вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 759/18725/24 Головуючий у суді першої інстанції -Твердохліб Ю.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11091/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
27 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргуКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У вересні 2024 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг з 01.05.2018 до 31.10.2021 року з центрального опалення та з центрального постачання гарячої води (послуги з ЦО /ЦПГВ). З 01.11.2021, у зв'язку зі зміною законодавства є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ).
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло - та водопостачання, як наслідок квартира кв. АДРЕСА_2 під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло - та водопостачання, а тому відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 року споживачами послуг з ТЕ/ПГВ, від яких у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялись (не відключались).
Позивач надає відповідачам щомісячно послуги, проте відповідачі у порушення вимог законодавства своєчасно не сплачують за споживі послуг ЦО/ЦПГВ та ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2024 складає 314 949,56 грн, за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 з центрального опалення в розмірі 42 526,58 грн, за послуги з центрального постачання гарячої води у розмірі 69 704,44 грн; за період з 01.11.2021 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 40 180,52 грн, за послуги з постачання гарячої води у розмірі 62 538,02 грн.
Також, за вищевказаною адресою існує заборгованість у період до 31.10.2021 заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку послуг з центрального опалення у розмірі 186,46 грн та постачання гарячої води у розмірі 113,20 грн, за період з 01.11.2021 року з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1006,48 грн, з постачання гарячої води у розмірі 1128,15 грн.
Також, на підставі договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» набув право грошової вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з центрального опалення та/або з центрального постачання гарячої води у розмірі 52 090,15 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з центрального опалення у розмірі 16 730,63 грн, з центрального гарячого водопостачання у розмірі 35 359,52 грн; за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з центрального опалення у розмірі 42 526,58 грн, центрального постачання гарячої води у розмірі 69 704,44 грн, за спожиті з 01.11.2021 року по 01.07.2024 року послуги з теплової енергії у розмірі 40 180,52 грн, з постачання гарячої води у розмірі 62 538,02 грн; за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1006,48 грн та гарячого водопостачання у розмірі 1128,15 грн, з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 186,46 грн та постачання гарячої води у розмірі 113,20 грн, витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн; судовий збір у розмірі 4 042,11 грн.
Рішенням Святошинського районного суду містаКиєвавід 11 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01.04.2017 року по 01.05.2018 року послуги з центрального опалення у розмірі 6 613,01 грн, центрального гарячого водопостачання у розмірі 19 533,00 грн; за спожиті з 01.05.2018 року по 01.03.2021 року послуги з центрального опалення у розмірі 38 052,89 грн, центрального постачання гарячої води у розмірі 54 250,54 грн; заборгованість з внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку з теплової енергії у розмірі 107,12 грн, з гарячого водопостачання у розмірі 45,28 грн, а всього стягнути 118 601 (сто вісімнадцять тисяч шістсот одну) гривню 84 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із таким рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач КП «Київтеплоенерго»подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 рокув оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимогу про стягнення заборгованості за період з 01.11.2021 року по 01.07.2024 року за послуги з теплової енергії у розмірі 40 180,52 грн, з постачання гарячої води у розмірі 62 538,02 грн; за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1006,48 грн та гарячого водопостачання у розмірі 1128,15 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, щосуд першої інстанції безпідставно урахував наявність лічильника гарячого водопостачання у квартирі відповідачів, оскільки вказаний лічильник не проходив повірку та не був опломбований представником позивача.
Вказує також, що відповідачі не надавали позивачу показників лічильника, тому нарахування здійснювались відповідно до встановлених норм споживання.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь представниця позивача Антонченко А.О., яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.
Встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку з чим КП«Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511) та від 28.03.2018 року № 34 (5085) (а.с. 7, 8).
Підтвердженням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 386861205 від 15.07.2024 року квартира за адресою: АДРЕСА_3 на праві власності не зареєстрована (а.с. 31).
Відповідно листа КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-10139 від 08.10.2024 року, наданого на виконання ухвали від 16.09.2024 року, квартира АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрована (а.с. 118).
Згідно інформації КП «ГІОЦ» з реєстру територіальної громади м.Києва за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані повнолітні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.102).
На підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води (а.с.6).
Згідно з п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з центрального опалення та/або з центрального постачання гарячої води у розмірі 52 090,15 грн (а.с. 32-33).
Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно статті 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Зі змісту ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, зазначений обов'язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений статтями 68, 156, 162 ЖК України.
За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачі, які є споживачами наданих комунальних послуг, тривалий час не сплачують за послуги теплової енергії та оплати за централізоване постачання гарячої води, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) міститься правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_5 не довела наявність підстав для звільнення від обов'язку сплатити за надані комунальні послуги, чи факту ненадання таких послуг, а оспорюючи розмір наявної заборгованості не надала до суду свій контррозрахунок.
Враховуючи, що відповідачі взятих на себе зобов'язань в строки передбачені договором належним чином не виконали, прострочили виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті з 01.04.2017 року по 01.05.2018 року послуги з центрального опалення у розмірі 6 613,01 грн, центрального гарячого водопостачання у розмірі 19 533,00 грн; за спожиті з 01.05.2018 року по 01.03.2021 року послуги з центрального опалення у розмірі 38 052,89 грн, центрального постачання гарячої води у розмірі 54 250,54 грн; заборгованість з внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку з теплової енергії у розмірі 107,12 грн, з гарячого водопостачання у розмірі 45,28 грн, а всього 118 601,84 грн.
Разом з цим, відмовляючи у стягненні заборгованості за період після 01.03.2021, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 встановлено лічильник гарячого водопостачання, який прийнято на абонентський облік, тому позивачем безпідставно нараховувалась заборгованість по середньому тарифу за період з березня 2021 року по липень 2024 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Встановлено, що ПрАТ АК «Київводоканал» 04.03.2021 року прийнято на абонентський облік засіб обліку води за адресою: АДРЕСА_3 , покази лічильника гарячого водопостачання 00003; дата повірки вказана 17.12.2020 року (а.с. 141).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.
За правилом ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.
Частинами 3-4 вказаної статті передбачено, що зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць.
У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов'язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).
У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов'язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що після встановлення лічильника 04.03.2021 відповідачі своєчасно передавали показання виконавцям комунальних послуг, зокрема, КП «Київтеплоенерго». Не надано суду також жодного доказу звернення відповідачів до позивача із вимогами про проведення перерахунків із урахуванням актуальних показників лічильника.
Заперечуючи проти позову, відповідачка ОСОБА_5 надала суду складений КП «Київтеплоенерго» акт №23 26181 зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 від10.10.2024 (а.с. 124).
Однак, цей акт складено вже після звернення позивача до суду із даною позовною заявою,тому він не впливає на обґрунтованість доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості.
Отже, позивач КП «Київтеплоенерго'правомірно нарахував заборгованість по середньому тарифу за період з березня 2021 року по липень 2024 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за період з 01.11.2021 року по 01.07.2024 року у відповідачів утворилась заборгованість за послуги:з теплової енергії у розмірі 40 180,52 гривень, з постачання гарячої води у розмірі 62 538,02 грн; за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1006,48 грн та гарячого водопостачання у розмірі 1128,15 грн
Колегія суддів також зауважує, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , засобу обліку теплової енергії, тому відмова у стягнення заборгованості за послуги з теплової енергії за спірний період також є безпідставною.
За таких обставин, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині і доходить висновку про необхідність ухвалення нового судового рішення про задоволення вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.11.2021 року по 01.07.2024 року за послуги з теплової енергії у розмірі 40 180,52 грн, з постачання гарячої води у розмірі 62 538,02 грн; за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1006,48 грн та гарячого водопостачання у розмірі 1128,15 грн.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь КП «Київтеплоенерго» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі по 810 (4050 / 5) грн з кожного.
Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
АпеляційнускаргуКомунальногопідприємствавиконавчого органу Київради (Київськоїміськоїдержавноїадміністрації) «Київтеплоенерго»задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду містаКиєвавід 11 березня 2025 рокув частинівідмови у задоволенніпозовнихвимог скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.
Стягнутисолідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на користьКомунальногопідприємствавиконавчого органу Київради (Київськоїміськоїдержавноїадміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожитіза період з 01.11.2021 року по 01.07.2024 року за послуги: з тепловоїенергії у розмірі 40 180,52 гривень, з постачаннягарячої води у розмірі 62 538,02 грн; за абонентськеобслуговування з тепловоїенергії у розмірі 1006,48 грн та гарячоговодопостачання у розмірі 1128,15 грн, а всьогостягнути104 853 (сто чотиритисячівісімсот п'ятдесят три) гривні17копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на користьКомунальногопідприємствавиконавчого органу Київради(Київськоїміськоїдержавноїадміністрації) «Київтеплоенерго» по 810 (вісімсот десять) гривень з кожного на відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Повний текст складено27 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома