01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 23 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23.08.2025 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді утримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.10.2025 року включно, без визначення застави.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
У доповненнях до апеляційної скарги від 29.09.2025 захисник ОСОБА_8 просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави.
Справа № 760/23244/25 Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6932/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Апелянт зазначав, що надані стороною обвинувачення докази містять явні ознаки суперечності та не доводять жодної обставини, викладеної у повідомленні про підозру ОСОБА_6 .
Слідчим суддею під час розгляду клопотання не враховано стан здоров'я підозрюваного, який з урахуванням свого віку має ряд хвороб, що унеможливлюють його перебування в умовах позбавлення волі.
ОСОБА_6 зареєстрований та має постійне місце проживання у м. Києві у квартирі, яка перебуває у його одноосібній приватній власності. За місцем проживання характеризується позитивно, має високі соціальні зв'язки, які пов'язані з його підприємницькою діяльністю, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Слідчий суддя не визначив підозрюваному заставу з тих підстав, що підозра ОСОБА_6 пред'явлена в тому числі і за здійснення останнім погрози вбивством потерпілому. Разом з тим, матеріали клопотання не містять жодних відомостей, які б підтверджували реальні наміри вчинити вбивство та факт самої погрози його вчинення.
Відтак, сторона захисту вважає, що в даному випадку слідчим суддею безпідставно не визначено заставу підозрюваному.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконферензв'язку, та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42025102090000091 від 16.06.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені дату, час та місці, але не пізніше 13.06.2025, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою вбивства відносно потерпілого ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_6 , попередньо спланувавши вчинення злочину, 13.06.2025 приблизно о 16 годині 45 хвилин, перебуваючи за кермом автомобіля марки «BMW Х5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , прибув за місцем, де неподалік проживав потерпілий ОСОБА_12 .
У подальшому, перебуваючи у підземному паркінгу ЖК «Женева», що розташований за адресою: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела 9а, ОСОБА_6 зупинився та вийшов з салону автомобіля, де виявив на місці потерпілого ОСОБА_12 . Підійшовши до нього, ОСОБА_6 дістав предмет, ззовні схожий на пістолет, скерував його в бік потерпілого ОСОБА_12 , із подальшими погрозами, які виражались в усній формі залякування безпосередньо до потерпілого ОСОБА_12 , здійснив вимагання, висунувши вимогу ОСОБА_12 щодо передачі йому грошових коштів в сумі 30 000 доларів США. Окрім цього, наголосивши про недотримання потерпілим ОСОБА_12 умов, висловлював в усній формі інші погрози, які виражались у загрозі його життя.
Незважаючи на неодноразові погрози, у тому числі вбивства, разом з тим, усвідомивши, що висунута ОСОБА_12 вимога на передачу грошових коштів у сумі 30 000 доларів США також може бути не виконана останнім, перебуваючи у підземному паркінгу ЖК «Женева», ОСОБА_6 сів до свого автомобіля марки «BMW Х5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , та зник, створюючи у потерпілого стійке враження, що у випадку невиконання висунутої вимоги, ця погроза буде реалізована.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 неодноразово через телефоні дзвінки та смс-повідомлення здійснював погрози вбивства відносно потерпілого ОСОБА_12 у разі не виконання вимоги передачі грошових кошів у сумі 30 000 доларів США, що станом на 13.06.2025 відповідно до курсу Національного Банку України становило 1 244 640 гривень. У разі невиконання зазначеної вимоги, ОСОБА_6 погрожував оприлюднити інформацію стосовно особистого життя та комерційної діяльності потерпілого.
23.08.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у висуненні вимоги передачі чужого майна з погрозою вбивства потерпілому, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України.
23.08.2025 старший слідчий слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23.08.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді утримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.10.2025 року включно без визначення застави.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість можливого покарання, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства.
На переконання колегії суддів, саме такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, або визначення йому розміру застави, колегія суддів не вбачає.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про недоведеність обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_13 інкримінованих йому дій, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах, що містять достатні дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 зареєстрований та має постійне місце проживання у м. Києві, за місцем проживання характеризується позитивно, має високі соціальні зв'язки, які пов'язані з його підприємницькою діяльністю, до кримінальної та адміністративної відповідальності ніколи не притягувався, не спростовують висновків суду про можливість вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу або визначення йому розміру застави у порядку ч. 3 ст. 183 КПК України.
Вищенаведені захисником відомості про особу підозрюваного не забезпечують впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу або визначення застави.
При цьому, ураховуючи обсяг і зміст підозри, конкретні обставини інкримінованих підозрюваному дій, беручи до уваги ступінь вірогідності настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, врахувавши визначену законодавцем дискрецію не визначати або визначати розмір застави під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання та під час застосування положень ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов обгрунтованого висновку про те, що визначення підозрюваному застави у порядку ч. 3 ст. 183 КПК України не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків.
Матеріали справи не містять та захисником не надано медичних висновків щодо неможливості утримання під вартою ОСОБА_13 у зв'язку із наявними у нього захворюваннями, та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах установи попереднього ув'знення, а тому посилання про наявність у підозрюваного ряду захворювань, самі по собі, не можуть бути достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 23 серпня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3