30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.09.2025 задоволено частково клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та змінено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право _____________________________________________________________________________
Справа № 761/36352/25 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/7132/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
виїзду за межі України.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Строк дії ухвали визначено до 01.10.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що слідчим суддею не було надано належної оцінки доданим до клопотання доказам та не перевірено, чи доводять вони обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення.
Апелянт посилався на відсутність у діях ОСОБА_6 суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, відсутність можливості у підозрюваного впливати на дії та рішення посадових осіб ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» (Вірменія), ООО «Промсушка» (рф), ООО «Промсушка ТМ» (рф), та надуманість версії сторони обвинувачення про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, клопотання прокурора не містить посилання на матеріали, які підтверджують існування хоча б одного із заявлених ризиків, а також матеріали, які б підтверджували появу у кримінальному провадженні нових ризиків після постановлення попередньої ухвали слідчого судді від 01.08.2025 про продовження строку домашнього арешту.
Посилання прокурора на нібито наявні у ОСОБА_6 сталі зв'язки на території держави агресора є не обґрунтованим припущенням.
Стороною захисту було надано суду підтвердження того, що ОСОБА_6 має сталі зв'язки у місці свого проживання, працює, є єдиним годувальником родини, тривалий час проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , яка не працює у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за спільними дітьми та перебуває на утриманні підозрюваного, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю з дитинства, має подяку від командування в/ ч НОМЕР_1 .
Підозрюваний також має незадовільний стан здоров'я, страждає на ряд захворювань.
За час перебування під домашнім арештом ОСОБА_6 не порушував умов запобіжного заходу, з'являвся на всі виклики слідчого та суду, що на переконання захисника, спростовує ризик переховування та втечі підозрюваного.
Також апелянт зазначав, що враховуючи відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_6 , визначений слідчим суддею розмір застави є очевидно непомірним для підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчими ГСУ СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000726 від 17.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно даних протоколу затримання від 06.03.2025, цього ж дня о 10 год. 46 хв. ОСОБА_6 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
У межах вказаного кримінального провадження 06.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у здійсненні, за попередньою змовою групою осіб, умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також підтримки дій держави-агресора, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2025 щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_14 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 07.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2025 строк досудового розслідування продовжено до 07.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2025 строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 продовжено до 05.08.2025.
03.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у пособництві державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.07.2025 строк досудового розслідування продовжено до 06.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.08.2025 строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 продовжено до 05.09.2025.
29.08.2025 прокурор першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив змінити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 строком до 06.10.2025 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право
виїзду за межі України;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.09.2025 задоволено частково клопотання прокурора та змінено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Строк дії ухвали визначено до 01.10.2025.
З такими висновками погоджується в колегія суддів, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
При розгляді клопотання прокурора про зміну підозрюваному запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_15 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_15 утримується під домашнім арештом з 07.03.2025, а відтак шестимісячний строк тримання ОСОБА_15 під домашнім арештом у даному кримінальному провадженні 07.09.2025 досягне граничного строку, передбаченого ч. 6 ст. 181 КПК України, однак у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж застава, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні прокурора, та пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого продовжують існувати у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді застави, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням вказаного, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 з домашнього арешту на заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі про відсутність у діях ОСОБА_6 суб'єктивної та об'єктивної сторони складу злочину, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків ретельно перевірялися колегія суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного.
Посилання захисника на те, що підозрюваний не має наміру переховування від органу досудового розслідування та суду, приймає активну участь у досудовому розслідуванні, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного.
Посилання апелянта на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у період дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а також доводи про те, що ОСОБА_6 має сталі зв'язки у місці свого проживання, працює, має ряд хвороб, є єдиним годувальником родини, має на утриманні цивільну дружину, малолітню та неповнолітнього сина, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного на наступних етапах досудового розслідування.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного, є необгрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава саме у межах 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 182, 193, 194, 201, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2025року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3