Справа № 240/15742/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
27 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головноого управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.22 в адміністративній справі № 240/15742/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням суду від 02.11.2022 позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.04.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
На виконання вказаного рішення, судом виготовлено виконавчі листи, які 14.04.2023 надіслано на адресу позивача.
09.04.2025 позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки виплату на виконання судового рішення з 01.01.2025 припинено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу, що, виходячи з визначення, яке містить Закон України від 09.07.2003 року №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття пенсія випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк; підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати; виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати; порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 18.09.2024 № 240/28481/23.
Отже, підвищення до пенсії, встановлене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має невизначений у часі граничний термін виплати, а порядок і строки його нарахування можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Суд враховує, що 19.11.2024 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі, - Закон №4059-IX), статтею 45 якого установлено:
"У 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється (частина 2 ст. 45 Закону №4059-IX).
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею".
Тобто з 01.01.2025 змінено порядок нарахування і виплати підвищення до пенсії, визначеного ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зміст поданої заяви фактично зводиться до незгоди заявника з діями Пенсійного фонду України щодо припинення виплати йому підвищення до пенсії як непрацюючій особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, з 01.01.2025 у визначеному судовим рішенням розмірі, що обумовлено застосуванням відповідачем приписів ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення" від 27.12.2024 № 1524.
При цьому зазначені обставини свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, яким судом не надавалася правова оцінка в ході розгляду цієї справи.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 19.06.2025 у справі № 240/9341/20, від 31.07.2025 у справі № 0640/4487/18 та від 11.08.2025 у справі № 240/25912/22.
Зважаючи на відсутність доказів на підтвердження того, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №240/15742/22 відповідачем протиправно не виконується, враховуючи, що припинення виплати підвищення до пенсії позивачу у визначеному судовим рішенням розмірі зумовлене зміною правового регулювання, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у цій справі.
Суд зауважує, що незгода позивача із таким обмеженням є підставою для звернення в суд з новим позовом, а не застосування норм ст.383 КАС України у межах справи №240/15742/22.
Відтак, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача, а відтак, про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.