Справа № 536/293/25 Номер провадження 22-ц/814/3440/25Головуючий у 1-й інстанції Река А. С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
27 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І. В.
розглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 травня 2025 року, ухвалене суддею Река А. С., повний текст рішення складено - 29 травня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про збільшення розміру аліментів, -
27.01.2025 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , про збільшення розміру аліментів, в якому просила суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення даного позову, і до досягнення дитиною повноліття; судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі з 10.06.2006, який було розірвано 18.05.2011. У позивача з відповідачем є дві спільні доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обидві дитини проживають з позивачем та вона займається їх вихованням і забезпеченням життєвих потреб. Відповідач сплачував аліменти на старшу дитину у розмірі частки від своїх доходів та аліменти у розмірі 1/6 частки від доходів на утримання молодшої доньки. 17.12.2024 старша донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття та відповідач припинив виплату аліментів на її утримання. Натомість, з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання молодшої доньки ОСОБА_3 у 2019, розмір витрат на утримання дитини значно зріс, оскільки збільшилися витрати на утримання дитини у зв'язку зі значним підвищенням цін на продукти, одяг, лікарські засоби, товари для школи, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Позивач працює, отримує дохід, але вказані вище обставини погіршують її матеріальне становище, поточний розмір аліментів не відповідає потребам дитини. Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» за жовтень 2024 загальна сума аліментів, які сплачувалися відповідачем на утримання дітей, складала на двох дітей 4 974,08 грн, з них 1989,63 грн - на утримання меншої дитини. За грудень 2024 виплати становили 4 591,42 грн на двох дітей, з них 1836,57 грн - на утримання меншої доньки. Зазначена сума на утримання меншої дитини є настільки незначною, що не покриває четвертої частини усіх витрат, які позивач несе у зв'язку з утриманням доньки щомісячно, а тому виникає необхідність у перегляді і збільшенні розміру аліментів. Вважає, що наразі, у зв'язку зі зникненням обов'язку сплачувати аліменти на старшу дитину згідно рішення суду, у платника з'явилася можливість сплачувати аліменти на меншу дитину у більшому розмірі, ніж 1/6 частина з усіх видів доходів. Відповідач має постійну роботу, працює у ПП «Будівельна фірма «КАРІАТІДА», отримує щомісячний дохід, тож, вважає, що його матеріальне становище дозволяє сплачувати кошти на утримання малолітньої дитини у розмірі не менше 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - задоволено.
Збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 у справі №524/7766/18, з 1/6 частки усіх видів заробітку (доходів) до 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист з виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 у справі №524/7766/18 про стягнення аліментів зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів - відкликано.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що доводи сторони відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів для збільшення витрат на утримання малолітньою дочки, суд першої інстанції відхилив, оскільки, як було зазначено, матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося в сторону погіршення, витрати на утримання дитини значно зросли, а тому наявні підстави для збільшення розміру аліментів. Враховуючи викладене, стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від доходів відповідача, на думку суду першої інстанції, не є надміру високим і відповідає інтересам дитини та забезпечуватиме необхідний рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку та не спричинить порушення принципу рівності обов'язку обох батьків щодо участі в утриманні дитини до її повноліття. Зазначений розмір аліментів, який законодавцем передбачено для стягнення на утримання однієї дитини - частина від усіх видів доходу платника аліментів, щомісячно, до досягнення повноліття (стаття 183 Сімейного кодексу України), відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності. З огляду на викладене та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на утримання його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частки до 1/4 частки його заробітку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В.М., посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у позовній заяві позивач не наводить доказів зміни матеріального або сімейного стану відповідача, які б вказували на можливість збільшення аліментів, що стягуються з відповідача у розмірі 1/6 частина з усіх видів заробітку (доходів). Аліменти, що стягуються з відповідача у розмірі 1/6 частка, є більшими за 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років на 2025. Досягнення однією з дітей, на утримання яких стягуються аліменти, 18-річного віку не передбачено СК України як підстава для збільшення розміру аліментів на утримання другої дитини. Обгрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на те, що з моменту ухвалення рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 змінився матеріальний стан відповідача, оскільки старша донька досягла повноліття та стягнення аліментів на її утримання припинено. Крім того, змінився матеріальний стан позивача, оскільки зросли витрати на утримання малолітньої дитини. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, у свою чергу, тягне постійне зростання витрат на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та дозвілля дитини, є загальновідомими. Однак, зазначений висновок суду суперечить матеріалам справи, оскільки в них відсутні докази як покращення матеріального стану відповідача, так і погіршення матеріального стану позивача. Посилання на те, що з віком потреби дитини зростають, не є загальновідомою обставиною, а те, що старша дитина досягла повноліття, не є підставою для ствердження про покращення матеріального стану відповідача. Відповідач надавав пояснення і позивач підтвердила, що він і досі надсилає кошти на утримання старшої доньки. Відтак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази зміни матеріального чи сімейного стану позивача та відповідача чи інші обставини, з якими Сімейний кодекс пов'язує зміну розміру аліментів, а тому суд першої інстанції мав відмовити у його задоволенні. Однак, суд першої інстанції не звернув на вказане уваги і помилково позов задовольнив.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано 10.06.2006, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 (а.с. 5), який було розірвано рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.05.2011 (а.с. 6).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, серія НОМЕР_2 (а.с. 7), та серія НОМЕР_3 (а.с. 8).
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 у справі №524/7766/18 стягнуто аліменти зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, та 08.04.2019 видано відповідний виконавчий лист (а.с. 11).
Позивач має зареєстроване місце проживання разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади від 02.12.2024 (а.с. 9-10).
Згідно копії довідки від 18.12.2024 №227 (а.с. 13), ОСОБА_2 працює в АТ «Кременчуцький сталеварний завод» на посаді провідного інженера з якості та її заробітна плата за період з 06.2024 по 11.2024 складає 104 228,39 грн.
У відповідності до банківських виписок, на рахунок позивача 07.11.2024 було зараховано кошти з коментарем «аліменти» у розмірі 2 984,45 грн та 1989,63 грн, а 07.01.2024 - 2 741,08 грн та 1827,39 грн відповідно (а.с. 14-15).
Як вбачається з матеріалів справи, одержувач аліментів ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019, та просила визначити аліментиув розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. Отже, одержувач аліментів скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів у частці від доходу.
Судом першої інстанції встановлено, що з моменту ухвалення рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 змінився матеріальний стан ОСОБА_1 , оскільки старша донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття та стягнення аліментів на її утримання припинено. Крім того, змінився матеріальний стан ОСОБА_2 , оскільки зросли витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та дозвілля дитини є загальновідомими.
З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Вирішуючи заявлений позов про збільшення розміру стягнутих з відповідача аліментів до 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції врахував, що з моменту присудження аліментів (2019) дитина сторін підросла і витрати на її утримання значно зросли, матеріальне становище одержувача аліментів матері дитини, з якою проживає донька, погіршилося, а також враховує інтереси дитини і необхідність за загальним правилом дотримання рівності батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини, а тому наявні підстави для збільшення розміру аліментів.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є особою працездатного віку, у позовній заяві позивач зазначила, що ОСОБА_1 працює у ПП «Будівельна фірма «КАРІАТІДА». Відповідач будь-яких доказів на спростування вищезазначеної обставини суду не надав, а також не надав доказів, що не має змогу сплачувати аліменти у розмірі, про який просить позивач, а саме у розмірі 1/4 частки від своїх доходів, враховуючи, що відповідач має обов'язок щодо належного матеріального забезпечення своїх дітей нарівні з позивачем.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Статтею 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність направі власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав,у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183,184 СК України.
Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно з ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Суд наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного позову є збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання спільної малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення даного позову, і до досягнення дитиною повноліття.
Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з положень ст. 181 та ст. 192 СК України вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів.
Таким чином, із викладеного вище вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.06.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України у постанові від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано 10.06.2006, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 (а.с. 5), який розірвано рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.05.2011 (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час розгляду справи у суді досягла повноліття (а.с. 8).
Батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , зареєстрованого та виданого Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області 11.06.2014 (а.с. 7).
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 у справі №524/7766/18 стягнуто аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, та 08.04.2019 видано відповідний виконавчий лист (а.с. 11).
Згідно копії довідки від 18.12.2024 №227, ОСОБА_2 працює в АТ «Кременчуцький сталеварний завод» на посаді провідного інженера з якості та її заробітна плата за період з 06.2024 по 11.2024 складає 104 228,39 грн (а.с. 13).
У відповідності до банківських виписок, на рахунок позивача 07.11.2024 було зараховано кошти з коментарем «аліменти» у розмірі 2 984,45 грн та 1989,63 грн, а 07.01.2024 - 2 741,08 грн та 1827,39 грн відповідно (а.с. 14-15).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з моменту ухвалення рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.01.2019 змінився матеріальний стан ОСОБА_1 , оскільки старша донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття та стягнення аліментів на її утримання припинено. Крім того, змінився матеріальний стан ОСОБА_2 , оскільки зросли витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та дозвілля дитини є загальновідомими.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги необхідність утримання батьком дитини, розміру заробітної плати позивача та розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням встановлених судом першої інстанції і визнаних сторонами обставин, а також необхідністю забезпечення балансу прав на інтересів дитини та її батьків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання спільної малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення даного позову, і до досягнення дитиною повноліття.
Отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення розміру аліментів у зв'язку із зміною матеріального стану платника аліментів.
Доводи апеляційної скарги про те, що старша дитина досягла повноліття не є підставою для ствердження про покращення матеріального стану відповідача, то ці доводи колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки з досягненням повноліття сплата аліментів на утриманні дитини припинилася.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач надсилає кошти на утримання старшої доньки, то ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази зміни матеріального чи сімейного стану позивача та відповідача чи інші обставини, з якими Сімейний кодекс пов'язує зміну розміру аліментів, то ці доводи спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavinandothersv. Ukraine, №4909/04, § 58).
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов