Номер провадження: 22-ц/813/1788/25
Справа № 522/24726/23
Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.
Доповідач Карташов О. Ю.
17.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Виконавчий комітет Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради
на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 31 травня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 162 301,25 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2020 на припаркований за адресою: м. Одеса, вул. Л.Толстого, 11, на розі вул. Новосельська, автомобіль KIA Optima, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачці ОСОБА_1 , впала частина дерева, яке росло напроти будинку АДРЕСА_1 , уздовж проїжджої частини. Внаслідок падіння дерева автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Вартість матеріального збитку становить 162301,25 грн. Моральну шкоду мотивує тим, що автомобіль є єдиним транспортним засобом сім'ї позивачки, крім того, це єдина коштовна річ, яку позивачка привезла з окупованої території (до 2014 позивача з сім'єю проживала в м. Макіївка Донецької області). Крім того, подія сталася за два дні до нового року та різдвяних свят, однак святкового настрою не було. Позивачка впала в депресію та на тривалий час втратила спокійний сон. Неможливість користуватися автомобілем спричинила зміни в житті та побуті позивачки. Позивачка зверталася до суду ще в 2021 році, однак рішення у справі №522/6855/21 було скасовано Одеським апеляційним судом з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача, яким була Одеська міська рада. Балансоутримувача цього дерева, яке впало на автомобіль не визначено, а земельна ділянка, на якій розташовувалося дерево належить територіальні громаді міста Одеси, тому відповідати за шкоду має виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент, який є відповідальним виконавчим органом місцевого самоврядування за здійснення благоустрою, утримання земельних насаджень, та, зокрема, визначення балансоутримувачів зелених насаджень на території міста Одеси.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 162 301 (сто шістдесят дві тисячі триста одна) гривня 25 копійок.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 723 (одна тисяча сімсот двадцять три) гривні 01 копійка.
В частині позовних вимог про стягнення шкоди з Департаменту міського господарства Одеської міської ради - відмовлено.
Рішення суду вмотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт завдання шкоди позивачу в результаті падіння частини дерева на автомобіль, протиправність бездіяльності відповідача - виконавчого комітет Одеської міської ради, яка виразилась у не визначенні балансоутримувача зелених насаджень біля будинку, причинний зв'язок між ними, а Виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до вимог ст. ст. 12,13, 49, 81, 89 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав для відшкодування шкоди. Розмір заподіяної матеріальної шкоди відповідачами не спростований, а отже, наведена у висновку експерта сума матеріального збитку є доведеною та підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради. Підстав для покладення обов'язку з відшкодування шкоди на Департамент міського господарства Одеської міської ради не встановлено, тому в частині позовних вимог до Департаменту відмовлено.
Також, суд прийшов до висновку, що компенсація моральної шкоди у заявленому розмірі 10000 гривень є достатньою компенсацією.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Виконавчий комітет Одеської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій зазначають, що оскаржуване судове рішення є незаконним, необґрунтованим та винесеним у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2584 грн 50 коп. на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначається, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють відносини, що пов'язані із повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою населеного пункту та відносини, що пов'язані із комунальною власністю. Наголошується, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не може бути відповідачем за заявленими вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння дерева тільки з тих підстав, що є виконавчим органом Одеської міської ради. Судом проігноровано, що Одеська міська рада та Виконавчий комітет Одеської міської ради є різними юридичними особами та різними органами місцевого самоврядування. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні самостійно наділяє Виконавчий комітет Одеської міської ради як правом власності на земельні ділянки комунальної власності, так і повноваженнями із прийняттям рішення про визначення балансоутримувача об'єкта благоустрою, що створює абсурдну ситуацію, враховуючи, що Виконавчий комітет одеської міської ради є суб'єктом владних повноважень і у відповідності до ст. 19 Конституції України діє виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.
Скаржник вважає, що суд дійшов помилкового висновку, щодо покладення обов'язку відшкодування матеріальної шкоди позивачу з підстав ненадання Виконавчим комітетом Одеської міської ради доказів того, що на конкурсних засадах ним визначено балансоутримувача об'єкта благоустрою за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 11. Проте, Виконавчий комітет Одеської міської ради не повинен проводити конкурси на визначення балансоутримувача об'єктів благоустрою та надавати докази проведення таких конкурсів, оскільки рішеннями Одеської міської ради створені відповідні виконавчі органи та комунальні підприємства, уповноважені з питань забезпечення благоустрою відповідних територій м. Одеси. Наголошується, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є спеціалізованим підприємством - балансоутримувачем об'єктів благоустрою зеленого господарства комунальної власності та не здійснює безпосередньо санітарне очищення території міста Одеси, а також Виконавчий комітет Одеської міської ради виконав обов'язок із визначення об'єктів загального користування, що знаходяться на утриманні та обслуговуванні комунальних підприємств Одеської міської ради, покладений на нього чинним законодавством України.
Також, в скарзі зазначається, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при оцінці щодо належності та допустимості поданих позивачем доказів. Так, судом досліджено висновок експерта від 31.01.2021 року № 6945 експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля KIA Optima, р/н НОМЕР_1 , складений судовим експертом Федотовим Ф.В., однак не враховано, що цей висновок не може бути визнаним належним та допустимим доказом, оскільки він був одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Суд першої інстанції встановивши, що виконання повторної експертизи не відбулось, дійшов помилкового висновку і про допустимість поданого позивачем висновку експерта від 14.01.2024 року № 6945-Е судової, транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля KIA Optima, р/н НОМЕР_1 .
Крім вищевикладеного, в скарзі зазначається, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що стосуються делікатних зобов'язань, не надано оцінки наявності/відсутності всіх елементів такого зобов'язання та неправомірно покладено обов'язок на Виконавчий комітет Одеської міської ради з відшкодування шкоди, завданої майну позивача. І взагалі, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність таких складових елементів делікатного зобов'язання як протиправної поведінки з боку Виконавчого комітету Одеської міської ради та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою саме Виконавчого комітету Одеською міської ради та завданою майновою шкодою. Акцентується увага на тому, що на момент розгляду справи судом першої інстанції відсутнє будь-яке рішення суду, що набрало законної сили, яким би визнавались протиправними дії чи бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради чи її посадових осіб з приводу ситуації, що склалась з позивачкою.
На думку скаржника, зазначені у позовній заяві доводи та встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору по суті обставини не дозволяють встановити безпосередній причинний зв'язок між неправомірними, на думку позивача та суду, діями Виконавчого комітету Одеської міської ради та шкодою, завданою позивачу. Судом не взято до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували завдання моральної шкоди в розмірі 10000 грн, а також не встановлено жодних фактів безпосереднього спричинення моральної шкоди позивачу.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Ознайомившись з апеляційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Перепилиця О.С. подано до суду відзив, просять оскаржуване рішення залишити без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві акцентується увага на тому, що суд першої інстанції зробив правильні висновки із дійсних обставин справи та діючим норм матеріального права, з приводу позиції Відповідача 1, щодо застосування матеріального права, які регулюють відносини, що пов'язані з повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою населеного пункту. Наголошується, що позивачкою були здійснені дії, щодо досудового врегулювання спору, але компетентні органи місцевого самоврядування, а також уповноважені ними юридичні особи, відмовилися відшкодовувати збитки понесені позивачкою внаслідок події. Більш того, у відповідь на листи звернення Позивачки до компетентних органів місцевого самоврядування м. Одеси, їй не було надано відомостей про балансоутримувача спірних зелених насаджень чи особу, яка відповідно до чинного законодавства України, має відповідати за завдану позивачу шкоду.
Також, сторона позивача вважає помилковими твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при оцінці належності та допустимості поданих позивачем доказів. Висновки, щодо не допустмості доказу висновка експерта не відповідають дійсності.
Щодо висновків апелянта стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, у відзиві зазначається, що в позовній заяві детально описані обсяг та характер душевних хвилювань та моральних страждань позивачки, а також обставини які зумовили значно більш тяжке сприйняття та моральне подолання даної, безумовно трагічної події для позивачки.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник Виконавчого комітету Одеської міської ради Славинський А.Ю. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник Департаменту міського господарства Одеської міської ради - Смирнова Н.В. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради, просила задовольнити її в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Перепилиця О.С. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником автомобіля KIA OPTIMA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про режстрацію транспортного засобу.
29 грудня 2020 року на припаркований за адресою: м. Одеса, вул. Л.Толстого, 11 на розі вул. Новосельського, автомобіль KIA OPTIMA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , впало дерево.
ОСОБА_1 подзвонила за номером 102 та сповістила про подію, диспетчер прийняв заяву та передав на опрацювання, про що свідчить рапорт старшого інспектора - чергового Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі.
Працівник поліції в ході опрацювання заяви склав протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відібрав пояснення у ОСОБА_1 та листом від 31.12.2020 було рекомендовано позивачці звернутися до суду з метою відшкодування збитків, при тому у листі були зазначені частини автомобіля, які зазнали пошкоджень: дах, заднє скло, кришка багажнику, задній бампер, заднє праве крило, задня права фара, заднє ліве крило, задня ліва фара, подряпини кузова.
Відповідно листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій (УкрГМЦ) від 12.11.2021 року № 01-18/1439 - 29.12.2020 через територію Одеської області проходив атмосферний фронт, який зумовив невеликі дощі та штормовий вітер. За оперативними даними метеорологічної станції Одеса (ГМЦ ЧАМ) 29.12.2020 вночі невеликий дощ, кількість опадів 0,3 мм, вдень опадів не було, вітер південно східний з переходом на південно-західний - 2-5 м/с, з 03 год. 06 хв. до 05 год. 03 хв., з 06 год. 54 хв. до 13 год.11 хв. та з 17 год. 15 хв. до 18 год. 44 хв. - пориви вітру 12 м/с з 13 год.11 хв. до 17 год. 01 хв. - пориви штормового вітру 15 м/с. Згідно «Настанови з метеорологічного прогнозування», вітер швидкістю 15-24 м/с - вважається небезпечним метеорологічним явищем (І рівень небезпечності).
Відповідно до висновку судового експерта Федотов Федір Васильович від 31 січня №6945 експертного, авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля KIA OPTIMA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, яке сталося 29.12.2020. провкденого на підставі заяви ОСОБА_1 , в денний час доби 11 січня 2021 року о 11:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшим переїздом на СТО для часткового розбирання КТЗ для дефектування, в присутності власника ОСОБА_1 , вбачається, що експерт визначив вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 266 090,90 грн, а вартість матеріального збитку - 162 301,25 грн. Також, з втсновку вбачається, що на огляд пошкодженого КТЗ запрошувалися представники КП «Міськзелентрест», однак у встановлений час до місця не прибули.
Також, судовий експерт ОСОБА_2 14 січня 2024 року склав висновок експерта №6945-Е, висновки за яким тотожні попередньому, у якому вказано, що висновок експерта №6945 від 31.01.2021 є невід'ємною частиною даної експертизи. В цьому висновку зазначено, що він складений в порядку ст. 106 ЦПК України по справі №522/24726/23-Е та експерт повідомлений про кримінальну відповідальність.
Згідно листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 27.01.2021, багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в управлінні КП «ЖКС «Порто-Франківський» не знаходиться.
Відповідно до листа КП «Міськзелентрест» від 22.03.2021, зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кут вул. Новосельського, не заходяться на балансі КП «Міськзелентрест».
З листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 12.12.2023, рішення про надання у власність або користування (оренду) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Одеською міською радою не приймалося.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України) є склад цивільного правопорушення, його елементи: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Шкода у даному випадку полягає у пошкодженні належного ОСОБА_1 транспортного засобу як майна.
Цивільне право власності ОСОБА_1 на транспортний засіб порушено пошкодженням автомобіля, з огляду на що ОСОБА_1 у розумінні частини 1, пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України має право на відшкодування збитків, що завдані у результаті порушення її цивільного права, а саме має право на відшкодування збитків, якими є витрати, які потерпіла особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Розмір матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 пошкодженням транспортного засобу від падіння дерева, визначено висновком експерта ОСОБА_2 від 31 січня 2021 року №6945 експертного, автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля KIA OPTIMA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, яке сталося 29.12.2020. Експерт визначив вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 266 090,90 грн, а вартість матеріального збитку - 162 301,25 грн. Також, судовий експерт ОСОБА_2 14 січня 2024 року склав висновок експерта №6945-Е, висновки за яким тотожні попередньому, у якому вказано, що висновок експерта №6945 від 31.01.2021 є невід'ємною частиною даної експертизи і в цьому висновку зазначено, що він складений в порядку ст. 106 ЦПК України по справі №522/24726/23-Е та експерт повідомлений про кримінальну відповідальність.
