Житомирський апеляційний суд
Справа №295/515/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/695/25
Категорія ст.537 КПК України Доповідач ОСОБА_2
20 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
прокурора: ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 травня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України,
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 28 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 , яке уточнено клопотанням захисника ОСОБА_6 від 13.02.2025 року про зарахування ОСОБА_9 строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Суд прийшов до висновку, про відмову в задоволенні клопотання засудженого, оскільки ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838 - VIII від 26.11.2015) не може бути застосована відносно ОСОБА_8 , оскільки останній був затриманий 08.02.2018, коли діяла норма ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №2046-VІІІ від 18.05.2017), якою передбачено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою задовольнити клопотання ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року по кримінальній справі 361\2548\18 зарахувавши йому з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі так як він перебував в Київському слідчому ізоляторі з 08.02.2018 року по 12 січня 2021 року в поганих нестерпних умовах тримання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, зазначені норми закону місцевим судом дотримано та висновки про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого належним чином умотивовані.
Згідно із ст. 1 Закону «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до норм КПК України у строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду - та попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Згідно роз'яснень ВССУ щодо застосування окремих положень Закону України від 26.11.2015 року №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», у строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б)затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 зробив правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), зокрема вказав, що положення ч. 5ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII(зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1ст. 5 КК України).Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2ст. 5 КК України не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_8 було затримано 08.02.2018.
ОСОБА_8 засуджений 03.04.2018 Броварським міськрайонним судом Київської області за ст. 289 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 08.02.2018. Вирок набрав законної сили - 15.05.2018.
08.07.2020 ОСОБА_8 засуджений Броварським міськрайонним судом Київської області за ст. 115 ч. 1 КК України на 12 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 08.02.2018, зарахувавши йому строк попереднього ув'язнення та тримання під вартою, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.01.2021 вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2020 залишено без змін та в подальшому постановою Верховного суду від 09.09.2021 року
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2020 набрав законної сили - 12.01.2021.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2022 задоволено подання начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_8 . Вважати ОСОБА_8 засудженим за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2018, із врахуванням вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2020, в порядку ч. 4 ст. 70 КК України, до 12 років 1 місяця позбавлення волі. Вказані рішення судів набрали законної сили.
Засуджений на даний час відбуває покарання у ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)».
Судом першої інстанції вірно зазначено, що заява засудженого та доводи захисника є необґрунтованими та задоволенню не підлягає, оскільки вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2020 набрав законної сили 12.01.2021.
Зазначеним вироком засудженому ОСОБА_8 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 08.02.2018 (дата затримання) по 12.01.2021 (день набрання вироком законної сили), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За таких обставин, коли засудженому ОСОБА_8 , вже зараховано строк тримання під вартою відповідно до ст. 72 КК України, в редакції Закону № 2046-VIII, яка була чинною на час вчинення кримінального правопорушення, підстав для застосування Закону № 838-VIII не має, не дають для цього підстав і погані умови утримання в СІЗО, про що необґрунтовано наголошує захист.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 травня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: