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні позовної заяви в новій редакції у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в ухвалі суду.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст. 175, ст. 177, 185, ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.