ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/11236/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Оператор припортових станцій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
про стягнення 167 595,00 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач, АТ "Українська залізниця") в особі Філії "Оператор припортових станцій" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (далі - ТОВ "ГЕЙНСВАРД") про стягнення 167 595,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у процесі перевезення вантажу за накладною №50029628 було виявлено невідповідність в масі вантажу у вагоні № 95407169, що відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України є підставою для стягнення з ТОВ "ГЕЙНСВАРД" штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всі відстані перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 позовну заяву АТ "Українська залізниця" в особі Філії залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
15.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 позовну заяву АТ "Українська залізниця" в особі Філії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11236/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/11236/25.
08.10.2025 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
13.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява про долучення до справи представника відповідача та надання доступу до електронної справи № 910/11236/25. Заява представника відповідача судом задоволена.
13.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову та вказав, що:
- АТ "Українська залізниця" в порушення умов п. 8.1, 8.2 та 8.3 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, не було повідомлено ТОВ "ГЕЙНСВАРД" про факт та причини затримки вагонів;
- неповідомлення та незалучення ТОВ "ГЕЙНСВАРД" до процесу перевірки та оформлення виявленої невідповідності маси вантажу у вагоні № 95407169 та складання комерційного акта обставин є грубим порушенням, яке позбавили ТОВ "ГЕЙНСВАРД" права на неупереджене та об'єктивне встановлення фактичних обставин події та можливості спростування змісту складених позивачем документів;
- відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Згідно перевізного документа № 50029628 маса вантажу становить 564 000 кг, відтак норма природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто становить 2 820 кг (564 000 кг * 0,5%) а тому накладення АТ "Українська залізниця" штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення є неправомірним;
- Розпорядженням ПАТ "Укрзалізниця" № Ц-1-25/315-17 від 08.02.2017 зобов'язано регіональні філії у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України тільки у разі перевантаження вагона понад його вантажопідйомність. У разі нестачі вантажу керуватися діючими нормативними документами.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги АТ "Українська залізниця" про стягнення 167 595,00 грн штрафу є безпідставними та необґрунтованими, тому ТОВ "ГЕЙНСВАРД" просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
13.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу, відповідно до якого ТОВ "ГЕЙНСВАРД" зазначило, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відтак відповідач просить суд у разі задоволення позову розмір штрафу зменшити до одного розміру провізної плати за всю відстань перевезення.
14.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач не погоджується з твердженнями відповідача та зазначає, що під час виявлення невідповідності масі вантажу у вагоні не було затримки вагону, а враховуючи ст. 125 Статуту залізниць України, для зважування та складання комерційного акту було запрошено представника одержувача - АТ ДПЗКУ "Одеський Зерновий термінал", що вказаний у накладній №50029628.
Додатково позивач у відповіді на відзив зазначає, що Розпорядження ПАТ "Укрзалізниця" № Ц-1-25/315-17 від 08.02.2017 є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів та укладеного сторонами Договору.
14.10.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, у яких позивач зазначив, що штрафні санкції вантажовідправника, за неправильності, неточності або неповноту внесених до накладних відомостей, не є договірними, їх розмір чітко визначений у ст. 118 Статуту залізниць України, тому АТ "Українська залізниця" просила суд відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "ГЕЙНСВАРД" про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено. Поновлено строк подання відзиву на позовну заяву та долучено до матеріалів справи відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД".
16.10.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Відповідно до яких відповідач звертає увагу суду, що приписами абз. 4 ст. 52 Статуту залізниць України визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилась на станції призначення не перевищує у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто. Відтак, враховуючи, що маса вантажу за перевізним документом є 564 000 кг, норма природної втрати і граничного розходження у визначеній масі становить 2 820 кг, а відповідно до Комерційного акту № 400305/300 від 25.07.2025 маса вантажу менше ніж зазначено у перевізному документі на 2 800 кг, то на думку відповідача маса вантажу вважається правильною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" про розгляд справи № 910/11236/25 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відхилено.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено заяви по суті справи та додані до них докази, а також заяви з процесуальних питань.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
17.07.2025 за накладною № 50029628 зі станції Межова Донецька залізниця на станцію Одеса-Порт (ЦПС) було відправлено вісім вагонів з вантажем "Пшениця".
