Номер провадження: 22-ц/813/7564/25
Справа № 522/6844/24
Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
28.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді Сєвєрової Є.С., перевіривши в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду Одеської області від 12.08.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Місік Олена Володимирівна про визнання недійсним іпотечного договору та зняття заборони відчуження,
встановив:
Рішенням Приморського районного суду Одеської області від 12.08.2025 позовні вимоги позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Місік Олена Володимирівна про визнання недійсним іпотечного договору та зняття заборони відчуження задоволено.
Визнано недійсним Іпотечний договір, укладений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), посвідчений 21.12.2016 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік Оленою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 1792.
Знято заборону відчуження та скасовано обтяження 18183120, яке зроблено 21.12.2016 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік Оленою Володимирівною, з квартири АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 22.08.2025.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 17.09.2025 через канцелярію апеляційного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення було складено 22.08.2025 та отримано представником відповідача 23.08.2025 засобами електронного зв'язку.
Ухвалою апеляційного суду від 13.10.2025, вищевказану апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, а саме, при подачі апеляційної скарги скаржником не сплачено судовий збір.
На виконання ухвали апеляційного суду 24.10.2025, в електронній формі через підсистему «Електронний суд» і «Електронний кабінет», ОСОБА_1 подала до суду заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
Заява обґрунтоване тим, що у зв'язку з військовою агресією у апелянта ОСОБА_1 не має постійної роботи та відсутній сталий й достатній дохід, якого б вистачало на забезпечення базових потреб, зокрема, придбання ліків, та в той же час оплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для вирішення питання відстрочення сплати судового збору суд у першу чергу має установити фінансову та майнову спроможність сторони сплатити судовий збір.
Майновий стан є оціночним поняттям, тому суду для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору також необхідно враховувати такі обставини: наявність зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, отримання соціальних виплат, перебування особи на обліку в соціальних службах, наявність рахунків відкритих у банках, та інші докази, які дадуть можливість встановити реальний майновий стан заявника.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі
№ 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі
№ 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Отже, із системного аналізу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апеляційний суд зауважує, що заявлене клопотання не містить будь-яких доказів, які підтверджують що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Таким чином, перевіривши наведені у заяві доводи про відстрочення сплати судового збору, відсутні підстави для її задоволення, оскільки ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, зазначені обставини є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з наданням скаржнику строку для надання відповідних доказів щодо майнового стану, а у разі відсутності таких - для сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн. (відповідно до розрахунку який наведено в ухвалі апеляційного суду від 13.10.2025 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, надавши їй, у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання даної ухвали буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. ст. 185, 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова