30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.07.2025 задоволено скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 та скасовано повідомлення про підозру від 11.04.2025 ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з подальшими доповненнями, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, щослідчий суддя міг зробити висновок щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_9 лише на підставі дослідження в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 42025102100000024, однак такі ____________________________________________________________________________________Справа № 761/27199/25 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6139/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
матеріали в ході проведення судових засідань досліджені не були.
Слідчий суддя при розгляді клопотання надав оцінку лише матеріалам сторони захисту, які були долучені до скарги.
Основним мотивом, з якого виходив слідчий суддя при прийнятті оскаржуваного рішення, є начебто неконкретність змісту повідомлення про підозру в частині викладення обставин вчинення підозрюваним дій, спрямованих саме на вимагання неправомірної вигоди.
Однак в даному випадку вимагання є кваліфікуючою ознакою складу відповідного кримінального правопорушення, яка відповідає змісту встановлених обставин вчиненого ОСОБА_11 злочину та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які слідчим суддею не досліджувались.
Крім того, зі змісту електронного листування між заявником та підозрюваним, посилання на яке міститься в тексті повідомлення про підозру, вбачається, що ОСОБА_12 систематично висував вимогу та нагадував ОСОБА_13 на необхідності щомісячного надання неправомірної вигоди для уникнення демонтажу рекламних засобів, тобто фактично вчиняв дії, спрямовані саме на вимагання неправомірної вигоди.
Відтак відповідні умисні суспільно небезпечні дії підозрюваного обґрунтовано кваліфіковані за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
При цьому, слідчий суддя обґрунтував своє рішення начебто недоведеністю існування лише однієї кваліфікуючої ознаки складу злочину (вимагання), оминувши своєю увагою та не надавши оцінку змісту підозри в цілому.
Також апелянт зазначив, що слідчим суддею жодного разу не здійснено виклик у судове засідання прокурора у кримінальному провадженні, а про факт звернення захисника з відповідною скаргою прокурору стало відомо від органу досудового розслідування.
Крім того, в резолютивній частині оскаржуваної ухвали слідчий суддя зазначив про скасування повідомлення про підозру від 11.04.2025 ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, хоча фактично ОСОБА_12 , відповідно до повідомленої останньому підозри, підозрюється у вчинені двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України. Відтак, не зрозуміло, відносно якого з двох кримінальних правопорушень вказаною ухвалою скасовано повідомлення про підозру.
26.09.2025 від захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_14 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких захисник посилався на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із матеріалів судового провадження, СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження 11.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднаному із вимаганням такої вигоди, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
20.06.2025 стороною обвинувачення повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
27.06.2025 захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.04.2024 у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.07.2025 задоволено скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 та скасовано повідомлення про підозру від 11.04.2025 ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, та приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до п. 2 ст. 277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 та скасовуючи повідомлення про підозру від 11.04.2025 у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність обгрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, зокрема, посилався на відсутність відомостей, у чому полягають умисні дії ОСОБА_6 , спрямовані на вимагання. На переконання слідчого судді, в оскаржуваному повідомленні про підозру неналежним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_15 , та органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри, не зважаючи на те, що судом неодноразово надавалась така можливість.
На переконання колегії суддів, у даному випадку слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, які обмежуються здійсненням судового контролю у визначених КПК України випадках, та надав оцінку обставинам, які досліджуються судом в ході судового провадження.
Так, відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, правильності кваліфікації дій, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Вказані вимоги слідчим суддею при розгляді скарги не дотримано.
Замість перевірки дотримання вимог ст.ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні 11.04.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_6 , слідчий суддя фактично вдався до встановлення правильності кваліфікації його дій, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування, та підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, після дослідження та оцінки зібраних у справі доказів.
При цьому, слідчий суддя дійшов вищевказаних висновків без дослідження матеріалів кримінального провадження № 42025102100000024 від 12.02.2025, обмежившись дослідженням долучених захисником до поданої скарги матеріалів, зокрема копії повідомлення про підозру та копії повідомлення про завершення досудового розслідування.
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов передчасного висновку про необгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.07.2025 постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Дослідивши вимоги та зміст скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 11.04.2025 у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Перевіркою наданих суду апеляційної інстанції матеріалів встановлено, що в повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 11.04.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України належним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність, та стислого викладу фактичних обставин кожного з епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Аналіз вказаного повідомлення про підозру дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , які б слугували підставою для його скасування.
Крім того, доводів стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 277, 278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_15 , скарга захисника не містить, натомість доводи захисника ОСОБА_8 у скарзі фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості доказів. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
За таких обставин, у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 наповідомлення про підозру від 11.04.2025 у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025 слід відмовити, оскільки скаржником не доведено, що при складенні та врученні вказаного повідомлення про підозру було допущено порушення норм чинного КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора та її задоволення, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 11.04.2025 у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення від 11.04.2025 про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3