Справа №752/9257/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6990/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року відмовлено захиснику ОСОБА_6 у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру, яке вручене ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №4202400000000126 від 04.03.2024.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення слідчого про підозру директору Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню на підставі ст. 412 КПК України, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В судове засідання, захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 , не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.
З урахуванням зазначеного, думки прокурора, а також строків розгляду даної категорії справ, у відповідності до ст. 422 КПК Українита вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, також зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 30.09.2025 направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, для його розгляду по суті пред'явленого обвинувачення, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З наявних матеріалів судового провадження убачається, що 15.08.2025 захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в порядку статті 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42024100000000126 від 04.03.2024.
25.08.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаної скарги про скасування повідомлення про підозру, яке вручене ОСОБА_7 у кримінальному проваджені №4202400000000126 від 04.03.2024.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а органом досудового розслідування не зібрано доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 .
Щодо доводів сторони захисту про те, що підозра є безпідставною та необґрунтованою, слідчий суддя зазначив, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 підозрюється у тому, що обіймаючи посаду директора КП «УЗН Дніпровського району» ОСОБА_7 у період часу з липня по листопад 2023, перебуваючи у місті Києві, діючи за попередньою змовою групою осіб з директором ТОВ «Буд Альянс Україна» ОСОБА_9 умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, зловживаючи службовим становищем, достовірно знаючи, що будівельні роботи по об'єкту капітальний ремонт дорожньо-стежкової мережі, а саме роботи: «Капітальний ремонт дорожньо-стежкової мережі у північно-східній частині парку культури та відпочинку «Гідропарк» Дніпровському районі» за договором субпідряду N?2407-23/02 від 24.07.2023, а також по об'єкту капітальних ремонт дорожньо-стежкової мережі в парку «Гідропарк» (права частина парку біля каплиця «Хрещення Господнього» в Дніпровському районі за договором № 1209-23/01 від 12.09.2023 не відповідають проектно-технічній документації та звітній документації (актам КБ-26, КБ-в частині включення в акти приймання виконаних будівельних робіт, які фактично не виконані), здійснив заволодіння бюджетними коштами, завдавши майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі виконавчого органу Київської міської ради (КМДА.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідчий суддя вбачав, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
Зміст повідомлення про підозру дає підстави дійти висновку, що викладені у ній обставини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 , який перебував на посаді директора КП «УЗН Дніпровського району», будучи уповноваженою особою на підписання і складання відповідних документів, міг зловживаючи своїми службовим становищем, заволодіти бюджетними коштами. Також слідчий суддя відхилив доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її недоведеності зібраними доказами, оскільки на цьому етапі провадження суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри є саме такими, які повинні доводитися шляхом дослідження письмових документів, допиту свідків та інших підозрюваних тощо. Явних та очевидних підстав вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, слідчий суддя не вбачав.
З огляду на зазначене, на відповідній стадії досудового розслідування в ході оскарження повідомлення про підозру та встановлення відповідності вимогам закону щодо змісту, порядку вручення такого повідомлення, вирішення слідчим суддею питання про наявність/відсутність в діях підозрюваного всіх елементів складу злочинів, які йому інкримінуються, є передчасним.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру від 29.05.2025 та про зміну раніше повідомленої підозри від 11.08.2025 у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 відповідають вимогам ст. 277 КПК України, при їх врученні дотримано вимоги ст. 278 КПК України. При цьому, слідчий суддя відхилив доводи сторони захисту, що вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відбувалося у порушення вимог КПК, оскільки на момент складання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, ОСОБА_7 перебував на лікарняному, а вручення фактично відбулося 14.08.2025, коли він вийшов на роботу, між тим, це сталося після того, як досудове розслідування було завершено.
Слідчим суддею зазначено, що згідно із ч. ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру, так і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, повинно вручатися в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, тобто відповідно до положень ст. 135 КПК України.
Так згідно із ч.1, 2 вказаної статті особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Під час розгляду даної скарги було встановлено, що у період часу з 11 по 13 серпня 2025 ОСОБА_7 хворів та не відвідував роботу, оскільки отримав лист непрацездатності. В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 вказував на те, що він у вказані дні не перебував дома, а проживав у готелі, з метою захисту членів родини.
12.08.2025 до КП «УЗН Дніпровського району» для вручення ОСОБА_7 надійшло повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, про що наявна реєстрація у журналі вхідної кореспонденції.
14.08.2025 вказане повідомлення отримав ОСОБА_7 .
Таким чином, вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відбувалося у спосіб, визначений КПК України. Той факт, що станом на день отримання повідомлення - 14.08.2025, було завершено досудове розслідування - не свідчить про порушення процедури вручення повідомлення та не може бути підставою для її скасування.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення цієї скарги.
Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в порядку статті 303 КПК України, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42024100000000126 від 04.03.2024, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
При цьому під час апеляційного розгляду встановлено, що у кримінальному провадженні №42024100000000126 від 04.03.2024, досудове розслідування закінчено та складено обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , який направлено 30.09.2025 до Шевченківського районного суду м. Києва, для розгляду по суті пред'явленого обвинувачення.
Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
При цьому у разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4