Справа № 308/15688/25
1-кс/308/6273/25
26 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Мукачево, Закарпатська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, у порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025,
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025.
На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчими слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025 за №12025070000000197.
25.10.2025 відповідно до ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання, перевезення, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно, організованою групою.
Як встановлено, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше квітня 2025 року, ніде непрацюючий мешканець Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_8 , усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу психотропних речовин є можливість швидко незаконно збагатитися, а також будучи обізнаним про місця та осіб, які займаються виготовленням психотропної речовини метамфетамін, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, спільно із своїми знайомими ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , стали на злочинний шлях нетрудового збагачення за рахунок вчинення протиправних дій, спрямованих на незаконний збут психотропних речовин та організували і очолили організовувану злочинну групу, до складу якої залучили своїх родичів та знайомих, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Переслідуючи кінцеву мету такої протиправної діяльності - отримання незаконного доходу, а як спосіб її досягнення - перевезення, зберігання, пересилання та збут психотропних речовин з наступним оберненням отриманих грошових коштів на свою та співучасників користь, ОСОБА_8 , діючи як організатор очолюваного ним злочинного об'єднання, для реалізації своїх намірів розробив злочинний план, який передбачав наступні неправомірні дії: пошук потенційних покупців для збуту психотропної речовини, ведення перемовин із ними з цих питань; розподіл між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 психотропної речовини відповідно до обсягу можливого збуту; упакування психотропної речовини у спосіб, який би забезпечував неможливість вільного виявлення психотропної речовини сторонніми особами; перевезення та збут за грошові кошти незаконно виготовленої, забороненої в обігу речовини - «метамфетамін»; отримання грошових коштів від збуту психотропної речовини з подальшим їх зняттям та розподілом між учасниками організованої групи.
Розраховуючи на довготривалість і систематичність передбачених планом злочинних дій та розуміючи неможливість самостійної реалізації злочинного задуму, ОСОБА_8 роз'яснив учасникам організованої ним злочинної групи ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 та ОСОБА_15 його суть та узгодив з ними ступені співучасті і роль кожного у цій діяльності для досягнення запланованого результату.
Зокрема, ОСОБА_8 , як організатор, опрацював і узгодив із співучасниками групи план реалізації злочинних дій, визначив роль кожного її учасника та розподілив між ними обов'язки. Крім того, визначив для себе у здійсненні подальших злочинних дій наступні функції: загальне керівництво та координацію дій всіх учасників організованої групи; розроблення плану вчинення злочинів, а за необхідності внесення до нього коректив; визначення та розподіл ролей між усіма учасниками організованої групи: встановлення та контроль за дотримання загальновизначених правил поведінки і конспірації в організованій групі; забезпечення всіх учасників організованої групи психотропною речовиною «метамфетамін», для її подальшого збуту; фінансування діяльності організованої групи; пошук потенційних покупців для збуту їм вказаної забороненої продукції; координація дії інших учасників групи під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснення контролю за обліком збутих психотропних речовин; розподіл отриманих від вчинення протиправної діяльності грошових коштів між учасниками організованої групи.
ОСОБА_10 , являючись активним учасником створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі функції співорганізатора такої групи, за вказівкою ОСОБА_8 безпосередньо розподіляв та передав отриману від нього психотропну речовину іншим учасникам групи ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , а також особисто здійснював збут психотропних речовин, при цьому вживаючи заходів конспірації такої протиправної діяльності організованої групи, крім цього за відсутності ОСОБА_8 виконував функції організатора.
ОСОБА_9 , являючись активним учасником створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі функції співорганізатора такої групи, за вказівкою ОСОБА_8 , організував роздрібну мережу збуту психотропних речовин, яку отримував від ОСОБА_8 , до якої залучив своїх знайомих ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та інших не встановлених на даний час осіб. Крім того, ОСОБА_9 на виконання відведеної йому організатором злочинної ролі здійснював передавання грошових коштів, отриманих в результаті незаконного збуту психотропних речовин організатору групи, брав участь в розподілі грошових коштів між всіма її учасниками.
ОСОБА_12 , являючись активним учасником створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі виконавця злочину, за вказівкою ОСОБА_8 організував роздрібну мережу збуту психотропних речовин, яку отримував від ОСОБА_8 , залучивши до неї не встановлених на даний час осіб, передавав грошові кошти отриманні в результаті збуту психотропних речовин організатору групи, здійснював безпосередній збут психотропної речовини «метамфетамін».
ОСОБА_13 , являючись активним учасником, створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому останнім злочинної ролі виконавця злочину, особисто здійснював незаконний збут психотропних речовини, отриманих від ОСОБА_13 , особам з числа наркозалежних.
ОСОБА_14 , являючись активним учасником створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому останнім злочинної ролі виконавця злочину, отримував від співорганізатора групи ОСОБА_10 психотропну речовину «метамфетамін», яку надалі розфасувавши на окремі «дози» за вказівкою останнього незаконно збував особам з числа наркозалежних, а грошові кошти виручені від продажу передавав через ОСОБА_10 організатору ОСОБА_8
ОСОБА_15 , являючись активним учасником створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому останнім злочинної ролі виконавця злочину, отримував від співорганізатора групи ОСОБА_10 психотропну речовину «метамфетамін», яку надалі розфасувавши на окремі «дози» за вказівкою останнього незаконно збував особа з числа наркозалежних, а грошові кошти виручені від продажу передавав через ОСОБА_10 організатору ОСОБА_8
ОСОБА_4 , являючись активним учасником створеної ОСОБА_8 організованої групи, виконуючи відповідно до відведеної йому останнім злочинної ролі виконавця злочину, отримував від співорганізатора групи ОСОБА_9 психотропну речовину «метамфетамін», яку надалі розфасувавши на окремі «дози» за вказівкою останнього незаконно збував особа з числа наркозалежних, а грошові кошти виручені від продажу передавав через ОСОБА_9 організатору ОСОБА_17 .
Дії членів організованої ОСОБА_8 злочинної групи були направлені на вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, організації мережі збуту «метамфетаміну» з метою подальшого отримання грошових коштів від такої протиправної діяльності. Кожен із учасників групи усвідомлював, що невиконання будь-ким із них своїх злочинних обов'язків позбавляло б можливості реалізувати заплановані протиправні наміри.
Дані обставини вимагали від кожного з учасників старанної, багатобічної та тривалої у часі підготовки до вчинення злочинів, узгодження дій між всіма учасниками, відданості та відповідальності кожного в умисній спільній злочинній діяльності, спрямованій на досягнення поставлених цілей.
Як встановлено, 06.08.2025 о 17.55 год. ОСОБА_4 , діючи у складі організованої ОСОБА_8 злочинної групи, знаходячись у дворі біля будинку №6 по вул. Закарпатській в м. Мукачево, на виконання відведеної йому злочинної ролі безпосереднього виконавця злочину, за вказівкою ОСОБА_9 , ігноруючи вимоги Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», умисно, з корисливих мотивів незаконно збув за 4000 гривень ОСОБА_18 психотропну речовину «метамфетамін» вагою 1,4231 грам (висновок експерта №СЕ-19/107-25/10115-НЗПРАП, КВЗ), яку попередньо отримав при невстановлених обставинах у ОСОБА_9 .
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 14 год. 07 хв. 25.10.2025, ніде непрацюючий мешканець м. Мукачева Закарпатської області ОСОБА_4 , реалізуючи спільні злочинні наміри організованої ОСОБА_8 злочинної групи, розуміючи протиправний характер своїх дій та діючи в складі організованої злочинної групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленою особою, з метою подальшого збуту, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбав кристалічну речовину білого кольору із вмістом в ній психотропної речовини - метамфетамін загальною вагою близько 10 грам.
У подальшому, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, вказану психотропну речовину ОСОБА_4 переніс за місцем свого проживання, а саме до будинку АДРЕСА_2 , де заховавши в одній з кімнат будинку умисно, незаконно з метою подальшого збуту зберігав до моменту її виявлення і вилучення працівниками поліції, що мало місце 25.10.2025 о 14 год. 07 хв. під час проведення обшуку за вказаною вище адресою.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 , підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; висновком судової експертизи та іншими зібраними доказами у їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, докази, які зібрані на даному етапі слідства є достатніми для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який належить до категорії особливо тяжкого і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Як зауважує слідчий, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому в сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, зокрема:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є особливо тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 проживає в м. Мукачево Закарпатської області, а тому наявний ризик того, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою останній зможе ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду шляхом незаконного перетину державного кордону України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданих слідству показань.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_4 діяв в організованій групі, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім того, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий вказує, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю. Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене унеможливлює застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому, на думку органу досудового розслідування, розмір застави ОСОБА_4 слід не визначати.
З урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Слідчий вказує, на неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на шістдесят днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, пояснивши, що йому поставили речовину у кишеню.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зауваживши, що підстави для застосування найбільш суворого виду запобіжного заходу відсутні, знайдена речовина на переконання підзахисного є підкинутою, а відтак, наявна провокація злочину. Зазначив, що навіть якщо була б якась роль підзахисного у організованій групі, то вона явно другорядна. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України.
25.10.2025 о 15 год. 52 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
25.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені організованою групою.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 06.08.2025; висновком експерта від 20.08.2025 №СЕ-19/107-25/10115-НЗПРАП; протоколом обшуку від 25.10.2025.
Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, який неодружений та утриманців немає (протилежного матеріали клопотання відповідних доказів не містять), наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність у нього постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, у порядку ст. 89 КК України раніше не судимий.
Крім того, слідчий суддя враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , пов'язаний з незаконним обігом психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованого ОСОБА_4 злочину виступають особливо небезпечні психотропні речовини і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров'я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.
Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з урахуванням того, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінально протиправного діяння організованою групою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв'язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Доводи сторони обвинувачення про існування іншого ризику, зазначеного у клопотанні, а саме можливість незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, належним чином не обґрунтовано та не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку із чим цей ризик не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).
Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
При цьому слідчий суддя констатує, що оскільки при поданні клопотання про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яка ще не завершена, та за відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість доказів, то надавати оцінку відповідним доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно.
За таких обставин, оскільки на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що наголошує сторона захисту, немає.
Разом з тим, згідно з п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення йому застави у даному кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою обчислювати з 25 жовтня 2025 року 15 год. 52 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.
Строк дії ухвали закінчується 22 грудня 2025 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1