01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 02 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 02.09.2025 задоволено клопотання начальника Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та відсторонено підозрюваного ОСОБА_6 від посади виконуючого обов'язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.10.2025 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що підозра ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому злочину є необгрунтованою, неконкретизованою та безпідставною, оскільки не підтверджується жодними достатніми доказами та базується лише на припущеннях сторони обвинувачення.
Долучені на обгрунтування підозри докази підтверджують _____________________________________________________________________________
Справа № 366/967/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/7133/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
загальновідомі обставини щодо нарахування та виплати заохочення у вигляді преміювання персоналу ДСП «ЧАЕС» за 1півріччя 2024 року, що відбулось у червні 2024 року, та взагалі не містять фактичних даних, що могли б вказувати на наявність події і складу кримінального правопорушення.
Виходячи із характеру інкримінованого ОСОБА_6 злочину, ризик знищення, зміни чи спотворення доказів є не підтвердженим жодними доказами, а можливість впливу на свідків чи вчиняти перешкоди для кримінального провадження в інший спосіб, не існують, оскільки жодних обгрунтувань чи підтверджень їх існування прокурором не наведено.
Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано той факт, що ОСОБА_6 на даний час є лише виконуючим обов'язки Генерального директора ДСП «ЧАЕС», проте він постійно обіймає посаду директора виконавчого ДСП «ЧАЕС» з 2019 року і дотепер, та таке відсторонення вочевидь унеможливить виконання ним покладених на нього посадових обов'язків.
Відсторонення від посади ОСОБА_6 має вкрай негативне значення як для нього, так і інших працівників ДСП «ЧАЕС», прямо впливає на ефективне і належне функціонування стратегічного підприємства критичної інфраструктури України.
Крім того, апелянт зазначав, що підозрюваний характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не судимий, на протязі багатьох років постійно проживає за адресою реєстрації, разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 , яка є пенсіонером.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який в режимі відеоконференцзв'язку заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025112330000007 від 16.01.2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС», зловживаючи службовим становищем, у період з 26.06.2024 по 04.07.2024 із персоналом ДСП «Чорнобильська АЕС» отримали неправомірну вигоду у період з 26.06.2024 по 04.07.2024 у вигляді безпідставно виплаченої одноразової премії на суму 4 258 675,00 грн. і на сплату ЄСВ на суму 927 461,41 грн, за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності підприємства, чим спричинив ДСП «ЧАЕС» тяжкі наслідки у вигляді (збитків) на суму 5 186 136, 41 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до ч. 3 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками на момент вчинення злочину.
27.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичних осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 364 КК України.
01.09.2025 начальник Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області із клопотанням про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади виконуючого обов'язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на два місяці в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 02.09.2025 задоволено клопотання начальника Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та відсторонено підозрюваного ОСОБА_6 від посади виконуючого обов'язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.10.2025 року.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відсторонення від посади є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відсторонення від посади, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 157 КПК України, зобов'язаний врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
При цьому, підставою для відсторонення від посади є наявність достатніх даних вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У ході апеляційного розгляду справи встановлено, що слідчий суддя при вирішенні питання про відсторонення ОСОБА_6 від посади виконуючого обов'язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС», вищевказаних вимог дотримався та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого.
Так, під час розгляду клопотання слідчий суддя належним чином з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Сукупність зазначених слідчим у клопотанні обставин є достатньою вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаній посаді, використовуючи свої службові повноваження та зв'язки з колегами, може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників в кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, маючи безпосередній доступ до приміщення адміністративної будівлі ДСП «Чорнобильська АЕС», ОСОБА_6 може знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На підставі встановлених обставин, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що без подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення підозрюваного від посади, у даному кримінальному провадженні неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і вказані потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. 157 КПК України вирішив питання про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади, а тому доводи захисника про відсутність у слідчого судді підстав для задоволення клопотання слідчого та недоведеності останнім наявності встановлених у кримінальному провадженні ризиків, є безпідставними.
Доказів негативних наслідків відсторонення ОСОБА_6 від посади колегією суддів не встановлено та захисником у судовому засіданні не надано.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на те, що долучені на обгрунтування підозри докази не містять фактичних даних, що могли б вказувати на наявність події і складу кримінального правопорушення, на даному етапі досудового розслідування колегія суддів вважає передчасними.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
До завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не судимий, на протязі багатьох років постійно проживає за адресою реєстрації, разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 , яка є пенсіонером, не спростовують правильність висновків слідчого судді про можливість ОСОБА_6 , перебуваючи на даний час на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС», впливати на свідків та інших учасників в кримінальному провадженні, а також знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 154-157 КПК України, вирішив питання про відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 154-157, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 02 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3