Відповідно до графи 20 накладної № 50029628 вантажем є - Пшениця; пакування - насипом; вантаж розміщено та закріплено згідно з п.4 гл.1 Додатка 3 до СМГС.
В графі 24 накладної № 50029628 "Маса вантажу" зазначено 564 000 кг.
Спосіб визначення маси: на вагонних весах (150т) Заводський №ТВВ-150-50-18, 5 відправником (графа 25 накладної № 50029628).
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - Статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил.
Згідно з п. 1.2 Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
У відповідності до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Судом встановлено, що в процесі перевезення вантажу 20.07.2025 на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне зважування вагону № 50029628. В зв'язку з чим вагон № був відчеплений, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагах, про що було складено Акти загальної форми № 1746, 268, 30065.
За результатами контрольного зважування, було складено Комерційний акт № 450003/52 від 20.07.2025, в якому зазначено, що 20.07.2025 проводилось контрольне зважування вагону № 95407169, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться: вантаж "Пшениця", насипом, вага брутто - не вказана, тара - 22 500 кг, вага нетто - 70 500 кг. При зважуванні вагону в статичному режими, з повною зупинкою та розчепленням у присутності заступника ДС Опанасюка О.М., агента комерційного Кузьміча Т.І. , агента комерційного Здора Ю.Ю., на справних вагонних 150 т. електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 31.01.2025 виявилось вага брутто - 91 150 кг, тара за документом - 22 500 кг, вага нетто - 68 650 кг, що менше ваги вказаної в документ на 1 850 кг. Доступу до вантажу немає. Розвантажувальні та завантажувальні люки щільно закриті просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Технічного паспорту засобу зважувального приладу (ЗП) станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, власник Виробничий підрозділ "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", міжповірочний інтервал ЗП 12 місяців; інтервал між повірками ЗП 12 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні до застосування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку.
У Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по ст. Нижньодніпровськ-Вузол зроблено відповідний запис про те, що 20.07.2025 відбулось зважування вагону № 95407169, в результаті якого встановлено, що маса вантажу у вагоні на 1 850 кг менша, ніж зазначено у перевізному документі.
Судом встановлено, що після прибуття на станцію призначення Одеса-Порт (ЦПС) було проведено видачу вантажу з перевіркою маси вантажу та тари вагона. У результаті зважування виявлено невідповідність фактичної маси вантажу тій, що зазначено в накладній. Факт виявленої невідповідності маси вантажу зафіксовано у Комерційному акті № 400305/300 від 25.05.2025.
Як вбачається з комерційного акту № 400305/300 від 25.05.2025, на підставі ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці Комерційного акта. № 450003/52 від 20.07.2025 та Актів загальної форми: № 1746 від 19.07.2025, № 268, № 30065 від 20.07.2025р проведено комісійне зважування і вивантаження вантажу з вагона № 95407169 на справних вагонних електромеханічних вагах 2385BB-100Є/2С зав. № 85 повірених 17.07.2025, який прибув по відправці зазначеній на зворотній стороні цього акту (досильний перевізний документ № 46133070 ст. Нижньодніпровськ-Вузол), у складі комісії: в.о. начальника району вантажного Васильєвої Г.П., агента комерційного Кабанової Т.Є., представника вантажоодержувача Бундева I.О. Виявлено: по документу зазначено вантаж пшениця, вага брутто не зазначена, тара 22 500 кг, нетто 70 500 кг. Фактично вантаж - пшениця вага брутто 90 900 кг. Тара перевірена після вивантаження вантажу - 23 200 кг, нетто 67 700 кг, що на 2 800 кг менше зазначеного у перевізному документі. При відкритті верхніх завантажувальних люків було виявлено в вагоні: завантаження рівномірне, не до повної місткості. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні поміститися міг. Течі вантажу з вагону не було.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) станції Одеса-Порт, заводський № 85, власник: філія ПАТ "ДПЗКУ" ОЗТ інтервал ЗВВТ 6 місяців; відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно приписів ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Судом встановлено, що провізна плата вагона складає 33 519,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу у розмірі 167 595,00 грн (33 519,00*5), суд встановив його правильність та арифметичну вірність.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Суд відхиляє твердження відповідача щодо незалучення ТОВ "ГЕЙНСВАРД" до процесу перевірки та оформлення комерційного акта з огляду на наступне.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених Наказ Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці.
Судом встановлено, що Комерційний акт № 400305/300 від 25.05.2025 підписано уповноваженими особами, а саме: начальником станції Юровим О.В., в.о. начальника району Васильєвою Г.П., агентом комерційним Кабановою Т.Є. та представником вантажоодержувача Бундевим I.О., з огляду на що вказаний акт є належним доказом на підтвердження факту невірного зазначення відповідачем маси вантажу.
Отже, факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній та відсутність ознак втрати або пошкодження вантажу під час перевезення встановлений згаданим вище комерційним актом.
Щодо тверджень відповідача про те, що недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії суд зазначає наступне.
Відповідно до п.7 Правил складання актів Недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом.
Перевезення спірного вагону відбувалось без перевалки чи перевантаження, а тому п.7 Правил складання актів в даному випадку застосуванню не підлягає, з огляду на що, суд відхиляє дані твердження відповідача.
Щодо посилання відповідача на норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 52 Статуту залізниць України передбачено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
При цьому, пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 встановлено, що вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто. Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Судом встановлено, що у комерційному акті № 450003/52 від 20.07.2025 та комерційному акті № 400305/300 від 25.05.2025 зазначено, що вагон № 95407169 у технічному стані виявився справним.
Крім того, комерційним актом № 450003/52 від 20.07.2025 зафіксовано, що розвантажувальні та завантажувальні люки вагону № 95407169 щільно закриті просипання вантажу немає, в технічному відношенні вагон № 95407169 справний.
Комерційним актом № 400305/300 від 25.05.2025 зафіксовано, що при відкритті верхніх завантажувальних люків було виявлено в вагоні: завантаження рівномірне, не до повної місткості. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні поміститися міг. Течі вантажу з вагону не було.
Як встановлено судом раніше, відправник несе перед залізницею відповідальність за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача (ст. 122 Статуту залізниць України).
Враховуючи вищевикладене на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України, суд відхиляє твердження відповідача щодо природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.
Суд також не приймає доводів відповідача щодо безпідставності даного позову з огляду на наявність Розпорядження ПАТ "Укрзалізниця" від 08.02.2017 вих. № Ц-1-25/315-17, оскільки дане Розпорядження не носить нормативно-правового характеру та має виключно інформаційно-розпорядчий характер і не вносить змін до Статуту залізниць України щодо підстав та виду відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до одного розміру провізної плати за всю відстань перевезення, суд зазначає наступне
Норми Статуту залізниць України є спеціальними у сфері залізничних перевезень, не суперечать положенням Цивільного кодексу України і підлягають першочерговому застосуванню.
Штраф за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача стягується з вантажовідправника відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України незалежно від наявності збитків та наслідків, і можливості його зменшення Статутом не передбачено.
В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 906/434/17, від 20.03.2018 у справі № 925/1025/17, від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 22.03.2018 у справі № 917/964/17.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.
Отже, оскільки факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним відповідачем у залізничній накладній № 50029628 по вагону № 95407169, підтверджений належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Оператор припортових станцій" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" штрафу у розмірі 167 595,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00грн. Також відповідачем зазначено, що такі докази будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 81, 86, 165, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (Україна, 03038, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32 ЛІТЕРА А, 3-Й ПОВЕРХ; ідентифікаційний код: 41564379) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Філії "Оператор припортових станцій" (Україна, 65012, Одеська обл., місто Одеса, вул.Пантелеймонівська, будинок 17-А, ідентифікаційний код: 45270820) 167 595,00 грн (сто шістдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 00 коп.), провізних платежів та 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 29.10.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА