28 жовтня 2025 року м. Харків Справа №917/1643/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№1979П від 15.09.2025) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2025 у справі №917/1643/25 (м. Полтава, суддя Мацко О.С., повна ухвала складена 27.08.2025)
за заявою ОСОБА_1 , м. Кременчук, Полтавська область,
до боржника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава,
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заборгованості в розмірі 309 300,00 грн -
22.08.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заборгованості в розмірі 309 300,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.08.2025 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 309 300,00 грн.
ОСОБА_1 з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм чинного законодавства, просить прийняти дану апеляційну заяву до розгляду; розглянути апеляційну заяву об'єктивно на основі міжнародного права, враховуючи їх статус; скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області та прийняти нове рішення в якому: зобов'язати негайно відновити електропостачання жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 , зобов'язати компенсувати всі втрати, зазначені в судовому наказі 309300 грн, а також витрати на судові збори 603,6 грн; призначає суддю по справі довіреною особою, а сама залишається бенефіціаром по трасту © LADNOVA OLGA.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 для розгляду справи №917/1643/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2025 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1643/25. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
Від Господарського суду Полтавської області надійшов другий примірник апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2025, який був надісланий нею на адресу суду першої інстанції (вх.№11242 від 22.09.2025).
29.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1643/25 (вх.№11465).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1979П від 15.09.2025) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2025 у справі №917/1643/25 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху стала відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками АТ «Полтаваобленерго» та відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами поважності причин його пропуску.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№12465 від 23.10.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2025. Зокрема, апелянтом надано докази направлення копії апеляційної скарги АТ «Полтаваобленерго». Також скаржником надано пояснення стосовно відсутності підстав для сплати судового збору та строків звернення до суду із апеляційною скаргою.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Склярук О.І. для розгляду справи №917/1643/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.
Як вбачається зі змісту заяви про усунення недоліків, при обґрунтуванні відсутності підстав для сплати судового збору апелянт зазначає, зокрема, що розмір нарахованої заявнику пенсії майже дорівнює розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання даної апеляційної скарги.
У зв'язку з цим суд вказує, що статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 3 вищевказаної статті визначено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
При цьому, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової неспроможності сплатити передбачений законом розмір судового збору.
Таким чином, суд вказує, що зазначені скаржником обставини щодо майнового стану можуть бути підставою для заявлення клопотання про або відстрочення, або розстрочення сплати судового збору на певний строк, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» з наданням відповідних доказів.
Також апелянт у поданій заяві зазначає про отримання оскаржуваної ухвали рекомендованим листом 03.09.2025 та вважає, що фізично неможливо скласти апеляційну скаргу за три дні.
Суд вказує, що в ухвалі про залишення без руху від 03.10.2025 викладено положення Господарського процесуального кодексу України стосовно обчислення строку на апеляційне оскарження.
Так, відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 2,3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржувану ухвалу суду постановлено та підписано 27.08.2025, а тому строк на апеляційне оскарження спливає 08.09.2025 (з урахуванням вихідних днів). Апеляційну скаргу направлено до Східного апеляційного господарського суду 12.09.2025.
При цьому обставини щодо отримання оскаржуваної ухвали 03.09.2025 можуть бути покладені в основу відповідного клопотання про поновлення строку визначеного статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, скаржником у визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №917/1643/25 строк, не було усунуто недоліки поданої апеляційної скарги в повному обсязі.
Поряд із наведеним, у рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих Радою суддів України, вказано про необхідність виважено підходити до питань, пов'язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524-IX).
Відповідно до статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).
Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, зокрема, ураховувати, чи вживалися скаржником заходи для реалізації свого права на подання скарги у розумні інтервали часу, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
З огляду на те, що апелянт частково усунув недоліки, вказані в ухвалі від 03.10.2025, що свідчить про намір ініціювання апеляційного оскарження, з метою уникнення надмірного формалізму, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк для повного усунення недоліків поданої апеляційної скарги. А саме, апелянт повинен надати належні докази сплати судового збору у встановленому законом порядку в розмірі 3028,00 грн чи обґрунтоване клопотання або про відстрочення, або розстрочення сплати судового збору на певний строк, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» з наданням відповідних доказів, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч.3, 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз'яснює скаржнику, що згідно з п. 4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1.Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2025 у справі №917/1643/25.
2.Встановити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків - протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
3.Повідомити апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
4.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя П.В. Тихий