Даний розмір матеріальних збитків належними та допустимими доказами не спростовано, відповідно обґрунтовано прийнято судом.
Заперечення скаржника, щодо прийнятих судом експертиз та висновки про їх належність та допустимість є безпідставними. Відповідач стверджуючи про “не належність» висновків, не навів жодних конкретних та переконливих доказів того, що ці висновки не відносяться до предмету спору, отримані з порушенням процесуального порядку або містять суперечності, які не можливо усунути. Навпаки, той факт що висновки тотожні, свідчить про їхню послідовність і узгодженість.
Дослідження проведені експертом ОСОБА_2 , який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитків, завданих власнику транспортного засобу», експерт працює на підставі свідоцтва № 851, стаж експертної роботи по даному виду досліджень з травня 2004 року.
Крім того, експерт у своєму додатковому висновку чітко вказав, що він є невід'ємною частиною наданого раніше висновку та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, таким чином додатковий висновок не є новим, самостійним дослідженням, яке порушує права сторін та не суперечить основному висновку, а лише деталізує, уточнює або консолідує його положення. Надаючи додатковий висновок, експерт поширив свою правову відповідальність на всю сукупність проведеного ним дослідження, включаючи первинний висновок, що свідчить про усвідомлення експертом своїх обов'язків та відповідальності. Обидва висновки були надані у порядку, передбаченому законом та є належними та допустимими доказами.
Протиправна бездіяльність як складова цивільного правопорушення юридичної підстави відповідальності за статтею 1166 ЦК України, полягає у невчиненні особою дії, до якої вона зобов'язувалася нормою права.
В даному випадку у Виконавчого комітету Одеської міської ради має місце протиправна бездіяльність.
Необґрунтованими при цьому є доводи апеляційної скарги представника Виконавчого комітету Одеської міської ради про те, що виконком Одеської міської ради не є належним відповідачем по справі, а розташування зеленого насадження на землях комунальної власності само по собі не може бути підставою для відшкодування шкоди апелянтом.
Так, поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
У ст. 25, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території.
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі «Правила»), затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10.04.2006 року, які визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, зелені насадження деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Відповідно до п. 3.1 Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
З огляду на п. 3.2 даних Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно з п. 5.2 Правил, балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.
Пунктом 9.1.11.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Згідно з п. 9.1.12 вказаних Правил, аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Крім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Підпунктами 1, 2 п. 4.14 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров'я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.
Згідно з п. п. 10, 11 п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур'яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
За приписами ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.п. 7 п. «а» ч. 1ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.09.2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження N 61-43478св18), зазначено, що покладаючи на Дніпровську міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.
Колегія суддів зазначає, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що згідно до п. п. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», на конкурсних засадах, комітетом визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Л. Толстого, буд. 11, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.
При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Відтак, оскільки дерево, яке впала на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку КП «ЖКС «Порто-Франківський, КП «Міськзелентрест»» чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 року у справі №214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
Отже, судом першої інстанції доведено факт завдання шкоди позивачу в результаті падіння дерева на автомобіль, протиправність бездіяльності відповідача - Виконавчого комітет Одеської міської ради, яка виразилась у невизначені балансоутримувача зелених насаджень біля будинку, причинний зв'язок між ними, а Виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 49, 81, 89 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав для відшкодування шкоди.
У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов'язується відшкодувати таку шкоду.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у згадуваній вище постанові від 17.07.2019 року у справі № 372/1891/17.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Суд апеляційної інстанції погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 в сумі 162301,25 грн, зазначений розмір збитків підтверджений належними та допустимими доказами.
Щодо відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, то колегія суддів зазначає, що в результаті падіння дерева було пошкоджене рухоме майно, належне позивачці, у зв'язку із чим остання була позбавлена можливості користування ним, і це безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди, є безпідставними.
Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
При цьому, судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2024 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 31 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький