03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/347/2025
12 березня 2025 року м. Київ
Справа № 367/3019/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2023 року, ухвалене у складі судді Кравчук Ю.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоторіно» про зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану ушкодженням здоров'я,
встановив:
У травні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоторіно» про зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану ушкодженням здоров'я.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 13 серпня 2011 року її чоловік ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Росавто» (офіційного дилера автомобілів марки FIAT в Україні), що знаходиться на вул. Салютній, 2 у м. Києві, автомобіль марки Fiat Fiorino Qubo, номер кузова НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
04 січня 2015 року, керуючи зазначеним автомобілем, на 176 км автошляху сполученням Київ-Суми-Юнаківка, через технічну несправність в автомобілі, відбулось його перекидання. При цьому, паски та подушки безпеки в автомобілі не спрацювали, а пасажири автотранспортного засобу, зокрема позивач, а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , 1964 року народження, отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Висновком експерта № 524, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, у період із 23 листопада 2015 року до 18 грудня 2015 року встановлено, що їй ( ОСОБА_1 ) спричинено тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Зокрема, у неї були виявлені черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню, закрита травма грудної клітини, забій правої легені, забійні рани правої половини обличчя та переломи кісток. За висновком експерта, зазначені ушкодження утворилися внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
За даним фактом здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201527025000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування 07 квітня 2016 року експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено комплексну судову металознавчу і авто-технічну експертизу, якою встановлено дефекти литва поворотного кулака (деталь поворотного механізму лівого переднього колеса), що в значній мірі знизило його несучу спроможність. Зокрема, в зазначеній деталі виявлено специфічні різно-направлені і невизначеної форми лінійні рельєфні утворення (плени), наявність яких свідчить про існування значних за обсягом графітових прошарків в металі виробу, що під дією порівняно незначних (в тому числі експлуатаційних) навантажень перетворюються в тріщину. Також у висновку зазначено, що наявність вказаних «плен», з точки зору міцності, є аналогом тріщини та відносяться до дефектів литва і суттєво погіршують міцнісні характеристики виробу; руйнація зазначеної деталі могла передувати виникненню ДТП.
Позивач зазначала, що існування дефекту в конструктивній деталі автомобіля, який призвів до руйнування поворотного механізму лівого переднього колеса, стало причиною ДТП, у результаті якого завдано шкоди її здоров'ю.
Вказувала, що протягом двох тижнів після ДТП вона перебувала на лікуванні у реанімаційному відділенні Головного військового клінічного госпіталю в місті Києві, близько 10 діб - у комі. Загалом, термін її стаціонарного лікування тривав майже два місяці. До теперішнього часу вона продовжує лікування від отриманих тілесних ушкоджень, що підтверджується наданими нею документами.
Окрім того, усвідомлення того, що її чоловіка, як «винуватця ДТП», може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, спричинило для неї тяжкі психологічні навантаження і це заважало її одужанню. Тривалий час вона не може ефективно виконувати свої функціональні обов'язки за посадою, потребує допомоги логопеда і періодично звертається до нього за консультаціями, перебуває під наглядом лікаря-невролога та приймає рекомендовані препарати. Загальна сума коштів, витрачених нею та її родиною на лікування у період з 04 січня 2015 року, становить понад 32 269,55 грн. Проте це лише менша частина витрачених нею коштів.
Посилаючись на наведене, просила суд зобов'язати ТОВ «Автоторіно» відшкодувати їй моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження здоров'я, в розмірі 200 000 грн. та стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ушкодження здоров'я, в розмірі 32 269,55 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Вказує, що наявність причинно-наслідкового зв'язку між зазначеним конструктивним дефектом деталі автомобіля та шкодою здоров'ю встановлено постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року у справі № 367/937/17 та у висновку експерта від 07 квітня 2015 року. Однак суд першої інстанції залишив поза увагою ці обставини, не надав їм жодної оцінки.
Окрім того, на запит ОСОБА_2 щодо проведення діагностики на предмет виявлення в поворотних кулаках автомобіля графітових утворень, встановлення їх кількості та надання рекомендацій щодо можливої подальшої безпечної експлуатації транспортного засобу, ТОВ «ВІК Експо» надало письмову відповідь про відсутність технічної можливості виявити подібні дефекти автомобілів в авторизованих сервісних центрах з обслуговування автомобілів марки FIAT. Вважає, що проведення технічного обслуговування на потужностях офіційних дилерських підприємств не дозволяє виявити наявний у автомобіля Fiat Fiorino Qubo дефект литва поворотного кулака. Наведені обставини мають істотне значення для справи та спростовують доводи відповідача щодо непроходження її чоловіком ОСОБА_2 планового технічного обслуговування автомобіля.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки щодо наявності окремих підстав для відшкодування шкоди, не взяв до уваги та не надав жодної оцінки її доводам з приводу заподіяної їй шкоди. Також посилається на те, що про наявність вини TOB «Автоторіно» в заподіянні шкоди її здоров'ю внаслідок дефекту продукції дізналась після ознайомлення з постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року, тому не пропустила позовної давності при зверненні з цим позовом.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Автоторіно» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив обставини справи, вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права при вирішенні цього спору.
Вказує, що придбаний автомобіль експлуатувався покупцем без виконання прийнятих на себе обов'язків із проходження планового технічного обслуговування. Висновок експерта не містить однозначної та безпосередньої відповіді щодо причин ДТП із вказаним транспортним засобом, тому неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між дефектом у продукції та шкодою, яка є необхідною умовою настання відповідальності.
Позивач не довела наявність дефекту в продукції під час її придбання в 2011 році в офіційного дилера автомобілів Fiat - TOB «Росавто», а також не довела наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом у продукції та шкодою, що свідчить про відсутність належних доказів вини відповідача. Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув усі обставини справи, дослідив наявні у справі докази, яким надав належну оцінку, та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вказував, що висновком експерта від 07 квітня 2015 року встановлено дефекти литва поворотного кулака (деталь поворотного механізму лівого переднього колеса), що в значній мірі знизило його несучу спроможність. Зокрема, в зазначеній деталі виявлено специфічні різно-направлені і невизначеної форми лінійні рельєфні утворення (плени), наявність яких свідчить про існування значних за обсягом графітових прошарків в металі виробу, що під дією порівняно незначних (в тому числі експлуатаційних) навантажень перетворюються в тріщину. Таким чином, причиною ДТП за участі вказаного транспортного засобу стала наявність дефекту в конструктивній деталі автомобіля. Крім того, відсутня технічна можливість виявити подібні дефекти автомобіля в авторизованих сервісних центрах з обслуговування автомобілів марки FIAT, вина чоловіка позивачки у ДТП, яка сталася 04 січня 2015 року, є недоведеною. Водночас, після ДТП змінилося все життя позивачки, вона не може влаштуватися на роботу, їй складно спілкуватися з оточуючими, оскільки має проблеми із мовленням.
Представник відповідача ТОВ «Автоторіно» - Балена Т.А. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін. Вказувала на те, що деталь поворотного механізму лівого переднього колеса є змінною, її оригінальність в автомобілі, за участі якого сталася ДТП, не встановлювалась, ОСОБА_2 не звертався для технічного обслуговування автомобіля, тому неможливо встановити, чи замінювалась вказана деталь автомобіля.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилалась на те, що саме наявність дефекту в конструктивній деталі автомобіля призвела до руйнування поворотного механізму лівого переднього колеса, та стала причиною ДТП, у результаті якої завдано шкоди її здоров'ю, яку вона просила стягнути з відповідача в судовому порядку.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову аргументовано тим, що позивач не надала суду доказів щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою, завданою їй, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди. Суд першої інстанції звернув увагу на висновок експерта за результатами проведення комплексної судової металознавчої і автотехнічної експертизи від 07 квітня 2015 року № 10934/15-34, з якого не вбачається, що руйнація деталі стала причиною ДТП, а вказується лише на те, що вона могла передувати виникненню даної ДТП. Суд також урахував, що постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року у справі № 367/937/17 встановлено, що ОСОБА_2 порушив умови пунктів 3.7., 3.8. Гарантійної угоди (щодо планового технічного обслуговування).
Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції також виходив із недоведеності позивачем завдання шкоди саме відповідачем.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 січня 2015 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Fiat Qubo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до обставин, викладених у висновку експерта Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи від 18 грудня 2015 року № 524, 04 січня 2015 близько 10-00 годин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем марки «Fiat Qubo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в салоні якого знаходилися пасажири ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 176 км автошляху сполученням Київ-Суми-Юнакіївка, не впорався з керуванням та допустив з'їзд в лівий кювет по напрямку руху автомобіля, внаслідок чого відбулося перекидання транспортного засобу. Під час цієї ДТП пасажирка автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до Головного військово-медичного клінічного центру.
За висновком експертизи Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи від листопада 2015 року№ 524, проведеної в рамках кримінального провадження № 12015270250000005, у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження: закрита поєднана краніо-торако-скелетна травма, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, закрита травма грудної клітини, забій правої легені, правобічний малий гемоторакс, перелом акроміального кінця ключиці, забійні рани правої половини обличчя, ділянки правої ключиці та інші. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності можуть відповідати 04 січня 2015 року та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер даних тілесних ушкоджень, судово-медичний експерт вважав, що останні могли утворитися внаслідок ДТП, за обставин викладених в описовій частині постанови. Дані тілесні ушкодження знаходяться в ділянці, не доступній для нанесення власною рукою. Травмуюча сила по відношенню до ОСОБА_1 під час ДТП була направлена з переду назад та зправа наліво або в близькому до цього напрямку.
Як убачається з висновку експерта за результатами проведення комплексної судової металознавчої і авто технічної експертизи від 07 квітня 2015 року № 10934/15-34, руйнація з розділенням на фрагменти поворотного кулака, представленого для дослідження поворотного механізму лівого переднього колеса автомобіля «Fiat Qubo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відбулася одномоментно від дії одноразового статичного та динамічного навантаження розтягу із згином, що перевищило несучу спроможність матеріалу (чавуну) деталі. Наявність виявлених при дослідженні поворотного кулака дефектів литва в значній мірі знижує несучу спроможність деталі, тому, в даному випадку, не виключено можливість руйнування ослабленого виробничими дефектами поворотного кулака від дії, в тому числі експлуатаційних навантажень (наприклад, на наїзді на дорожні перешкоди - ями, бугри, тощо), тобто руйнація деталі могла передувати виникненню даної ДТП.
Також суд установив, що чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звертався до суду з позовом до ТОВ «Автоторіно» про зобов'язання відповідача здійснити заміну придбаного автомобіля на такий же автомобіль (товар) або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) (справа № 367/937/17).
В поданому позові ОСОБА_2 вказував, що висновком експерта від 07 квітня 2015 року встановлено дефекти литва поворотного кулака (деталь поворотного механізму лівого переднього колеса), що в значній мірі знизило його несучу спроможність. Зокрема, в зазначеній деталі виявлено специфічні різно-направлені і невизначеної форми лінійні рельєфні утворення (плени), наявність яких свідчить про існування значних за обсягом графітових прошарків в металі виробу, що під дією порівняно незначних (в тому числі експлуатаційних) навантажень перетворюються в тріщину. Окремо у висновку зазначено, що наявність вказаних «плен» з точки зору міцності, є аналогом тріщини та відносяться до дефектів литва і суттєво погіршують міцнісні характеристики виробу. Цим же висновком встановлено, що руйнація зазначеної деталі могла передувати виникненню ДТП. Таким чином, причиною ДТП стало існування дефекту в конструктивній деталі автомобіля.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2017 року зобов'язано ТОВ «Автоторіно» здійснити заміну придбаного ОСОБА_2 автомобіля марки Fiat Fiorino Qubo, ZFA 22500000228373, 2011 року випуску, на такий же товар або на аналогічний з числа наявних у ТОВ «Автоторіно» або у виробника, в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року у справі № 367/937/17 скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2017 року в частині зобов'язання ТОВ «Автоторіно» здійснити заміну автомобіля та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд установив, що відповідно до пункту 3.7. Угоди про гарантійні зобов'язання, покупець зобов'язаний своєчасно звертатися до Дилерського підприємства і надавати товар для планового обслуговування. Термін планового технічного обслуговування встановлений в інтервалах часу і/або пробігу, а саме - 12 місяців+/- 1 місяць/15000 км, в залежності від того, що настане раніше. Відповідно до пункту 3.8. Угоди при виконанні планового технічного обслуговування, Дилерське підприємство зобов'язано видати покупцю наряд-замовлення на проведені роботи, використані матеріали та встановлені запасні частини, а також лист вихідного контролю. Термін зберігання покупцем наряд-замовлення та листу вихідного контролю становить три роки. Відповідно до пункту 5.1. гарантійні зобов'язання недійсні, якщо (пункт 5.1.7.) покупець не виконав вимоги по експлуатації, планового технічного обслуговування або догляду за товаром, як зазначено у пункту 3.7. цього договору.
Відповідно до сервісної книжки позивача позивач проходив гарантійне обслуговування 18 лютого 2012 року пробіг 7000 км та 23 травня 2012 року пробіг 14 300 км. Проходження цих технічних оглядів визнається сторонами, а також підтверджується записами та печаткою ТОВ «Росавто» у сервісній книжці. Суд, серед іншого, дійшов висновку, що позивач порушив умови пунктів 3.7., 3.8. Гарантійної угоди (щодо планового технічного обслуговування), внаслідок чого гарантійні зобов'язання є недійсними ( п.5.1.7.)
Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року постанову Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року залишено без змін.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Статтею 711 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недолік, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Згідно з вимогами частини першої статті 1210 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.
Відповідно до статті 1211-1 ЦК України особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.
Правовідносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні, регулюються Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції».
Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» встановлює спеціальні умови, за яких споживач має право на відшкодування шкоди, та пов'язує таке відшкодування із наявністю причино-наслідкового зв'язку між дефектом у продукції та завданою шкодою, під якою розуміється каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Так, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» передбачено, що продукція - це будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» передбачено, що цей Закон регулює відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні.
За змістом статті 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі: 1) представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку); 2) використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; 3) час, коли продукцію було введено в обіг.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» потерпілий повинен довести: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою.
За шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник (частина перша статті 7 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»), яким є будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм (оренду), лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході провадження господарської діяльності (частина друга статті 7 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»).
Під час розгляду цієї справи суд першої інстанції встановив, що з висновку експерта за результатами проведення комплексної судової металознавчої і автотехнічної експертизи від 07 квітня 2015 року № 10934/15-34 не вбачається, що руйнація деталі автомобіля марки Fiat Fiorino Qubo, ZFA 22500000228373, 2011 року випуску, стала причиною ДТП, лише зазначено, що вона могла передувати виникненню вказаної ДТП.
Також суд першої інстанції врахував, що постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року у справі № 367/937/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Автоторіно» про зобов'язання відповідача здійснити заміну придбаного автомобіля встановлено, що саме ОСОБА_2 порушив умови пунктів 3.7., 3.8. Гарантійної угоди (щодо планового технічного обслуговування).
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що вказаною постановою Апеляційного суду Київської області у справі № 367/937/17 встановлено наявність причинно-наслідкового зв'язку між зазначеним конструктивним дефектом деталі автомобіля та шкодою здоров'ю, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом доказування позову ОСОБА_2 були обставини щодо невиконання відповідачем ТОВ «Автоторіно» гарантійних зобов'язань та не здійснення заміни придбаного позивачем автомобіля, який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у межах гарантійного строку, який не минув. Позивач ОСОБА_2 посилався, що причиною ДТП стало існування дефекту в конструктивній деталі автомобіля.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , Апеляційний суд Київської області у постанові від 15 травня 2018 року виходив з того, що ОСОБА_2 проходив гарантійне обслуговування 18 лютого 2012 року пробіг 7000 км та 23 травня 2012 року пробіг 14 300 км, що підтверджується відповідними записами і печатками у сервісній книжці, тоді як ДТП сталася 04 січня 2015 року. Гарантійні зобов'язання відповідача є недійсними силу вимог пункту 5.1.7 гарантійної угоди № 006315 від 13 серпня 2011 року, оскільки позивачем не виконано вимоги по експлуатації автомобіля, а саме не здійснено планове технічне обслуговування у встановлені строки, що є порушенням вимог пунктів 3.7, 3.8 вказаної гарантійної угоди та підставою недійсності гарантійних зобов'язань.
Залишаючи без змін постанову Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року, Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2019 року зазначив : «Аргументи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що позов подано з підстав наявності деліктних зобов'язань, а не гарантійних є безпідставними, оскільки спростовуються змістом позовної заяви, заявою про збільшення позовних вимог та наданими позивачем на обґрунтування своїх вимог доказами, а саме договором купівлі-продажу, у якому визначено термін гарантії та гарантійною угодою, що є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, якою встановлено як термін дії гарантії так і підстави її припинення, а згідно вимог частини другої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився. Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» не передбачена відповідальність у вигляді заміни придбаного товару.»
У висновку експерта від 07.04.2015 року № 10934/15-34 за результатами проведення комплексної судової металознавчої і автотехнічної експертизи, призначеної в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201527025000005, зазначено, що наявність виявлених при дослідженні поворотного кулака дефектів литва в значній мірі знижує несучу спроможність деталі, тому в даному випадку не виключено можливість руйнування ослабленого виробничими дефектами поворотного кулака від дії в тому числі експлуатаційних навантажень (наприклад, при наїзді на дорожні перешкоди - ями, бугри тощо), тобто руйнація деталі могла передувати виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, категоричної відповіді щодо причин виниклої 04.01.2015 року дорожньо-транспортної пригоди висновок експерта № 10934/15-34 від 07.04.2015 року не містить, а тому неможливо зробити висновок про наявність причино-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою, завданою позивачу ОСОБА_1 .
Крім того, судом апеляційної інстанції було долучено до матеріалів справи за клопотанням представника позивача копію постанови про закриття кримінального провадження від 27 червня 2016 року, прийняту слідчим СВ Срібнянського ВП Прилуцького ВП УНП в Чернігівській області. Відповідно до висновків слідчого у вказаній постанові про закриття кримінального провадження, достовірно причину виникнення дорожньо-транспортної пригоди встановити не представляється за можливе, указана пригода могла виникнути через пошкодження деталей автомобіля, не з вини водія ОСОБА_2 , тому слідчий дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що згідно з відповіддю дилерського підприємства корпорації FIAT - ТОВ «ВІК Експо» про відсутність технічної можливості виявити подібні дефекти автомобілів в авторизованих сервісних центрах з обслуговування автомобілів марки FIAT, та що проведення технічного обслуговування на потужностях офіційних дилерських підприємств не дозволяє виявити наявний у автомобіля Fiat Fiorino Qubo дефект литва поворотного кулака, - висновків суду не спростовують, оскільки висновок експерта № 10934/15-34 у кримінальному провадженні не містить категоричних висновків, що вказаний дефект продукції є причиною ДТП, яка сталася 04 січня 2015 року.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 3-18гс15, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, необхідною є наявність загальних умов відповідальності, а саме: наявності шкоди; наявності дефекту в продукції, причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Установивши, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою, завданою їй, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові через недоведеність ОСОБА_1 своїх вимог у порядку, визначеному ЦПК України.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності.
Верховний Суд у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 918/203/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою.
Отже, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача на користь позивачки 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не довела належними та достатніми доказами протиправність дій відповідача, а також причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача шкоди.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому аргументи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом, і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Оскільки суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Ратнікова В.М.
Рейнарт І.М.