30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги представника ТОВ "Електро-Моторс" ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2025 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72025001110000020та накладено арешт на майно, яке 15.07.2025 виявлено та вилучено під час обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1), а саме на:
- ноутбук «HP Laptop» Model 15s-5000ua синього кольору s/n 5CD314721C;
- ноутбук «HP Laptop» Model 15s-5000ua синього кольору s/n 5CD3370BKV;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A24 чорного кольору, s/n: НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон Samsung GalaxyA24 чорного кольору, s/n:
Справа № 761/31213/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6704/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
R58W700P8GP;
- ноутбук «HP 250 G8» сірого кольору s/n CND2402KRF;
- IPhone 15 Pro Max сірого кольору без інших ідентифікуючих ознак;
- грошові кошти в іноземній валюті долари США, що складає 120 754 долари США, а саме: номіналом 100 доларів США у кількості 1200 купюр, що складає 120 000 доларів США; номіналом 50 доларів США у кількості 15 купюр, що складає 750 доларів США; номіналом 1 долар США у кількості 2 купюри, що складає 2 долари США; номіналом 2 долари США у кількості 1 купюра, що складає 2 долари США;
- грошові кошти в іноземній валюті євро, номіналом 50 євро, у кількості 50 купюр, що складає 2 500 євро;
- грошові кошти в національній валюті гривня України, різною номінальною вартістю, що складає 37 205 гривень.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Апелянт зазначав, що представник ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» не був присутній під час оголошення судового рішення, а повний текст ухвали отримано лише 14.08.2025, унаслідок чого ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» не мало можливості вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на обшук було прямо встановлено відсутність підстав для відшукання та вилучення майна, яке в подальшому було вилучено під час обшуку.
У жодному процесуальному документі органом досудового розслідування не зазначено, яку саме інформацію стосовно обставин, які досліджуються у вказаному кримінальному провадженні, містять вилучені документи, ноутбуки та мобільні телефони. Можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні є сумнівною, а відтак арешт майна не можна вважати обґрунтованим.
ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» жодним чином не протидіяло детективу в частині можливості копіювання відповідної інформації, що міститься на вилучених комп'ютерних системах або їх частинах. Вказане свідчить про відсутність мети приховування, пошкодження, псування чи знищення майна, а також відсутність визначених ст. 168 КПК України підстав для вилучення такого майна.
Крім того, детективом не вжито достатніх заходів для перевірки законності походження виявленого у ході обшуку майна, оскільки вилучені грошові кошти належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Під час судового розгляду клопотання, стороною обвинувачення не надано доказів незаконності походження арештованих грошових коштів.
Однак вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді.
Також апелянт зазначав, що позиція прокурора щодо до ухилення від сплати податків ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Підставою для внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань став аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України № 9.3/3.3.3/1992-25 від 18.03.2025, який, на переконання апелянта, не є джерелом доказів у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України.
На даний час відсутній акт податкового органу та податкове повідомлення-рішення про суми нарахування та несплати податків, в тому числі щодо ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС».
20.08.2025 надійшли апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в яких він просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_8 в сумі 37 205 гривень та 2 500 Євро, та в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_9 в сумі 120 754 доларів США.
Представник у вказаних апеляційних скаргах навів аналогічні доводи, та зазначав, що не був присутній під час оголошення судового рішення, а зі змістом повного тексту ухвали ознайомився лише 15.08.2025, після публікації ухвали в Єдиному реєстрі судових рішень, унаслідок чого власники майна не мали можливості вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора не врахував відсутність достатніх доказів на підтвердження того, що вилучені грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучені грошові кошти в сумі 37 205 гривень та 2 500 євро є особистим майном ОСОБА_8 , яка жодним чином не пов'язана з підприємницькою діяльністю.
Інша частина у сумі 120 754 доларів США належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 (дружині співзасновника ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» ОСОБА_11 ) та є заощадженнями доходів, отриманих від підприємницької діяльності.
Документи, які підтверджують законність походження таких грошових коштів, були надані до суду.
Вказані особи не причетні до обставин кримінального провадження, та їм не повідомлено про підозру.
Крім того, ухвалою слідчого судді про надання дозволу на обшук не було надано дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку представника ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 в режимі відеоконференцзв'язку, який діє в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягають задоволенню, а апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що представник ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» ОСОБА_7 , представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , були повідомлені про дату, час та місце розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про арешт майна, однак клопотання розглянуто слідчим суддею 11.08.2025 у відсутності власників майна та їх представників.
Згідно наявної у матеріалах справи розписки, представник ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» ОСОБА_7 отримав копію оскаржуваної ухвали 14.08.2025. Апеляційну скаргу представник ОСОБА_7 подав 19.08.2025.
Дані про направлення представнику ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.
Як зазначив представник ОСОБА_6 в апеляційних скаргах, зі змістом повного тексту оскаржуваної ухвали він ознайомився лише 15.08.2025 після публікації вказаного рішення в Єдиному реєстрі судових рішень. Матеріали справи не містять інших відомостей про обізнаність представника власника майна із мотивами прийнятого рішення.
Апеляційну скаргу подано представником ОСОБА_6 20.08.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи представників про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки стороні захисту не були відомі мотиви прийнятого рішення до отримання ними повного тексту оскаржуваної ухвали, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025 за ч. 3 ст. 212 КК України.
Згідно даних клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до аналітичного продукту Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.3/1992-25 від 18.03.2025 встановлено, що службові особи ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (код 44570322) в період 01.01.2022 по 28.02.2025, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, здійснили ввезення на митну територію України від пов'язаних підприємств-нерезидентів, а саме: «DSC Trading Co., Limited (CHINA)», «CHINA DARONG SCIENCE AND TECHNOLOGY INDUSTRY CO., LIMITED», «ZHEJIANG YIFAN TRADING CO.,LIMITED», «HCC CLEANTECH GROUP LMITIED», «PLACAR DIVERSA INTERNATIONAL TRADE LIMITED» та «Otto Bitter GmbH & Co.KG» електромобілів по завищеній вартості, внаслідок чого ухилилися від сплати податку на прибуток на суму 18 254 196,25 грн, що є особливо великим розміром.
Відповідно до бази даних АСМО «Інспектор»,службові особи ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (код ЄДРПОУ 44570322) у період 2022-2025 років здійснили ввезення на митну територію України ТМЦ (електромобілів) у кількості 2605 одиниць на загальну суму 2 569 321 348 грн.
У свою чергу, у «Звіті про контрольовані операції» за 2023 рік службові особи ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» зазначають: «DSC Trading Co., Limited (CHINA)», «CHINA DARONG SCIENCE AND TECHNOLOGY INDUSTRY CO., LIMITED», «ZHEJIANG YIFAN TRADING CO.,LIMITED», «HCC CLEANTECH GROUP LMITIED», «PLACAR DIVERSA INTERNATIONAL TRADE LIMITED» та «Otto Bitter GmbH & Co.KG».
У період 2022-2025 років службовими особами ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» здійснено ввезення на митну територію України від вказаних «підприємств-нерезидентів» 565 електромобілів («ZEEKER 001», «BMW iX3», «TESLA Model Y», «TOYOTA BZ4X», «HONDA M-NV, e-NP1, e-NS1», «VOLKSWAGEN iD6, iD4, iD3», «NISAN ARIYA», «BYD SONG, TANG, SONG PLUS, DOLPHIN» та інші) на загальну суму 507 061 018,01 грн.
Порівняльним аналізом встановлено, що митну вартість електромобілів, які у період 2022-2025 років ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» завозили на митну територію України від вищевказаних «пов'язаних СГД-нерезидентів», ймовірно завищено на 20% від фактичної вартості. У подальшому електромобілі реалізовувались в адресу фізичних та юридичних осіб за ціною нижче середньо-ринкової та з мінімальною націнкою.
Як зазначено в клопотанні, вказане свідчить, що дії службових осіб ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» направленні на завищення витрат та заниження доходу при веденні фінансово-господарської діяльності, з метою заниження бази оподаткування при сплаті податку на прибуток підприємств.
Вищезазначені обставини підтверджуються висновком аналітичного продукту №9.3/3.3.3/1992-25 від 18.03.2025, складеним у порядку ст. 22 ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України».
Як встановлено органом досудового розслідування, група осіб з метою зберігання та приховання предметів, речей і документів, які мають доказове значення по кримінальному провадженню, використовують нежитлові (офісні) приміщення, які розташовані за адресою:
м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1) та в яких зберігають електроні, зовнішні носії інформації, персональні комп'ютери, за допомогою яких здійснюється управління рахунками та ведення бухгалтерського обліку підприємств, документи бухгалтерського обліку підприємств, необліковані товарно-матеріальні цінності, тощо.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 18.06.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1).
Згідно даних протоколу обшуку від 15.07.2025, цього ж дня проведено обшук за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1), в ході якого виявлено та вилучено предмети, речі та документи, серед яких:
-ноутбук «HP Laptop» Model 15s-5000ua синього кольору s/n 5CD314721C;
- ноутбук «HP Laptop» Model 15s-5000ua синього кольору s/n 5CD3370BKV;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A24 чорного кольору, s/n: НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A24 чорного кольору, s/n: НОМЕР_2 ;
- ноутбук «HP 250 G8» сірого кольору s/n CND2402KRF;
- IPhone 15 Pro Max сірого кольору без інших ідентифікуючих ознак;
- грошові кошти в іноземній валюті долари США, що складає 120 754 долари США, а саме: номіналом 100 доларів США у кількості 1200 купюр, що складає 120 000 доларів США; номіналом 50 доларів США у кількості 15 купюр, що складає 750 доларів США; номіналом 1 долар США у кількості 2 купюри, що складає 2 долари США; номіналом 2 долари США у кількості 1 купюра, що складає 2 долари США;
- грошові кошти в іноземній валюті євро, номіналом 50 євро, у кількості 50 купюр, що складає 2 500 євро;
- грошові кошти в національній валюті гривня України, різною номінальною вартістю, що складає 37 205 гривень.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_12 від 16.07.2025 вищевказане майно, влучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025.
17.07.2025 засобами поштового зв'язку до Шевченківського районного суду міста Києва направлено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72025001110000020 про арешт майна, яке 15.07.2025 виявлено та вилучено під час обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1), а саме на:
- ноутбук «HP Laptop» Model 15s-5000ua синього кольору s/n 5CD314721C;
- ноутбук «HP Laptop» Model 15s-5000ua синього кольору s/n 5CD3370BKV;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A24 чорного кольору, s/n: НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A24 чорного кольору, s/n: НОМЕР_2 ;
- ноутбук «HP 250 G8» сірого кольору s/n CND2402KRF;
- IPhone 15 Pro Max сірого кольору без інших ідентифікуючих ознак;
- грошові кошти в іноземній валюті долари США, що складає 120 754 долари США, а саме: номіналом 100 доларів США у кількості 1200 купюр, що складає 120 000 доларів США; номіналом 50 доларів США у кількості 15 купюр, що складає 750 доларів США; номіналом 1 долар США у кількості 2 купюри, що складає 2 долари США; номіналом 2 долари США у кількості 1 купюра, що складає 2 долари США;
- грошові кошти в іноземній валюті євро, номіналом 50 євро, у кількості 50 купюр, що складає 2 500 євро;
- грошові кошти в національній валюті гривня України, різною номінальною вартістю, що складає 37 205 гривень.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2025 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вищевказане майно, яке 15.07.2025 виявлено та вилучено під час обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1).
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на ноутбуки, мобільний телефон та грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1), з тих підстав, що вказане майно може бути набутим кримінально протиправним шляхом, зберегти на собі сліди злочину та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідає ознакам речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи передане.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на вилучене майно з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про невідповідність вилученого майна ознакам речових доказів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно може бути набутим кримінально протиправним шляхом, містити на собі відомості, які мають значення для кримінального провадження та може бути використане як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою його збереження.
Як убачається із даних протоколу обшуку від 15.07.2025, під час огляду виявленої в ході обшуку техніки встановлено наявність на ній відомостей щодо листування з іншими учасниками, які можуть мати відношення до протиправної діяльності, електронні документи господарської діяльності товариства та інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_12 від 16.07.2025 призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу вилучених ноутбуків та мобільного телефону.
Викладені в апеляційних скаргах доводи про те, що вилучені грошові кошти мають законне походження та належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не спростовують висновків слідчого судді, викладених у оскарженій ухвалі, про наявність підстав для висновку про відповідність вилучених грошових коштів ознакам речових доказів.
Як убачається із матеріалів клопотання, дозвіл на проведення обшуку було надано саме за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 2 (2/1).
Крім того, як свідчать дані протоколу обшуку, присутня під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_8 , яка є директором ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС», після виявлення слідчим грошових коштів в сумі 120 754 долари США, 2 500 євро та 37 205 гривень, на запитання слідчого повідомила, що не має відношення до виявлених грошових коштів та їй не відоме їх походження.
Також колегія суддів звертає увагу, що з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даному етапі провадження слідчий не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З огляду на наведене, посилання представників в апеляційних скаргах на те, що висновок органу досудового розслідування про наявність факту ухилення від сплати податків грунтується лише на припущення, а також доводи про неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, є передчасними.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Апеляційні доводи про те, що ухвалою слідчого судді, на підставі якої проводився обшук, не було надано дозвіл на відшукання та вилучення майна, яке було вилучене за наслідками такого обшуку, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора щодо арешту вказаного майна, оскільки положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено можливість тимчасового вилучення речей, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та накладення в подальшому арешту на таке майно, за умови дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.
При цьому, як вірно зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, у даному випадку прокурором дотримано вимоги абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна подано до суду засобами поштового зв'язку 17.07.2025, тобто в межах 48 годин після тимчасового вилучення майна.
Колегією суддів не встановлено недотримання прокурором вимог ст.ст. 171, 172 КПК України при зверненні із клопотанням про арешт майна, які б слугували підставою для відмови у його задоволенні.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Клопотання представника ТОВ "Електро-Моторс" ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року.
Апеляційні скарги представника ТОВ "Електро-Моторс" ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3